Мовне питання: Висмоктавши з пальця, поцілили в яблучко
Панує думка, що питання національної самоідентичності є другорядним і похідним від питання фінансового, що українськість сформується лиш за умов ситого і вдоволеного існування на цій території. Поруч існує друга думка – самобутність нації, її ідентичність і усвідомлення себе є базисом, на якому починає процвітати бізнес, економіка, на якому починає оздоровлюватись політика. ОГЛЯДАЧ не береться судити, але подає інформацію на розгляд своїм читачам.
Олександр Ярмола, ватажок гурту «Гайдамаки» виразив своє ставлення до мовного питання і до ситуації, що склалася в Україні з самоідентифікацією українців.
«Економічний зріст і добробут нації неможливий без стовідсоткового переходу на українську. Чому? Тому що української нації ще немає. Те, що кажуть з телебачення про те, що існує українська нація – це все брехня. Вона формується саме зараз. Нація неможлива без єдиної мови. Ось коли всі українці від Карпат і до Донецька, включно з Кримом (якщо вирішиться питання приналежності Крима) почнуть говорити українською між собою – тоді буде народжена українська нація. Можна говорити і знати російську як іноземну. Українцям треба визначитись – ми колонія, чи держава, бо політично, ми нібито держава, а от якщо подивитись на ситуацію в ефірі, на мовну ситуацію – то виходить, наче колонія, а колонія не може мати жодного економічного розвитку, тому що вона повністю залежить від держави, колонією якої є. Ми є культурною колонією Росії. І це – не вина Росії, в цьому вина тільки наша, тому що українці сплять, вони інертні, вони не розуміють, що щось змінилося, що треба і собі змінюватись. Я дуже сподіваюся на наших дітей. І тому саме для наших дітей і існують такі акції, як рух "Не будь байдужим", як всі акції, які ми проводимо і акція, яку ми проводимо сьогодні».
Думку Олександра підтримує Олег Скрипка:
«Я вважаю, що кожен із нас має поставити собі запитання, чи хоче він, щоб існувала українська держава. І якщо людина хоче, щоб існувала сучасна розвинута Україна як культурне суспільство, мова, звісно, необхідна.
Без розвинутої мови не може бути розвинутої економіки. Якщо у нас не буде розвинутої держави, ми годуватимемо інші держави - це економічний закон.
Сумно спостерігати за батьками, у яких діти не розмовляють українською. На мій погляд, будь-який представник молодіжного авангарду має володіти кількома мовами. І українською - насамперед. Це правильний, культурний підхід. І він має закладатися з дитинства у кожній українській родині.
Ми маємо формувати елітарне україномовне суспільство. І роль Києва як столиці в цьому процесі дуже велика. Культурний прошарок суспільства вже розмовляє українською мовою. Люди, які прагнуть іти в ногу з часом, мають володіти українською. А всі теорії «неіснування» української мови - від того, що люди лінуються її вивчити.
І коли ми зараз піднімаємо питання популяризації рідної мови, йдеться не про прийняття якогось чергового закону, а лише про власну ініціативу, адже ми робимо зміни в першу чергу в собі і своєму оточенні. Це є прояв нашої внутрішньої свободи. А якщо цю ініціативу підхопить широкий загал, важко вже створювати перешкоди до її виконання».
Обоз сподівається на те, що справді російськомовні люди не сприйматимуть кампанію «Зроби подарунок Україні» як прояв ксенофобії і шовінізму. Ініціативу людей, які хочуть говорити мовою своїх батьків, незважаючи на тиск сторічної ідеології, не можна засуджувати, а потрібно зрозуміти. Є інший вихід – тиснуть на тебе? Тисни ти, а з часом почнеш отримувати від цього кайф. І це – не сепаратистські гасла, це – гасла віднайдення в собі внутрішньої сили предків і безоглядної щирості з собою.
Підтримайте акцію, розпочату для лобіювання інтересів перекладу фільмів українською, мета якої – створити умови, за яких український продукт зможе увійти до конкурентного ринку, сьогодні монополізованого російськими дистриб’юторами - WWW.PLEDGEBANK.COM/KINO-PEREKLAD.