Вибори – дорога річ. Але чи може демократія бути дешевою?
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Андрій Магера: місцеві вибори не відбудуться лише за умов воєнного чи надзвичайного стану
1 липня Верховною Радою України була ухвалена постанова «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», згідно з якою місцеві вибори відбудуться 31 жовтня цього року. На тому ж засіданні парламенту народні депутати у першому читанні прийняли Закон про місцеві вибори, але не взялися за Закон про всеукраїнський референдум, який іще не готовий до обговорення.
Дати оцінку новому Закону про місцеві вибори та розповісти про підготовку Центральної виборчої комісії до них «Обозреватель» попросив заступника голови ЦВК Андрія Магеру. Пропонуємо до вашої уваги вибрані фрагменти прес-конференції в «Обозревателе».
«Обозреватель»: Чи є дата проведення місцевих виборів - 31 жовтня - конституційною?
Андрій Магера: Як юрист, я не можу не сказати про те, що питання конституційності чи неконституційності перебуває у площині іншого органу – Конституційного Суду України, тому я не буду брати на себе відповідальність говорити про конституційність чи неконституційність такої дати.
Разом з тим, я хотів би звернути увагу на те, що вибори мали відбутися ще в травні 2010 року, оскільки саме навесні 2006 року проводилися місцеві вибори, і строк повноваження депутатів місцевих рад, а також міських, селищних, сільських голів у 2006 році становив саме 4 роки. Норми щодо збільшення строку повноважень депутатів місцевих рад з 4 до 5 років у день проведення чергових виборів у 2006 році ще не набрали чинності.
Але це не означає, що, якщо вибори у травні 2010 року не відбулися, їх взагалі не треба проводити. Я думаю, дата, визначена законодавцем, - це дороговказ, в тому числі для ЦВК, ця постанова підлягає обов’язковому виконанню.
«Обозреватель»: В чому полягає підготовка ЦВК до місцевих виборів?
Андрій Магера: Попередні підготовчі дії уже вживаються, але давайте будемо свідомі того, що на сьогоднішній день у нас існує один чинний Закон про проведення виборів – «Про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад». Саме цей Закон на сьогоднішній день є чинним.
В парламенті прийнятий за основу законопроект народного депутата Єфремова, який теж має регулювати питання проведення місцевих виборів в Україні. Наскільки мені відомо, цей законопроект зараз знаходиться у комітеті, готується до другого читання. В якому вигляді він буде прийнятий, зараз важко говорити, оскільки я не виключаю того, що до законопроекту можуть бути внесені певні корективи, зміни. Тому говорити про конкретні заходи ЦВК було б передчасно.
Ми вже потихеньку працюємо, попередньо оцінюємо видатки, які можуть бути необхідні для проведення місцевих виборів. Як тільки законодавець визначиться із Законом, який регулюватиме питання проведення місцевих виборів, ми зможемо протягом кількох днів наші остаточні пропозиції щодо фінансування.
«Обозреватель»: У яку суму обійдеться проведення виборів?
Андрій Магера: Я не хочу вас лякати, але це будуть великі видатки – понад один мільярд гривень. Я не буду говорити точну цифру, оскільки остаточне рішення законодавець ще не прийняв.
Так, це дорого, але хто сказав, що демократія – це дешеве задоволення? Якщо це дешеве задоволення, це вже не демократія. Вибори ніколи дешевими не бувають, і на цьому економити не треба.
«Обозреватель»: Чи є доцільним заборона участі у місцевих виборах блоків політичних партій?
Андрій Магера: Цікаве питання. Не можна до нього поставитися однозначно. Є світова практика: в одних країнах блоки існують, в інших – ні. Це більше питання політичної доцільності. Мені дещо не з руки коментувати можливе рішення парламенту з цього приводу. З свого боку скажу, що політичні партії – це основний політичний гравець, основний механізм для реалізації громадянами України свого виборчого права. Це найзручніший механізм, який виписаний в Конституції України.
Блоки – це дещо ефемерне поняття. Це не юридичні особи – не зрозуміло, кого вони представляють в судах, не зрозуміло, що таке блок і яка його правова природа після проведення виборів. Тому якусь логіку законодавця я можу зрозуміти. Але це питання виключно політичної доцільності, його вирішує виключно Верховна Рада України. Зрештою, це не є проблема номер один саме цього законопроекту, оскільки вилучення блоків дасть певний поштовх для розвитку політичних партій – це змусить їх об’єднуватися, а не плодити «диванні» партії.
«Обозреватель»: А як щодо недопуску до місцевих виборів так званих «молодих» партій – тих, які проіснували на момент проведення виборів менше року?
Андрій Магера: Тут справді є питання. Я не буду забігати наперед і оцінювати це з точки зору конституційності, але давайте будемо свідомі того, що у нас є Конституція України, на основі якої повинні прийматися закони. Стаття 8 Основного Закону говорить про те, що закони не повинні заперечувати Конституції України. Стаття 36 Конституції зазначає, що «усі об’єднання громадян рівні перед законом». Після того стоїть крапка. Тобто якихось умов чи обмежень сам Основний Закон не встановлює.
Особисто я вважаю, що саме виборці повинні вирішувати, кому бути в парламенті, і не треба ставити штучних обмежень, штучних заборон.
«Обозреватель»: Чи можливо – теоретично – отримати Закон про всеукраїнський референдум, який зробить референдум дієвим механізмом волевиявлення громадян України, а не формальним, яким він є зараз?
Андрій Магера: Я абсолютно підтримую ідею законодавця в тому, що треба якомога швидше приймати Закон про всеукраїнський референдум. Чинний Закон прийнятий ще за Радянського Союзу – 5 липня 1991 року. Третина цього закону взагалі мертва, тому що її неможливо застосувати. Інші дві третини ледь стоять на ногах.
Тому приймати новий закон треба, і якомога швидше. Питання в тому, наскільки якісним він повинен бути. Він повинен відповідати Конституції України, туди не треба вводити додаткові повноваження парламенту, Президента. Я вважаю, що над ним ще дуже багато треба працювати.
Запитання із залу: Чи є можливість проведення референдуму у день місцевих виборів?
Андрій Магера: Вибори і референдум можуть проходити в один день – теоретично. Але для проведення референдуму як такого треба дуже багато чого зробити. Є певні конституційні вимоги для суб’єктів ініціювання референдуму. Для Верховної Ради щодо зміни території України, Президента – щодо внесення змін до Конституції України. З усіх інших питань ініціювати референдум можуть лише громадяни України – так звана народна конституційна ініціатива. Для цього спочатку треба провести збори, зареєструвати ініціативні групи, які повинні зібрати достатню кількість підписів для проведення референдуму – щонайменше 3 мільйони підписів громадян, не менше як по 100 тисяч підписів не менше як у 16 областях України.
Ви чудово розумієте, що тут є надзвичайно багато труднощів.
«Обозреватель»: Які фальсифікації результатів виборів допускає новий Закон про місцеві вибори?
Андрій Магера: Я неодноразово говорив, що основні зловживання під час виборів – 90-95%, якщо такі відбуваються, відбуваються на виборчій дільниці. Усі без винятку кандидати, усі без винятку політичні партії, які мають намір взяти участь у чергових місцевих виборах, повинні максимально забезпечити представництво у виборчих комісіях з тим, щоби потім не було нарікань. Я думаю, варто починати з себе і вживати всіх заходів для того, аби звести можливість подібних зловживань до мінімуму.
Читачі сайту «Обозреватель»: Чи можна створити систему, яка б унеможливлювала будь-які фальсифікації? Наприклад, комп'ютерну. Можна голосувати за допомогою електронного підпису та вести паралельний підрахунок голосів.
Андрей, чем избиратели гарантированы, что при выборах в избирательные урны не будут вброшены заранее напечатанные обезличенные бюллетени тайного голосования? Почему не перейти на интернет-голосование по идентификационным кодам налогоплательщиков?
Андрій Магера: Повірте, такі думки виникали і у організаторів виборів, і не сьогодні і не рік тому, а значно раніше. Не все так просто, як здається на перший погляд. Нідерланди свого часу відмовилися від паперових бюлетенів, перейшли на електронне голосування, але нещодавно вони повернулись назад.
У нас досить досконало виписана виборча процедура. Неможливо поставити запобіжники від усіх випадків. Інколи бувають ситуації, коли це практично неможливо зробити. 70 років перебування у Радянському Союзі просто так не минаються. Деколи люди думають не про те, як виконати цю норму закону, а про те, як її обійти.
Тому повністю запобігти порушенням на виборах неможливо. Активною має бути участь самого суспільства, політичних партій, громадських організацій.
Запитання із залу: Які ризики існують для проведення місцевих виборів?
Андрій Магера: Серйозних ризиків я не бачу. Принаймні, передбачене Конституцією тимчасове обмеження існуючого виборчого права може бути здійснене в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конституція не знає, що таке фінансова криза.
Відповіді на запитання читачів дивіться тут
Читайте новини за результатами прес-конференції:
Местные выборы обойдутся в миллиард
ЦИК начала потихоньку работать
Местные выборы и референдум могут состояться в один день
Проведение местных выборов влетит Киеву в копеечку
Дивіться тематичні відеосюжети:
Местные выборы обойдутся в миллиард
ЦИК готовится к выборам