Что не так с исторической памятью немцев

Что не так с исторической памятью немцев

Історія, про яку я хочу розповісти, символічна, але маловідома. Я й сам дізнався про неї випадково, добираючи матеріали про видатного іспанського художника Франсіско Гойю. Але сталася вона не з ним, а з названим на його честь кораблем 77 років тому, 16 квітня 1945 року.

4 квітня 1945 року конфісковане німцями у Норвегії судно "Гойя" разом з іще двома меншими суднами вирушило з обстрілюваної совєтською артилерією Данцигської бухти. Пізно ввечері 16 квітня "Гойю" торпедував і потопив совєтський підводний човен Л-3. На борту "Гойї" перебували близько 200 солдатів вермахту, але переважну більшість пасажирів складали цивільні особи та поранені військовослужбовці. Майже всі вони - близько 7000 осіб потонули. За кількістю жертв це найбільша в історії морська катастрофа.

Видео дня

Чи володіло совєтське командування інформацією про загальну кількість і склад пасажирів "Гойї"? Не знаю, як щодо 16 квітня, але 8 липня 1945 не могло не володіти. Чому 8 липня? Бо саме того дня командиру Л-3 гвардії капітану третього рангу Володимиру Коновалову "за зразкове виконання бойових завдань командування" було присвоєно звання героя совєтського союзу.

Цю історію варто нагадати деяким депутатам Бундестагу на кшталт депутатки від "лівих" Сари Вагенкнехт, яка заявила (і її заяву одразу підхопили ЗМІ країни-агресора), буцімто постачання Україні зброї "лише подовжує кризу". І тим посадовцям в Німеччині, які - з позицій демократичного вільного світу - толерують зараз проросійські "марші за мир", а насправді на підтримку агресії. Поза сумнівом, такі марші відбуватимуться і сьогодні, звісно, у зв'язку з черговою річницею, але не катастрофи "Гойї", а початку того ж дня совєтського наступу на Берлін.

Треба все ж таки розуміти різницю між "Гойєю" і крейсером "Москва", який з першого дня агресії обстрілював Україну, а перед тим був задіяний під час агресії проти Грузії та Сирії. Денацифікація вплинула на історичну пам'ять німців, але ця історична пам'ять має один суттєвий гандж: почуття провини поширюється лише на росію, а не на уярмлені нею народи, що складали конгломерат спочатку царської, а згодом совєтської імперії. Бо коли й відчувати провину, то, мабуть, перед українцями за знищення їхньої державності німецькою княгинею Софією Августою Фредерікою Ангальт-Цербською, відомою як російська імператриця Катерина ІІ.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...