Швець: вчіть матчастину

Є вічні питання, на кшталт того, в чому сенс буття та коли посадять Юлію Тимошенко. І як надовго. І з якими наслідками. І що з цього матиме опозиція, і як це відгукнеться владі. Доки Юлія Володимирівна просто читає томи своєї справи, обиватель (і не лише) не полишає думок з приводу того, який же буде фінал у грі, яку свого часу програв Леонід Кучма. Про все це «Обозреватель» бесідує з народним депутатом України, бютівцем Віктором Швецом, відомим своєю допомогою та підтримкою, яку він надавав Тимошенко ще у ті пріснопам’ятні часи, коли майбутня лідерка опозиції сиділа в Лук’янівському СІЗО.

Видео дня

- Пане Вікторе, Юлія Володимирівна вчора знову була у Генпрокуратурі. Це, сподіваймося, не черговий допит?

- Тимошенко ходить до Генеральної прокуратури як на роботу. Раніше вона щодня в уряд ходила, а тепер – до Генеральної прокуратури.

- Але ж слідство закінчено?

- Слідство закінчено. Матеріали передані для ознайомлення. Ви ж знаєте, очевидно, що у відповідності до законодавства обвинувачений та його захисник можуть знайомитися з цими матеріалами, їх ніхто не має права у цьому обмежувати і їм заважати. Тож зараз триває оцей рутинний процес ознайомлення.

- Ви казали, що якщо знайомитися з цією справою ґрунтовно і відповідально, років знадобиться десь так п'ятнадцять… Ви не перебільшуєте?

- Давайте порахуємо. У справі – 180 томів. Багато сторінок дрібного тексту, до того ж, тексту специфічного. Скільки людина осмислить за день? Ну, сторінок 20-30. Помножте це на 20 робочих днів. Скільки людина прочитає за місяць? Ну, половину тому. Ну, цілий том… В залежності від того, яка саме інформація там міститься. Але окрім того, що закон дозволяє знайомитися з матеріалами справи, він також дозволяє робити захиснику та обвинуваченому виписки тощо. І це важливо, бо захисник повинен визначитися зі стратегію свого захисту. Тож уявіть, про який обсяг роботи йдеться.

- Невже до того ви не бачили жодної сторінки з усіх цих 180 томів?

- Дана стадія процесу – ознайомлення обвинуваченого з матеріалами справи – є єдиною можливістю для нас побачити ці сторінки. Там – усі висновки експертиз, висновки спеціалістів, покази свідків, а також інші документи, які так чи інакше мають стосунок до обвинувачень, висунутих Тимошенко.

- Питання, можливо, наївне: а чи так вже це необхідно, щоби Юлія Володимирівна знайомилася з усіма томами? Команда адвокатів не може розділити ці томи між собою, а потім викласти їй коротке резюме?

- Є таке поняття, як право на захист. Юлія Володимирівна може хоч зараз підписати протокол щодо того, що вона ознайомилася з матеріалами справи. Але це буде неправдою. Є процедура, є процес. Кожна людина, щоби адекватно діяти у суді, повинна ознайомитися з матеріалами справи. Це по-перше. А, по-друге, з нею працює тільки один адвокат. І його обов’язок – читати справу разом з обвинуваченим, пояснити йому те, що буде незрозумілим. Для цього адвокат так само повинен ознайомитися з кожною сторінкою у справі, зробити для себе виписки, і вже після цього виробляти стратегію захисту.

- Так, з адвокатом Юлії Володимирівни Богданом Ференцом «Обозреватель» робив інтерв’ю зовсім нещодавно. І ще тоді ми здивувались, що ви, давнішній захисник Тимошенко (ще з тих часів, коли вона сиділа в тюрмі при Кучмі), не представляєте її інтереси зараз…

- Я безпосередньо працюю з Юлією Володимирівною по всіх питаннях, в тому числі й по тих, які пов’язані з цією справою.

- Як це технічно відбувається: ознайомлення Тимошенко з матеріалами справи? Сідає Юлія Володимирівна за стіл, бере до рук олівця…

- На практиці це відбувається так: слідчий видає один з томів справи, і обвинувачений та захисник читають ці матеріали. Потім робиться відмітка про те, що такий-то і такий-то з такого-то по такий-то час вивчили наступний том… Розумієте, закон передбачає випадок, коли слідчий може скласти графік ознайомлення зі справою. Коли йде відвертий саботаж кримінального процесу. Але в даному випадку це неактуально, бо і обвинувачений, і захисник регулярно прибувають до Генеральної прокуратури і там знайомляться з матеріалами справи. Це проблема Генеральної прокуратури – всі ці 180 томів. То треба спитати у Генерального прокурора, у слідчого – що вони там такого назбирали? І чому висунули два різних, але абсолютно безпідставних обвинувачення?

- І все-таки складно повірити, що для Тимошенко всі 180 томів справи – це terra incognita, і що всю цю інформацію вона відкриває для себе вперше…

- Якщо ви маєте на увазі ті нормативні акти, які приймалися її урядом, то вони їй, безумовно, знайомі. Але ви повинні зрозуміти, що прокуратура вилучила абсолютно все, що стосується прийняття цих актів Кабінетом міністрів. Тобто не тільки самі лише постанови уряду, а й вся «кухня», котра їм передувала та їх супроводжувала, задіяна так само. Адже при підготовці того чи іншого нормативного акту здійснюється цілий ряд заходів органами виконавчої влади, тобто питання досить довго готується до розгляду на засіданні Кабміну. І от все це – величезний масив матеріалів, які потребують обов’язкового ознайомлення.

-Коли ви казали, що слідчий може скласти графік ознайомлення з матеріалами справи і тим самим застосувати певний примус до обвинуваченого, ви мали на увазі випадок з Юрієм Луценком?

- Я не знайомий з матеріалами по справі Луценка, тому не можу коментувати те, що там відбувалось. А щодо примусу, то це не примус, а просто суб’єктивне уявлення слідчого про те, з яким обсягом матеріалу здатний ознайомлюватися обвинувачений за певний період часу. Виходячи з цього свого бачення, слідчий і пропонує графік.

- Але і ви, і я – ми всі чудово розумієте, що Тимошенко не дадуть не те, що 15 років для ознайомлення з матеріалами справи, їй не дадуть навіть півтора року. Не для того Генпрокуратура порушувала цю справу, щоби насолоджуватися візитами Юлії Володимирівни або ж врешті-решт спустити всі ці обвинувачення на гальмах. Владі потрібен суд. Отже, коли насправді закінчиться ця читанка?

- Ви знаєте, голова Вищої ради юстиції теж не погодився з моїм баченням ситуації і висловив припущення, що для ознайомлення з матеріалами потрібні 7,5 років. Бачите, не всі так вважають, як ви. Але навіть семи з половиною років для Тимошенко вистачить, щоб двічі стати президентом України. Ви зрозумійте: існує певна процедура, і справу не можна передати до суду, доки з нею не ознайомляться обвинувачені. Ну, не можна, і все тут. Так, у нас хлопці бойові зараз при владі, і все вони можуть, крім того, щоб знизити ціну на бензин та гречку забезпечити, а цього все-таки вони не можуть…

- Але Юлія Володимирівна саме рветься до суду, каже, що хоче якнайскоріше з цією макулатурою покінчити…

- Безумовно, вона дуже цього хоче, і свою позицію вона не раз оприлюднювала. Вона дійсно хоче поскоріше дійти до суду, щоб там проілюструвати зайвий раз всю безпідставність висунутих проти неї обвинувачень.

- І все-таки я повторю своє запитання: влада не для того затіяла відкриття цієї справи, щоби вона врешті-решт завершилася нічим… Є інформація, що вирок для Тимошенко вже готовий, і що отримає лідерка БЮТу три роки ув’язнення. Буде це покарання умовним чи не буде – то вже «деталі». Як особа з непогашеною судимістю Тимошенко не зможе брати участь у парламентських виборах 2012 року…

- Ви знаєте, десять років тому все це вже було. І коли Кучма саджав її до тюрми, їй передрікали мало чи не довічне ув’язнення. Але тоді Тимошенко навіть не змогли висунути обвинувачення, хоча слідчі намагалися обвинуватити її по 28 статтям Кримінального кодексу! І все-таки – повторюю – висунути їй обвинувачення тоді так і не змогли. За цей час було досягнуто, звісно, певного «прогресу»: слідчим вдалося принаймні пред’явити обвинувачення. І це по-перше. А по-друге, не вважайте опозицію якоюсь безхребетною і нездатною на жодні кроки у відповідь. Справа Тимошенко – це справа політична, тож її захищатиме в першу чергу увесь український народ, а також українська опозиція, і робити це ми будемо політичними методами.

- А можуть події розвиватися таким чином: у 2012 році Тимошенко засудять, але напередодні 20-ї річниці Незалежності Янукович застосує щодо неї амністію? Таким чином, він і власну «силу» доведе, і власний «гуманізм». Такий собі «суворий, але справедливий» правитель, який попіариться на цій справі, але й дозволить своїй опонентці балотуватися в народні депутати?

- У всіх цих версіях не враховують такий «нюанс», як суд… Я розумію, що суд у нас носить досить умовний характер, оскільки Феміда цілком залежить від Адміністрації президента. Але події останнього часу доводять, що у нас існує бодай одна інстанція, яка може бути назвати «судом». Це – Верховний Суд України. Всі намагання влади усунути Онопенка провалилися… Але повертаючись до вашого питання: треба, щоб суд сьогодні довів усі обвинувачення, висунуті проти Тимошенко, і, довівши, виніс обвинувальний вирок. А все це не є таким простим, як комусь здається. До того ж, цей суд носитиме, безумовно, відкритий характер, і до нього буде прикута увага усієї міжнародної спільноти. Тож я навіть не знаю, що для влади зараз краще: розпочинати цей суд чи надати Тимошенко можливість читати свою справу протягом 15 років.

- Тобто ви вважаєте, що влада сама себе загнала у глухий кут, і що який вихід з нього не обрати, буде тільки гірше?

- Абсолютно вірно. Вони що там, зовсім Кримінальний кодекс не знають? Хто це придумав роздувати обвинувачення до 180 томів? Якби я був захисником Тимошенко, я саме 15 років би і читав ці томи. Хай би навіть і до пенсії… І ніхто б мені не дорікнув, що я не виконую ретельно свої обов’язки адвоката…

- Ну, в такому разі влада швиденько би ініціювала зміни до Кримінально-процесуального кодексу і запровадила б якусь нову норму, яка не дозволила би вам воловодити Януковича…

- А ви знаєте, у Радянському Союзі був один подібний прецедент. Коли Генсеком ЦК КПРС був Хрущов, у Кримінальному кодексі смертна кара не розповсюджувалась на людей, спійманих на оборудках з наркотиками. Але була одна гучна справа, і товаришу Хрущову захотілося, щоб цих людей розстріляли. Так от, Президія ЦК КПРС терміново прийняла спеціальну постанову, яка поширила дію смертної кари і на інші злочини. І цих людей справді розстріляли, навіть попри те, що вирок по них вже було проголошено…

- Ну от бачите. Все можливо, якщо дуже хочеться…

- Тож я не здивуюсь, якщо нинішній владі дуже закортить позбавити людей права на захист, і внести такі зміни до КПК, щоб обвинувачені знайомилися з матеріалами справи безпосередньо під час судового розгляду… Але все це не буде мати ніякого відношення до поняття «право», «законність» та «справедливість».

- Якщо ви вже згадали Верховний Суд і Василя Онопенка, скажіть, будь ласка, чи можливі іще спроби «обезголовити» Верховний Суд і усунути Онопенка?

- Від цієї влади можна чекати будь-чого. В тому числі й рішень, які суперечать і здоровому глузду, і законам, і Конституції. Але – якщо безпосередньо відповідати на ваше запитання – у вересні закінчиться термін повноважень чинного голови Верховного Суду, і тому, я думаю, вже ніхто не буде турбувати Василя Васильовича Онопенка, але від цього у влади тільки зросте ентузіазм щодо підкорення ще й цієї вершини – Верховного Суду України. Треба чесно визнати, що судової системи як такої у нас на сьогодні не існує. Як не існує і Конституційного Суду. Є тільки підрозділи Адміністрації президента, і от одним з таким підрозділом вони хочуть зробити і Верховний Суд. Та поки Онопенко очолює цю інституцію, це нікому, я думаю, зробити не вдасться.