Примите участие
в розыгрыше
LTE планшета Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Общество

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

298

Колись українці варили пиво для закону і не упивалися

Зимовий Миколай традиційно вважається дитячим святом. Однак це не зовсім так. Свято, що веде свою історію з ХІІ століття, колись вважалося «програмним», тобто таким, що закладало основи щасливого життя на наступний рік.

Про народні традиції, їх сучасну інтерпретацію, про таємницю Діда Мороза, про справжні та радянські етнофестивалі у прес-центрі «Обозревателя» розповіли старший науковий співробітник Центру українознавства Київського Національного  університету імені Тараса Шевченка Анатолій Ціпко та фольклорист, лідер гурту «PoliКарп» Валерій Гладунець.

Колись українці варили пиво для закону і не упивалися

Анатолій Ціпко: Зимовий Миколай – підготовчий період до святкування Різдва. Християнина або господарника ця традиція готує до того, шляху, який розгорнеться під час Різдва. Різдвяний період – програмовий період для всього подальшого календарного року.

Щодо обдаровування дітей подарунками – це з’ява пізніша, більш європейська. В традиційній українській культурі наголос ставився на доброму ставленні Святителя Миколая взагалі до всього людського, до всього земного, до всіх людей. Свято Миколая було молодіжним святом. Не зважаючи на постовий час, дозволялися зібрання і дозволялося співати.

Старша громада мала за обов’язок варити пиво. В пісні співається, що допоки варитиметься пиво, доти світ триматиметься. пиво могло продаватися, пиво могло роздаватися, а грошова підтримка йшла потім на допомогу самій громаді.

Валерій Гладунець: Алкоголь, який вживали наші предки, захмеляв, але вони знали міру. Взагалі було мало п’яниць.

Анатолій Ціпко: Традиційні святкування, зокрема, й Миколаївське свято, мали вечорниці. В українців було таке поняття: «робить щось для закону». Часом і пили теж для закону. Наприклад, коли частувалися чаркою і дівчата, і хлопці, але нормою було дві чарки – і все.

Валерій Гладунець: Але це не стограмові чарки (сміється).

Анатолій Ціпко: По суті, в нас ці напої були колись як обрядові, а їх почали вживати понадміру. На вечорницях зберігається обрядова форма споживання напоїв.

Валерій Гладунець: Готували різні наливки.

Анатолій Ціпко: Варили варива з додаванням різного коріння. Але існувала допустима межа.

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

Валерій Гладунець: Зимовий Миколай символізує радянського Діда Мороза.

Анатолій Ціпко: Хоча в Росії Святителя Миколая шанували як доброго пастора, але чомусь радянська пропаганда витворила свого героя, свою постать – Діда Мороза. Він стає добрим символом Нового року. Може, у фінських народів було і так, але радянська пропаганда наполегливо працювала на те, щоб викоренити традиційні форми. На Заході немає такого розрізнення. Миколай – це постать, яка ознаменовує Новий рік.

Зимовий Миколай симбіотично злився із культурою дохристиянської доби

«Обозреватель»:Відомо, що багато християнських свят так чи інакше пов’язані із традиціями дохристиянської доби. Чи пов’язано з ними свято Зимового Миколая?

Валерій Гладунець: Звичайно, пов'язаний. Так само як і будь-яке свято. Існує твердження, що це свято пов’язане із Зимовими дідами. У наших пращурів-язичників було велике вшанування культу померлих. Такі вшанування були чотири рази на рік. Ці традиції збереглися і по наш час, і зараз ми можемо поїхати і записати справжнє голосіння, як це було кілька тисяч років тому.

Анатолій Ціпко: Офіційники назвали це двовірством, а ми можемо назвати це симбіотичним злиттям, світоглядним симбіозом, а в симбіозі проглядається злиття. Доктрина, яка приходила, шукала собі зодягання – зодягання в форму місцевої традиції, інакше не могло і бути.

Етнофестивалі для галочки доведуть до деградації української культури

«Обозреватель»:Останнім часом в Україні проводиться безліч етнофестивалів. Чи всі вони відповідають народним традиціям?

Валерій Гладунець: Фестивалів, які називають себе етнічними, дуже багато, але якісних фольклорних фестивалів в Україні одиниці. Зараз фестивалі робляться для галочки в кожному районному центрі, як і за радянських часів – з ансамблем «Червона калина», який є у кожному селі.

Анатолій Ціпко: Під баян. Хоча не цураймося і цього. Це пізніший середньоземноморський вплив ХІХ-ХХ століття, від цього не позбудешся. Але стосовно етнічних фестивалів все залежить від того, хто собі яке завдання ставлять собі ті чи інші фестивальники: чи показати автентику у справжній формі, чи ж показати, наскільки автентика може бути підґрунтям для створення певних модифікативних форм у культурі.

Валерій Гладунець: Але є дуже важлива річ: напрямок фестивалю. Коли це робиться для галочки: витратили гроші на опалення у приміщенні, прийшло дві людини, які побачили цей жах – це повна деградація культури. Людина, яка приїде на цей фестиваль з-за кордону більше не приїде в цю країну ніколи. Вона скаже: «що це за недолуга країна?» А Україна – не така.

Людям треба розуміти, де є справжня культура, а де те, що нам намагаються підсунути.

Анатолій Ціпко: Ми хочемо, щоб свято було справді святом, а не відбувалося для того, аби воно було відбутим. Стосовно існування побутових форм української культури все в нашій силі.

Дивіться тематичні відеосюжети:

Колядка до Зимового Миколая

300 років тому українці пили пиво для закону

Більшість етнічних фестивалів - радянські

Радянський Союз народив Діда Мороза

Повний аудіозапис прес-конференції можна прослухати тут

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

Дід Мороз – радянський Святий Миколай

Наши блоги