Мельниченка всі обнімали. І ніхто не охороняв...

Мельниченка всі обнімали. І ніхто не охороняв...

Дивіться фоторепортаж «А майор Мельниченко збирав квіти»

23 червня Микола Мельниченко разом зі своїми однокурсниками відсвяткував 15-річчя від дня закінчення Київського вищого інженерного радіотехнічного училища військ ППО (КВІРТУ). Цю знаменну подію скандально відомий майор разом із колегами вирішив відзначити у селі Германівка, яке, варто зауважити, засноване ще 1096 року. І відоме тим, що на його околицях відбулася сумнозвісна Чорна Рада.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Видео дня

Незважаючи на сумні історичні паралелі, екс-майор і компанія весь час перебували у піднесеному настрої. В результаті чого кожен більш-менш вдалий жарт сприймався на "ура" й викликав жвавий регіт. Взагалі, однокурсники Мельниченка поводили себе так, ніби усе ще були безтурботними студентами.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

фото Дима Богданов/ОБОЗПочалося все біля колишнього КПП. Близько десятої години ранку туди почали підтягуватися випускники училища. Кожен новий гість викликав море емоцій. За годину основна маса випускників вже окупувала колишню територію училища. На площі панувала атмосфера сімейної зустрічі.

Сам Мельниченко прибув на зустріч о-пів на дванадцяту. Ніхто не реагував на нього як на VIP-персону, - усі з радістю зустріли людину, з якою розділили частину свого життя. Сам же Мельниченко поводився більш ніж спокійно. Варто зауважити: за колишнім майором, який підслуховував Кучму та став причиною загальнонаціонального скандалу, навіть не стежила охорона. Її там просто не було.

Дорога в Германівку зайняла близько години. Мельниченко вивів своїх колег до пам’ятника Івану Виговському, де їх зустрічали голова сільради, Верховний отаман Київської обласної Січі, а також місцевий священик.

Для Мельниченка було відведено особливу роль. Колеги наказали йому командувати парадом, з чим екс-майор впорався на всі 100%, швиденько вишикувавши своїх колег у колони.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

фото Дима Богданов/ОБОЗДалі з ностальгічними спогадами виступив заступник декана факультету, після нього слово отримав Верховний отаман, який нагородив шістьох випускників, разом із Мельниченком, медалями за військову службу. Менш достойних, але не менш поважних випускників отаман нагородив почесними грамотами за заслуги перед Козацьким Братством. Не обійшлося й без казусу: в одній з почесних грамот замість чоловічого імені "Валентин" хтось надрукував жіноче "Валентина". Отож, коли отаман викликав для отримання відзнаки Валентину Гордієнко, а вийшов Валентин - уся колона просто вибухнула реготом, а сам Валентин ображено відмахнувся від грамоти.

Після усіх церемоній та привітань четверо випускників, по одному із України, Росії, Молдови й Білорусі - поклали букет квітів до пам’ятника гетьману Івану Виговському та до могили воїнів Другої світової війни.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Трохи пізніше втомлені спрагою вояки відвідали германівську церкву. Молодий священик просто окропив з ніг до голови присутніх у церкві, чим утішив усіх спраглих – як з духовної, так і з фізіологічної точки зору. На знак подяки Мельниченко з колегами щедро наповнили скриню для пожертвувань.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Йдучи до автобуса, що мав повернути випускників до села, Мельниченко присів край поля, зірвав кілька польових квіток і сказав: "Знаєте як мені цього не вистачало?.." На запитання "де саме?" - посміхнувся й відповів: "Біля Білого Дому".

Після цього Мельниченко і компанія вирушили до відкритого кафе - святкувати знаменну дату. Жалкували лише за тим, що плани влаштувати масовий заплив річкою були зірвані неочікуваним дощем.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Дмитро Іванческул