Видео дня
Ющенко - раб Кучмы
И при этом краснеет, подобно голубому воришке Альхену из бендеровской саги «Двенадцать стульев». Плохо, конечно, но ведь «герою» в чиновничьем мундире стыдно. Значит, не все потеряно?
Это и есть наш самый губительный обман. Обман, который лишает нас шанса на нормальную жизнь в нормальной стране. Обман, который оправдывает одних воров, говорящих правильные политические лозунги и осуждает других воров. Мы ведь искренне верили, что в Украине плохой только Кучма. Остальные - либо «просто не на своих местах», либо крупно ошибаются. Наивно? Безусловно. Политические «дети», среди которых особое место занимал тот же Виктор Ющенко, всегда копируют стиль, манеры и желания своих «отцов». И разве может простой человек, подверженный банальным человеческим слабостям – гордыни, барству, медным трубам - поменять свое мировоззрение за каких-то два года?
Майор Мельниченко, записавший километры кулуарных диалогов президента Кучмы, показал нам внутреннюю кухню украинской политики, полную отвратительных деталей, предательства и цинизма. Долгое время майор-разоблачитель наставал на базовом тезисе – во всем виновен Леонид Данилович Кучма, создавший порочную систему, которая перемалывали людские судьбы, а сопротивляющихся, в прямом смысле, уничтожала. Именно Кучма и должен был ответить за всепожирающий «украинский Молох». Но Кучма не ответил. Более того, Мельниченко понял, что Кучму не просто отпустили с миром, но также оправдали по всем статьям и даже записали в негласный пантеон «героев Украины». С чего бы это? Объяснение этого феномена лежит на поверхности: власть сегодня принадлежит одному из лучших учеников Данилыча. Почему ученик должен наказывать учителя? Почему Ющенко должен нарушить гарантии неприкосновенности, данные Кучме? Мельниченко долгое время полагал, что для блага Украины часть скандальной информации, собранной в рабочем кабинете Кучмы, не нужно озвучивать. Не нужно, к примеру, выставлять на публичное обсуждение реальное нутро некоторых политиков, которые стали управлять страной уже после Данилыча. Возможно, искренне заблуждался Мельниченко, они вынуждены были играть тогда по столь специфическим правилам? Возможно, их принуждали совершать преступления? Но сейчас, освободившись от гнета Кучмы, они станут белыми и пушистыми. Майор запаса СБУ крупно ошибся. Порочное дитя не вырастет в целомудренного аскета. Одним из таких «порочных дитятей» времен Кучмы оказался нынешний президент Виктор Ющенко.
А ларчик открывается банально: Кучма просто купил Ющенко, обменяв его мораль на должность премьер-министра. Николай Мельниченко впервые выставил на публику запись разговора между тогдашним президентом Кучмой и тогдашним главой Нацбанка Украины Ющенко. Соль беседы: банальная торговля. Президент предлагает чиновнику «кинуть» население Украины, запустив печатный станок и разогнав инфляцию, которая в результате обвалила гривну почти в три раза и резко обесценила сбережения простых граждан. Взамен Кучма предложил должность премьера. Чиновник Ющенко с радостью согласился. Такова его цена. Политика, судя по всему, всегда можно купить. Они всегда продаются. Единственное спасение – следить за каждым шагом этих чиновников и сразу заявлять об их нечистоплотности. Мораль ведь нельзя приобрести на рынке – она или есть или ее нет. И если человека легко купить должностью, значит, он всегда будет продаваться. Кланам…
Не сподівайтесь на чесну владу – її немає. Читайте і слухайте:
На численні прохання журналістів, подаємо аудіофайли та розшифровку розмови президента Кучми та голови Нацбанку України Ющенка. Слухати...
Пояснення першого фрагменту розмови.
Кучма пропонував Ющенку піти у відпустку, оскільки Ющенко не хоче погоджуватися на емісію (розуміючи, до яких страшних наслідків призведе інфляція). У той же час Ющенко заявляє, що хоче, щоб Кучма переміг на виборах. Кучма нагадує Ющенку, що це він, Кучма, врятував Ющенка від слідчої комісії Верховної Ради України. Натомість Кучма вимагає від Ющенка прийняти рішення, без якого він, Кучма, не може стати президентом в 1999 році: «Тепер, сьогодні, Ющенко потрібен Україні для того, щоб виграти вибори!».
Щоб полегшити прийняття складного для Ющенка рішення, Кучма переконує, що якщо на виборах переможуть опоненти, то вони однак проведуть емісію.
Ющенко далі не погоджується на емісію і пропонує Кучмі його, голову Нацбанку України, кудись відрядити. Кучма напівжартома-напівсерйозно натякає, що може відправити його… у Сибір. І знову (нібито по-дружньому) радить Ющенку піти у відпустку, щоб не заважати проведенню емісії.
Ющенко намагається звести це на жарт.
Слухати
Кучма – Ющенко
25 серпня 1999 року
Фрагмент 1
Кучма: Тобі треба поїхати у відпустку!
Ющенко: (сміється)
Кучма: Їзжай у відпустку! А ми тут попрацюєм…
Ющенко: Леонід Данилович, я хочу, щоб ви перемогли!
Кучма: Я переконаний, що ти хочеш, щоб перемогли.
Ющенко: Я ж все …
Кучма: Ти ж мене ні в чому не можеш звинуватити, за весь час, так сказать. Так як я тебе вже підтримував!..
Ющенко: Данилович!..
Кучма: От скажи, будь-ласка.
Ющенко: Данилович!..
Кучма: У тебе ж, над тобой, такі тучі ходили! Я не кажу про останні, еті самі, хто і …
Ющенко: Данилович!..
Кучма: І президент послідовно, я маю на увазі у парламенті. Президент послідовно, так сказать, чітко і твердо сказав: «Ющенко Україні, Національному Банку потрібен»! Так чи ні? Тепер, сьогодні, Ющенко потрібен Україні для того, щоб виграти вибори! Все одно прийдуть ті…
Ющенко: Та не дай Бог!
Кучма: Вони більш цими самими, більш різкими заходами все це зроблять і народ скаже, що вони будуть…
Ющенко: Данилович , можливо пошліть мене куди хочете?
Кучма: Ну, давай я тебе пошлю, куди?
Ющенко: Ну, пошліть куди-небудь, щоб…
Кучма: Ну, їзжай до Сибіру.
Ющенко: У…
Кучма: Ти ж у відпустку офіційно не був? Ну, їзжай на місяць у відпустку ( Сміється). Я тобі як товариш кажу.
( Сміються обидва)
Пояснення другого фрагменту розмови.
Кучма знову у розмові намагається знайти вагомі аргументи, щоб змусити Ющенка провести емісію. Намагається навіть навести як приклад ситуацію в Росії. Де Єльцин для перемоги на президентських виборах застосовував аналогічні методи. Ющенко запитує про конкретну суму емісії, яка від нього вимагається для забезпечення перемоги Кучми. Кучма називає – це приблизно мільярд гривень. Ці гроші Кучмі необхідні, насамперед, для зменшення соціальної напруги серед селян і студентів.
Ющенко, розуміючи всі страшні наслідки емісії, прочинає просити Кучму, щоб той перевів його на іншу роботу. І скаржиться, що через стрес в зв’язку з цим вимушений приймати ліки.
Бачачи, що Ющенко опирається і все ніяк не погоджується на емісію, Кучма викладає останній і найвагоміший для Ющенка аргумент – посаду прем’єр-міністра. На це Ющенко відповідає: «Де Ви скажете, там я і буду!», «Я належу вам! Я належу вам!». Торг відбувся.
Однак при цьому Ющенко переживає, що внаслідок цього постраждають мільйони людей. А тепер питання? Яким чином вирішилася тоді доля Віктора Ющенка. Він не зміг встояти перед спокусою. Хоча, на відміну від інших співрозмовників Кучми, довго (аж цілих 14 хвилин!) опирався.
Ось так політична корупція, про яку зараз так багато і проникливо говорить Ющенко, перемогла самого Віктора Андрійовича.
Слухати
Фрагмент 2
Кучма: Ти зрозумій. Якщо новий президент, прийдячи до влади, не розрахується з цим самим, його через півроку викинуть з цього самого. Викинуть ті ж, що обирали і скажуть: «Ти ж обіцяв». Ти почитай програму кожного.
Ющенко: Леонід Данилович!..
Кучма: Ми ж вивчили програму кожного.
Ющенко: Я нічого. Ви знаєте я з вами-то згоден. Нікому не казав... Завжди по совісті. От зараз, Леонід Данилович, я не погоджуюсь. Це рішення дуже, дуже...
Кучма: Ну шо, слухай, в Росії були дурні коли пішли? Коли ситуація була загострена, пішли на таке рішення.
Ющенко: Значить…
Кучма: Я з Примаковим один на один говорив достатньо …Казав шо…
Ющенко: Примаков … Ну нам же не треба цього!
Кучма: Не Примаков, це ж рішення приймав Єльцин. Я не кажу про всю суму тобі, я не кажу тобі про всю суму. Я також не прихильник «бабахнуть», так сказать, так шоб це відчутно було. Але я… Ти помниш... Віддаючи пенсії на село, ми взагалі не відчуємо це ні в якому разі. У людей, слухай, значить, шо мені кажуть: в школу дітям треба йти, нема нічого.
Ющенко: Скільки на село Леонід Данилович?
Кучма: 80 % від загальної заборгованості.
Ющенко: За який період?
Кучма: Я кажу, хотя би видати там 40 – 50 %, хоча би…
Ющенко: Це приблизно яка сума?
Кучма: Це десь мільярд.
Ющенко: А заборгованість по пенсіям?
Кучма: Головне стипендії. Не віддавши стипендії, студент не піде голосувати, це така маса. Так же, чи ні? Скажуть обіцяли, а не віддали. Дурниць ми не наробимо! Кажу, ти любиш Україну. Тому давай пропонуй!
Ющенко: Леонід Данилович, дайте мені другу роботу! Їй Богу, чесне слово. Мені вже, ну, так воно в печінках стоїть вже просто! Дайте! Оце сьогодні таблеток напився, їй Богу, іду до вас.
Кучма: Слухай, ти ж в такому становищі, як і я. Я ж собі заміну не підготовив, а повинен іти. Так, ти собі заміну підготовив?
Ющенко: Леонід Данилович ! У мене є.
Кучма: Кого?
Ющенко: Леонід Даниловича дайте мені тільки телефон і …іншу роботу!
Кучма: Прем’єр-міністром согласишся?
Ющенко: Мені треба подивитися, дійсно ми ж…
Кучма: Я тобі чесно кажу! Я тебе сім років…
Ющенко: Сім років. Кабінет я побачив, шо там є…
Кучма: І хороша буде. Тепла! Я ж тебе на прем’єр-міністра беру! Так шо ти готовся до прем’єр-міністра! Я тобі на полному серйозі говорю!
Ющенко: Леонід Данилович, де Ви скажете, там я буду! Їй Богу!
Кучма: Шо серйозно?
Ющенко: Я належу вам! Я належу вам! Тому шо, знаєте... Не тому шо… Просто то обставина така. Шо якщо, не дай Бог, шось повернеться - пострадають мільйони людей!