Блог | Ризики самолюстрації, або Кому заважає Комітет з питань розвідки
Пройшов вже рік з початку Революції гідності, однак наразі доводиться констатувати, що в країні радикальні зміни так і не відбулися. Попри великий кредит довіри, який отримали від народу нові керманичі, виправдати його вони, на жаль, поки не можуть(або не хочуть). Більше того, нерішучість влади призводить до розплати кров’ю народу.
Дану ситуацію можна пояснити в тому числі і бажанням чиновників, що займають високі посади в СБУ, МВС, Генштабі ЗС України, Кабміні, Адміністрації Президента, зберегти діючі корупційні схеми. Це створює страшну передумову початку контрреволюції, про що свідчать, приміром, вибори в мажоритарних округах, блокування дій правоохоронних органів, служби безпеки, нечесне використання лозунгів Майдану і закону про люстрацію для знищення позитивних паростків відродження країни. І от вже з табору так званої опозиції лунають заяви, що нинішня ситуація нагадує ту, що мала місце в 2005-му. І прозоро натякають на те, що подальший розвиток подій призведе до того ж реваншистського результату. Звісно, я не вірю в те, як і мільйони моїх співвітчизників, у те, що такий сценарій пройде, проте в даному випадку показова позиція колишніх "ригів".
Обурює і проведення люстрації, яку прагне очолити "п’ята колона" і пристосуванці. Так, генерал Маломуж, який до останнього моменту втечі Януковича був його радником, про що також свідчать фінальні кадри різних телеканалів, і який, в найкращих традиціях радянської школи КГБ, вихованцем якої він являється, не сходить з екранів телевізора сьогодні, створюючи про себе різноманітні міфи (про що добре розуміють багато його товаришів по службі), і зображує із себе чи не людину, яка повалила Януковича, – не люстрований.
Читайте: Слово – не воробей, или Чье мнение озвучивает Чалый
Більше того, з боку радника голови СЗР Миколи Маломужа лунає критика на адресу Комітету з питань розвідки при Президенті України. Хоча Маломуж до 2005-го не мав жодного стосунку до розвідорганів і не працював за кордоном. У КДБ УРСР він працював у 5-му відділі "боротьби з інакодумством" і відповідав за оперативну розробку Київського національного університету, з якого згодом вийшли деякі впливові політики, пов'язані з паном Маломужем. Саме ці політики допомагали Маломужу зробити кар'єру. Тож дивно чути його виступи у ЗМІ як нібито експерта з розвідки. Тим більше саме Маломуж знищив комітет розвідки у 2007 році, і це призвело до катастрофічних наслідків і дезорганізувало розвідспільноту.
Одночасно генерала, який ще в 2005 році був звільнений з посади, професіонала і патріота Ігоря Смешка, була спроба люструвати завдяки колишньому офіцеру Олександру Тарану, який дискримінував себе ще за часів Майдану тим, що вносив розколи і розвалив "Офіцерський корпус", а 20 листопада 2014 рокуорганізував вихід до Адміністрації Президента двох десятків проплачених по 200 гривень офіцерів із закликом усунути Смішка. Така поведінка Тарана викликала обурення організацій Майдану та Союзу офіцерів, через що він минулого тижня був виключений з організації , і одразу ж втік до Москви.
Нині питання національної безпеки є для країни життєво важливим. Одним із ключових чинників слабкості держави стала неефективність розвідувальних служб України – громіздких, неповоротких, роз'єднаних. Для організації системи координації й аналізу розвідувальної роботи, систематизації та планування розвіддіяльності указом президента Петра Порошенка було створено нову структуру – Комітет з питань розвідки, який покликаний вирішити цю комплексну проблему. Головою комітету вдруге в історії країни призначено Ігоря Смешка. Однак далі справа, на жаль, не рухається. В інтерв’ю "Дзеркалу тижня", датованому серединою жовтня, Смешко, зокрема, сказав наступне: "Прошу взяти до уваги, що сам проект положення про створення комітету з питань розвідки і штат цієї структури ми, група колишніх працівників цього комітету, подамо на розгляд президентові найближчим часом, можливо навіть завтра. Причина пробуксовування з розробкою і затвердженням положення – шалений опір бюрократичного апарату. Зокрема і всередині адміністрації президента".На жаль, на дворі вже початок грудня, а положення так і не затверджено. Не думаю, що так вже важко визначити, хто в цьому зацікавлений і хто гальмує процес. Тим більше, що, за словами Смешка, "тільки Президент підтримує цей процес". Однак виходить, що підтримка обмежується, знову таки, лише словами. Також на процес впливає блокування Порошенка та спотворена інформація його найближчого оточення. А тим часом Путін засилає на схід нашої території все нові й нові військові підрозділи і техніку...
Читайте: Чиновничья самоподстава, или Чьи советы слушает министр обороны
Наразі ситуація в країні складається таким чином, що політична система реагує на запити суспільства і військові виклики із значним запізненням. Свідомо чи не свідомо – наразі не має принципового значення. Однак у влади не має іншого вибору, як відповідати вимогам часу і вимогам народу. Все просто – менеджера, який не справляється із своїми функціями, власник фірми звільняє і наймає на роботу іншого. Майдан знищив монархічну систему, збудовану Януковичем, і тепер Президент – той самий менеджер, який має виконувати волю народу.
І якщо Порошенко і далі зволікатиме з рішучими діями по реформуванню країни, не демонструватиме реальні здобутки по боротьбі з корупцією, встановлення судової справедливості, підвищення обороноздатності країни, очистку державного, правоохоронного апарату, а гратиме на руку "п’ятій колоні" і колабораціоністам, то, вочевидь, шансів залишитися керівником держави до кінця терміну в нього практично не буде. Самолюструється, так би мовити...
Якщо ж Порошенко все ж усвідомить у повній мірі, ким він має бути в нинішніх реаліях, і доведе це практичними кроками, тоді він зможе розраховувати на допомогу з боку активної частини суспільства, що була і є локомотивом Революції гідності і яка, власне, все ще продовжується. Адже революція вважається завершеною лише за умови, що вона досягла тих цілей, які ставилися.
Наш багатостраждальний народ все ще готовий вас підтримати, пане Президенте. Не втратьте цей шанс.
