В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Суворим тестом є війна. для героїзму та…лайна

10.7т

<p>Коли голова Донецької ВЦА/ОДА П. Жебрівський, очільник Луганської ВЦА /ОДА Ю. Гарбуз чи замміністра МінТОТ Г. Тука заявляють, що професіонали – патріоти не зголошуються до праці в їхніх структурах через низький рівень зарплатні, НЕ ВІРТЕ. ЦЕ Є БРУТАЛЬНОЮ НЕПРАВДОЮ. Колективний Гарбуз/Жебрівський/Тука вводить українців в оману.

Саме патріотичні професіонали зазначеним керівникам і не потрібні. Пишу це без абстрактних просторікувань, посилаючись на власний негативний досвід.

В кпрс, на відміну від Жебрівського, я ніколи не служив. Від листопада 1989 року належу до УГС, створював РУХ та УГС в Миколаївській області.

Ані майна, ані сотень гектарів землі з підприємствами на території росії, на відміну від Гарбуза, у мене немає.

На відміну від Туки з його сумнівним дипломом про заочну вищу освіту, здобуту в Севастополі (це неможливо нині перевірити), я володію реальними дипломами про денну вищу технічну та юридичну освіту.

На противагу П. Жебрівському та Г. Туці, я народився в Донбасі. А на відміну від Ю. Гарбуза, будинки, створені моїм батьком та дідусем в м. Золоте (на вулицях Репіна та Павлова) зруйновані внаслідок війни. В тому числі і через обстріли Золотого зі сторони сусіднього Первомайська, де сепаратистами – терористами керує рідний брат Ю. Гарбуза. Можливо, саме завдяки &quot;діяльності&quot; брата народний депутат Ю. Гарбуз і був призначений П. Порошенком на посаду голови ВЦА в Сіверськодонецьку. Для пошуку порозуміння, так би мовити.

Від 2014 року я намагався потрапити на будь-яку посаду або в Донецьку, або в Луганську ВЦА/ОДА. Писав листи Жебрівському, Москалю, Туці, Гарбузу. Секретарка одного із заступників П. Жебрівського надіслала мені електронного листа з помилками &quot;Ви нам не підходите&quot;. Інші гавнори (губернатори – англійською) взагалі не відповідали.

В 2016 році я відвідував Краматорськ, Слов’янськ, Сіверськодонецьк, Білокуракіне, Старобільськ. Намагався через різноманітні конкурси, організовані донорами (головно – програмою ПРО ООН) обійняти бодай на короткий час посаду радника, консультанта чи помічника у ВЦА/ОДА, РДА, міськвиконкомах або селищній раді.

Цю місію неможливо виконати! Чужих, котрі &quot;не в темі&quot; і приходять &quot;з вулиці&quot; без особистих гарантій &quot;своїх&quot; спеціалістів з освоєння коштів бюджетів та донорів, на роботу в прикордонні райони НЕ ПРИЙМАЮТЬ! Категорично! Побіля корита з фінансами на відновлення, реставрацію, реабілітацію, підтримку, ремонт, модернізацію, перепрофілювання, посилення, осучаснення, оздоровлення, ребрендінг, співпрацю повинні стояти виключно перевірені, рекомендовані кадри, пов’язані круговою порукою.

Один із знайомих романтиків порадив взяти участь в конкурсі, що організовує МінТОТ та ВПО, під орудою В. Черниша/Г. Туки. Посада є маленькою, це ж не рівень замміністра чи керівника департаменту або управління в міністерстві! Яка там корупція? Міністерство молоде, декларує &quot;життя по-новому&quot;, у них буде все чесно. Тим паче, ти працював заступником голови РДА саме з гуманітарних питань, керував колективами від 14 осіб до 140, нагороджений купою грамот та орденом за досягнення саме в гуманітарній сфері.

Послухав я і повірив…. як лох. Подав документи для участі у відборі на зайняття посади начальника відділу з питань гуманітарного співробітництва в управлінні з питань ВПО та гуманітарного співробітництва. Я взяв участь в міністерському конкурсі вперше і востаннє. До цього довелось змагатись в двох конкурсах Миколаївської ОДА, з наперед відомими переможцями, прізвища котрих затверджують навіть не в Миколаєві, а в АПУ.

На зазначену посаду керівника відділу із скромною зарплатнею в розмірі менш, як 300 євро на місяць, назбиралось 5 претендентів. Зранку, 17. 01. 2017 відбулось комп’ютерне тестування на знання українського законодавства. Я протягом 15 хвилин надав точні відповіді на 34 питання з 40, показавши найкращий результат. Від 15-00 до 17-00 ми – троє претендентів (двоє вже відсіялось після тестування) писали відповіді на два ситуаційних завдання. Написавши власні 8 сторінок, почувши від Катерини Усик, що третій тур у вигляді співбесіди відбудеться за пару днів (нас повідомлять), я вирушив до Миколаєва.

Прибувши наступного дня о 8-00 ранку в Миколаїв, прочитав електронного листа від К. Усик про те, що співбесіда відбудеться о 14-30, вже 18. 01. 2017, явка є обов’язковою. Коли я спробував пояснити, що фізично не можу так швидко подолати 500 км зимової дороги, мене заспокоїли: можете не їхати, ви дали некоректні відповіді на ситуативні завдання.

Згадую текст цих завдань. Перше: опишіть детально та послідовно, що будете робити. Міжнародна організація вирішила надати допомогу мешканцям населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Я поетапно описав, що, як і коли потрібно робити. Але вважав, що мова йде про так звану &quot;сіру зону&quot;, тобто буферну смугу, де немає ані української влади, ані влади окупантів. Насправді, Г. Тука за підказкою Н. Савченко не випадково біля словосполучення &quot;державної влади&quot; НІДЕ НЕ ВЖИВАЄ ПРИКМЕТНИК &quot;УКРАЇНСЬКОЇ&quot;! Новий бренд МінТОТу – називати окуповані росією райони Донецької , Луганської областей саме &quot;населеними пунктами, де органи державної влади (якої держави?) тимчасово не здійснюють своїх повноважень&quot;.

Тобто, начальник відділу гуманітарного співробітництва повинен знати, як гумвантажі чи щось інше під виглядом &quot;західної допомоги&quot; безперешкодно доставити з території України захарченкам з плотніцкімі! Позаяк, &quot;там – громадяни України, що потерпають від гуманітарної катастрофи&quot;. У мене немає коментарів. Але з точки зору медведчука/савченко/туки я відповів не на те ситуативне завдання. Начвідділу гуманітарного співробітництва, на думку В. Черниша, треба знати схеми, як годувати луганду донорськими вантажами, проходити блокпости, зав’язувати контакти з окупантами на тому боці тощо.

Друге завдання вимагало надати конкретні пропозиції, як покращити облік та пошук осіб (без зазначення громадянства цих людей), що зникли без вісти під час бойових дій в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Я сформулював кілька конкретних, дієвих пропозицій. Проте не здогадався, що &quot;начальник відділу гуманітарного співробітництва&quot; повинен співробітничати з російськими вбивцями задля покращення обліку замордованих ними громадян України та схованих тіл. А навіщо тоді на шії українських платників податків сидять: СБУ, антитерористичний центр, переговорна група, мінські експерти, нацгвардія, МОУ, поліція, військова прокуратура, ВЦА, РДА? Якщо обліком та пошуком зниклих без вісти повинен займатись ще й відділ гуманітарного співробітництва? До речі в функціональних обов’язках цього начальника відділу, як і в положенні про відділ, такої діяльності немає.

Наразі &quot;своя&quot; людина, якій завчасно пояснили, як і про що треба написати, на обидва складних питання відповіла коректно. Всім претендентам, що за власний кошт прибули до Києва, аби взяти участь в масовці імені В. Черниша та Г. Туки, – велика подяка. Чесний, прозорий конкурс відбувся. Живемо по-новому!</p>

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости