Примите участие
в розыгрыше
квадрокоптера с HD камерой Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Коли тато вдома

494

Сім’я. Тато, мама, діти, накритий стіл, смачний хліб і каша. Ота каша, така солодка і трішки розварена, геркулесово-молочна і масла краплинка посеред тарілки. Пам’ятаєте? Може, у вас інші спогади про ранкові смаколики з дитинства? Що там на столі було? Какао та яєчня? Бутерброд з ковбасою чи білий сир зі сметаною та варенням і чай?

Коли чую слово сім’я, в уяві постає недільний ранок, коли ніхто нікуди не поспішає і обов’язково тато вдома. Буде грати зі мною та розповідати історії про все на світі. Я дуже любила питати свого тата про все-все: з чого роблять скло і як працює карбюратор в машині, звідкіля беруться хмари на небі та чому цукор білий, якщо він з буряків? І тато завжди мав відповіді, завжди відповідав на всі мої запитання. Тоді я була маленька, тато для мене був єдиним та незмінним авторитетом. Все, що говорив, я вкладала в своїй голівці і вчилася вірити дорослим на слово. Тепер, коли вже давно виросла, я розумію, як мені пощастило в дитинстві відчувати та переживати безумовну батьківську любов.

Часто зустрічаємо думку, що для дитини найважливішою є мама. Бо народила, дала життя та вигодувала. Любить, пестить і підтримує. Беззаперечно, мама перша та важлива особа в житті дитини. Але з часом, роками та зміною життєвої дороги тато стає не менш важливим і вагомим.

Тато дома – це завжди нагадує мені про сім’ю. Без тата якось не так. Коли тато дома, то все гаразд, все на своєму місці. І це не про фізичний порядок в квартирі чи будинку. Це про стан дитячої душі. Тато сильний та відважний, він вирішить усяку проблему та розбереться зі страшним монстром, що ввечері залетів у спальню. Це почуття теплих, сильних та безпечних обіймів. Це коли ти знаєш: що б там не було, що б не накоїли, він прийде – і все владнається. Тато вдома.

Знаю, зараз багато хто мені скаже, що я мрійниця та заперечить, що тата бувають різні і що взагалі зараз переважно мама все у всьому та за всіх. Ми живемо в час егоцентричності, коли все мені та для мене, коли люди зустрічаються на день, ніч чи рік, випадково стають батьками, а далі – аліменти, суди, зустрічі по вихідних і не в кожному випадку А загалом усе перекладається на маму.

А ще ми, дорослі, так прагнемо для себе щастя. Кожен то щастя розуміє по-своєму. Для когось це статус, робота чи кар’єра. Для інших – гарна фігура, доглянуте обличчя та повна шафа модного одягу. Для третіх – можливість подорожувати та відкривати нове, розвивати свій внутрішній потенціал та вивчати бажане.

Тільки мені здається, що серед метушні ми загубили щось важливе. Адже щастя ніколи не буває самотнім, для когось одного. Щастя не буває повним, якщо його нема з ким розділити і кому передати. І це про сім’ю. Це про батьків та дітей, про спільність і підтримку. Це коли у дитини є люблячі батьки. Адже бачити, як зростає малеча серед любові та здорової уваги і стає відповідальним дорослим – це сутність батьківського щастя.

Дитина має право на сім’ю. Дитина має виростати серед татової та маминої любові. Дитина має бачити приклад здорових стосунків. Коли тато любить маму, а мама – тата. Коли стосунки у батьків не про себе та для себе, а заради когось та комусь. Це дитяче щастя – жити зі щасливими батьками. І це дитяче щастя залежить від нас, дорослих.

Батьківство, родина, сім’я… Ніколи не думала, що такі прості та вічні цінності треба буде відстоювати, пояснювати, пропагувати та захищати. Що треба буде писати про важливість сімейного виховання для дитини. Що треба буде заохочувати до спільного дозвілля та шанування сімейних стосунків.

До нас часто надсилають запити, в яких описані ситуації, коли тато з мамою в процесі розлучення ділять дитину. Торгують нею або маніпулюють – і дитина стає заручницею ситуації. Так не повинно бути. Бо батьківство – це про сім’ю для дитини. Це не про нас, дорослих, це про дітей, про дитяче щастя. Відповідальне батьківство не випадкове. Це про те, що тато вдома.

Напередодні свята сім’ї можна багато писати про стосунки та традиції. Як важливо проводити разом час і відкладати щоденні турботи, щоб разом пережити святковий день. Але сім’я – це в першу чергу щасливі діти. Щоденно щасливі, не тричі на рік. Сім’я – це місце, де дитячий сміх, дитяча безпека та благополуччя, цілісне зростання та відповідальні батьки, тато та мама. Сім’я передбачена народжувати дітей. Сім’я без дітей – не сім’я.

Неважливо, як саме діти народилися в сім’ї: в пологовому будинку чи в серці. Бо є два шляхи народження – родовий, тобто біологічний, і сердечний – коли чужих дітей не буває. І дитина, котра не з власного бажання втратила батьків, повинна мати люблячу сім’ю, де батьківське серце таке велике, що спроможне народити дитину. Діти народжуються, щоб рости в сім’ї. Діти, усі наші українські діти мають зростати в люблячій сім’ї.

З Днем сім’ї нас усіх, і хай сім’я буде сім’єю.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги