Блог | 12 лет назад Украинская Революция переросла в национально-освободительную войну, которая продолжается до сих пор

Уже двенадцать лет непрерывно продолжается российско-украинская война

Видео дня

18 февраля 2014 года, когда Революция Достоинства склонила чаши весов на свою сторону, по указанию Путина была устроена кровавая бойня в Мариинском парке и в правительственном квартале, апогеем чего стали расстрелы на Институтской 20 февраля.

Далее текст на языке оригинала.

Гаряча фаза російсько-української війни розпочалася саме на Майдані в лютому 2014 року.

Вже тоді у Маріїнському парку зіткнувся російський терорист Гіркін з хлопцями, які за декілька місяців гнали його як собаку зі Слов'янська.

А ГРУшніки "Пєтров" і "Боширов" під виглядом російських націоналістів записувалися в майданівці.

Вже тоді на небо йшли не просто Герої Небесної Сотні, а воїни російсько-української війни.

Серед них наші побратими свободівці кременчужанин Ігор Сердюк, який загинув від прямого пострілу в обличчя близько 12-Ї години на розі Кріпосного провулку та Інститутської.

Наш прихильник, що попросив його поховати зі свободівським прапором Володимир Кульчицький загинув 18 лютого на барикадах Будинку профспілок від вогнепальних поранень у серце та живіт.

Тоді ж поблизу Будинку профспілок був смертельно поранений Тернопільський свободівець Олександр Капінос.

Олександр був ще учасником Мовного Майдану, що був провісником Революції Гідності.

На розі Кріпосного провулку і Грушевського поліг того дня й наш побратим сотник прикарпатець Сергій Дідич.

Він народився в один день з полтавцем з Кременчуга Ігорем Сердюком – 3 листопада 1969 року і в один день пішли на небо 18 лютого 2014 року на Грушевського.

Ми вижили тоді. Вижили, щоб довести справу до кінця.

18 лютого ми останніми виходили з Маріїнського парку.

Я добре пам'ятаю, хто до кінця був у пеклі Маріїнського парку, хто виводив і виносив на руках покалічених людей.

Того ж дня Путін розпочав гарячу фазу окупації Криму.

Українська Революція переросла у національно-визвольну війну, яка триває до цих пір і може закінчитися лише знищенням російської імперії.

А через рік поневолені і кинуті на убій якути і буряти відчули на собі, що стається з тими, хто приходить з гаслами рускава міра і зброєю на нашу землю під час героїчного опору Дебальцівського виступу.

Багато побратимів за ці одинадцять років приєдналися до небесного воїнства.

А ми, ті що на землі, тримаймо міцніше стрій.

Перемога неодмінно Буде!!!

Лиш Вірмо і Діймо!

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...