«Обозреватель» побував у шкурі кілера Макса Курочкіна
Максима Курочкіна вбили прямо на подвір’ї Святошинського суду. Погодьтеся, вчинок надзвичайно зухвалий. На такі речі бандити в Україні ще не наважувалися. В нашій державі VIP-персон та бізнесменів стріляли біля будинків та офісів, в автомобілях та на летовищі. До цього часу вважалося, що в’язниця - найкращий захист від бандитської кулі. Втім, приклад з Курочкіним показав, що немає нічого неможливого…
Коли кореспондент «Обозу» прибув на місце події, виявилося, що зухвалий план знищення російського бізнесмена насправді елементарно простий. Святошинський районний суд – двоповерховий комплекс, оточений дев’ятиповерхівками. З даху, вікон та балконів двох довгих будинків двір суду проглядається, як на долоні. Забезпечити безпеку підсудного тут майже неможливо. Кілери мали безліч варіантів, де розміститися зі снайперською гвинтівкою. Вибрали варіант найпростіший – на горищі.
Стріляли, напевно, зі снайперської гвинтівки. Хоча відстань невелика - 300 метрів, але потрапили в самісіньке серце. Скоріше за все, приціл був оптичний. Куля наскрізь прошила груди Макса «Бєшеного» і поранила конвоїра. Анонімний працівник суду стверджував «Обозу», що Курочкін помер не відразу, однак довго не мучився.
Оперативники дуже швидко знайшли місце, звідки стріляв снайпер. Хоча одразу декілька секцій будинку підходили для зручного розміщення вбивці, однак двері лише одного під’їзду були розкриті навстіж. Кодовий замок тут був зламаний. На горищі слідчі знайшли залишену зброю.
Останнє, що міг бачити Курочкін, - вікна навпроти
Журналісти бачили, як до мікроавтобусів з написом «Криміналістична лабораторія» заносили довгий зачохлений предмет. Скоріше за все, саме це і була снайперська гвинтівка.
Поки слідчі вивчали горище, звідки кілер стріляв у Курочкіна, під’їзд та сходи були окуповані криміналістами. Втім, залишався сусідній під’їзд.
На верхньому поверсі будинку виявилося, що в цьому під’їзді вихід на горище закрито гратами. Однак вони не становлять перешкоди для людини навіть із не дуже тендітною статурою. Людина середнього зросту і не надто гладка запросто може протиснутися між арматурними секціями, якими заварено прохід.
Двері на дах виявилися закритими, однак віконечко на горище було відкрите навстіж. Вахтер розповів, що зазвичай вони не закриваються, або замки на них - символічні. Потрапити звідси до місця, на якому лежав снайпер, виявилося неможливо – горище розділене на дві частини стіною. Подивитися на роботу слідчих не вийшло. Однак кілька висновків таки можна зробити.
Отже, з горища в бік суду виходить ряд маленьких квадратних віконечок. Вони засклені. Але навіть без будь-яких інструментів це скло можна акуратно вийняти. За мить перед поглядом кореспондента «Обозу», як на долоні було подвір’я Святошинського районного суду. На подвір’ї стояв автозак, який так і не довіз свого пасажира до Лук’янівського СІЗО. Біля автозаку товпилося з десяток людей, які розвіюють останні сумніви: людина на подвір’ї справді чудово проглядається і є доволі нескладною мішенню.
На дворі сутеніє, однак ще можна зробити декілька фотографій. Якість, на жаль, м’яко кажучи не ідеальна. Спускаюся на перший поверх, виходжу з будинку. Здається, присутності журналістів взагалі ніхто не помічає. Принаймні, зовні ніщо не вказує на те, що в лічених метрах скоєно злочин і ведеться активна розшукова діяльність.
Таким чином стало зрозуміло, що реалізувати свій план вбивцям було елементарно просто. Власне, навіть «експромт» кілерів міг би виявитися вдалим. В усякому разі, двоє людей без будь-яких перешкод та ризиків могли хоч щодня навідуватися на горище і «пасти» жертву під час кожного судового засідання.
Втім, факти свідчать, що тут йдеться не про експромт, що вбивство було прекрасно спланованим. Кілери готувалися завчасно. Наприклад, вахтер розповів, що кодовий замок на дверях зламали звечора. А жінка з цього під’їзду, яка вигулювала собачку, взагалі стверджувала, що замок не працював вже три дні.
Грати, які загороджують прохід на горище, злочинці вирішили не ламати. Вони навіть не чіпали замок – лише відігнули бокову секцію поручнів, щоб спокійно пролізти повз арматуру. Таким чином, чоловіки зі середньою комплекцією могли без проблем та швидко потрапити на сходи.
Отже, як виглядає горище, де ховався вбивця і де експерти знайшли зброю. Правоохоронці після огляду місця втратили до нього інтерес, тому з’явилася можливість відчути себе у ролі снайпера. Ледь не перечепившись в темряві через мертвого голуба, просуваюся, зігнувшись, до маленьких віконець. Одразу помітно, що у двох кватирках скла немає. З одного з них видно лише частину подвір’я суду. З іншого - усе видно в деталях. Це, напевно, і було місце, де чатував снайпер.
В під’їзді працювали опера, вони опитували жителів. До цієї роботи долучився й кореспондент «Обозу». Жінка, що мешкає на восьмому поверсі, розповіла, що чула постріл. «Він був лише один. Наче голосний хлопок», - розповіла вона. Пані додала, що її знайома з четвертого бачила вбивць. «Вона якраз заходила в під’їзд, коли повз неї пробігли двоє в масках», - розповіла свідок. Потім вони начебто сіли в машину, але що це був за автомобіль, ніхто зі свідків не вказав.
Двір суду - як на долоніВ цей час під воротами суду стояли журналісти. Однак жодна інформація з-за паркану суду не проникала. Правоохоронці навіть відмовлялися відповідати на запитання, чи справді мертвий Максим Курочки. Журналісти були впевнені, що тіло Курочкіна все ще знаходиться в суді, однак вони так і не дочекалися, коли його вивезуть.
Пізно вночі «Обозу» «по секрету» повідомили, що тіло відвезли ще в перші півгодини після інциденту. Однак весь той час, що журналісти стояли під воротами, навіть люди, що представлялися друзями Курочкіна, нічого з цього приводу сказати не могли.
«Друзі» - слід особливо відзначити – поводилися доволі дивно. Один чоловік з довгою сивою бородою представився нащадком князя Долгорукого. Він стверджував, що якщо Віктор Янукович не зміг врятувати Курочкіна, то хоч повинен прийти на поховання, бо Максим зробив для нього дуже багато. На запитання, чому останнім часом Максим Курочкін так дивно поводився, називався сином Божим, обіцяв новий світовий порядок, «друг сім’ї» відповів, що, певно, він відчував свою смерть.
Мотивом вбивства людина, яка назвалася Георгієм Долгоруковим, вважає бізнесову діяльність Курочкіна. «Друзі» Макса Бєшеного називали одне прізвище - Коломойський. Ця версія, звичайно, є найпростішою. З «Приватом» Курочкін довго та наполегливо ділив ринок «Озерка». Поступово дитячі забавки та вуличні бійки переросли в криваву бійню. В останньому бої міцні хлопці Курочкіна з залізною арматурою в руках ламали кістки охоронцям ринку, а в грудні минулого року був розстріляний з автомата колишній директор ринку та друг Курочкіна Воробйов. А два тижні тому під Києвом розстріляли ще кількох людей Курочкіна, уродженців Дніпропетровська, громадян Росії. Міліція встановила, що одна жертва свого часу була затримана міліцією під час рейдерського захоплення «Озерки».
Тобто смерть Курочкіна виглядає, як логічне продовження (або завершення) конфлікту за «Озерку». Зовні виглядає так, що у керівництва «Привату» були й особисті мотиви помститися Курочкіну. Так, минулого року невдалий замах на своє життя пережив один з ключових управлінців «Привату» Геннадій Корбан. Служба безпеки «Привату», яка вважається найкращою приватною СБ України, попередила Корбана, той пересів у броньований "Мерседес" Коломойського, і тому залишився неушкодженим навіть після автоматної черги. Пізніше затримали чеченця, який дав покази, що організатор та замовник проживає в Москві. Отже, можна дійти висновку, що це Максим Курочкін замовив конкурентів.
Однак ця версія надто очевидна, і тому кожен з двох конкурентів не міг не усвідомлювати, на кого одразу впаде підозра. З огляду на це, вірогідним є інший варіант: винуватцем є третя сторона, яка безпосередньо не світиться в скандалі, а тому нічим не ризикує і не викликає на себе підозри. Втім, вона зацікавлена у тому, щоб використати конфлікт між Курочкіним та «Приватом», щоб знищити одного та кинути тінь на інших.
«Приват» у зв’язку зі смертю Макса Бєшеного отримає чимало проблем. Зрештою, керівництво структури матиме не лише іміджеві проблеми – доведеться постійно перебувати в напруженні та наражатися на шантаж через ці резонансні вбивства.
Корбан в інтерв’ю «Обозу» після вбивства Воробйова стверджував, що конфлікт навколо «Озерки» між ним та Курочкіним був вирішений, а «Приват» просто підставили. «Нам набридла війна. Напередодні уклали мирову угоду. В знак наших добрих намірів ми передали Воробйову доволі кругленьку суму грошей», - розповідав тоді Корбан. Він зауважив, що якась третя сторона завадила «розрулити» ситуацію. «Думаю, у Воробйова є вороги в Росії. Вбивці спеціально спланували, коли він буде в Дніпропетровську, щоб підозра впала на нас», - заявив тоді Корбан.
До речі, Курочкін на той час вже був за гратами Лук’янівського СІЗО. Який сенс знищувати людину, яка і без того так ізольована в’язницею від суспільства, бізнесу та політики?
Хоча зі своїх джерел «Обоз» володіє інформацією, що друзі Курочкіна готували його звільнення. Начебто троє розстріляних під Плютами російських бізнесменів везли адвокату Курочкіна, що мешкає в тих краях, чемодан з грішми, аби той домовився з суддею.
Однак, певно, комусь було вигідно, щоб російський бізнесмен ще трохи затримався за гратами. Справді, прибрати людину на подвір’ї Святошинського суду куди легше, ніж шукати по всьому світу.
Вбивство реалізували дуже професійно та чисто. Ризикну прогнозувати, що слідство так і не знайде виконавців. Особливо, якщо брати до уваги, з яким «гальмом» спрацювала наша міліція.
Наприклад, «зачищати» район міліціонерів привезли лише коли стемніло. «Обоз» вирішив поцікавитися, як ловлять вбивць. Вирушивши слідом з групою «космонавтів» з автоматами та собачкою, переконалася, що пошуки можуть тривати дуже довго. Біля кінотеатру «Лейпциг» міліціонери зупиняли молодиків середньої статури, перевіряли їхні документи та обшукували. Молодь, що тинялася біля кінотеатру, цим лише розважалася. «А нас будете обмацувати», - питали подружки хлопців, яким вивертали кишені. «Із задоволенням», - відповів їм один правоохоронець, однак обіцяне не реалізував.
«І що, такі методи дають результати!?», - іронічно поцікавилася у одного із правоохоронців. «Які можуть будуть результати? Нас сюди послали, щоб демонструвати активність, для галочки. Кого ми вже тут зможемо зловити? Зрозуміло, що діяли професіонали. Але наказ є наказ. Нам сказали не повертатися, поки не опитаємо 30 осіб», - поскаржилися міліціонери.
Як з’ясувалося, патрулям дали загальні прикмети вбивць, і під цю «орієнтировку» підходить більшість молодиків. Стосовно машини, на якій зникли злочинці, «космонавти» нічого не знали. Про «Мазду», на якій кілери втекли з місця події, ранком повідомив замміністра внутрішніх справ. Зайве говорити, що в машині нікого не було, і особливої поживи для слідчих вона не становить.
Що стосується резонансних убивств, то тут варто визнати: в Україні до кінця не розкрили ані вбивство Гетьмана, ані Євгена Щербаня, ані Гії Гонгадзе, як, зрештою, і багато інших злочинів. Тому сподіватися можна лише на диво.
Читайте також матеріали про резонансне вбивство:
Відео останніх хвилин життя Максима Курочкіна
Фоторепортажі з місця події: Последняя записка Курочкина: «4 июня - моя свадьба с Богом»
Последние минуты Макса Курочкина. Фото Сони Кошкиной
Крім Курочкіна, поранено також міліціонера. Відеосюжет
Куликов вважає, що слід негайно збирати РНБОУ. Відеосюжет
(відео "5 каналу")
Макс Курочкин – сосед Ходорковского
Макс Курочкин: «Я – хулиган и вымогатель, причем мелкий»
Макс Курочкин: «Бешеным» меня назвал Коломойский»
Макс Курочкин: «Я – Мессия, Христос – мой предшественник»