Примите участие
в розыгрыше
футболки с логотипом Obozrevatel Участвовать
Приз
БлогиМир

/Новости политики

Слідами злочинної влади: втрачаємо мову і Крим

159Читать материал на украинском

ОБОЗ продовжує розбиратись з мовними проблемами і з усіма іншими, які мотузочкою тягнуться слідом. Напередодні нового року рух "Не будь байдужим" дав прес-конференцію з нагоди акції "Зроби Україні подарунок на Новий рік", в рамках якої завкафедрою української мови в "Києво-Могилянській Академії" Лариса Масенко розповіла громадськості про досвід деколонізації інших європейських держав та про помилки та прорахунки, яких припустилась українська влада в мовній політиці. Наслідки цих прорахунків очевидні сьогодні та небезпечні для майбутнього держави.

Пані Масенко наголошує на тому, що надії на владу треба лишати позаду і переводити мовне питання з політичного русла в русло суспільне:

"Якщо наш віце-прем’єр з гуманітарної політики заявляє, що він не буде провадити політику в інтересах "вузького прошарку україномовних осіб", то, звичайно, чекати чогось від цього віце-прем’єра мало. І тому саме суспільство має організувати спротив. Доведено, що коли нація повертається до свого, вона і економічно стає дуже успішною. Наприклад, Ізраїль та інші країни.

Я вивчала досвід деколонізації інших країн. За умов проведення активної державної політики для повної деколонізації достатньо життя одного покоління. Прага дуже швидко повернулась від німецької до чеської мови, можливо, впродовж 20-30 років, але треба згадати, що вона мала такого президента, як Масарек. Масарек був великий демократ, але перше, що він ввів – це іспит з чеської мови для адміністрації і для офіцерів.

Так само в Гельсінкі. Впродовж 20 років вже половина населення говорила фінською, а половина – шведською.

Нам це зробити ще легше, власне, враховуючи спорідненість російської і української можна було б змінити ситуацію за двадцять років. Звісно, у нас є проблеми на сході і в Криму. Велика частина населення на тому ж сході байдужа до мовних проблем. Панує думка, що "все равно, на каком языке говорить" і боротьба, яка відбувається – це боротьба умовно кажучи між елітами, а населення лишається байдужим. Там насправді і ту російську не так вже люблять. Там розмита національна ідентифікація. Хоч чимало українських свідомих людей. Просто потрібна державна політика, і все швидко стане на свої місця.

Михайло БахарєвЄдине - ми втратили позиції в Криму, відпустили ситуацію і довели до небезпечних речей. В Криму головний редактор "Кримської правди" Бахарєв, який ще кілька років тому писав, що української мови не існує, немає української нації, тобто повторював шовіністичні, імперські схеми, а влада не звертала на це уваги, хоч в газеті йшла очевидна антидержавна пропаганда – за що її можна було закрити. Тепер Бахарєв є заступником голови Верховної Ради Криму. І вже на державному рівні проводить антидержавну політику.

Причина нашого млявого руху до всього українського – це відсутність волі у нашої влади як за часів Кравчука, Кучми, і, як це не прикро – і зараз".

Обоз наводить витяг з замітки, опублікованої 27 грудня: Бахарев считает перспективным инвестиционный проект по освоению Восточного Крыма, который планирует осуществить правительство г. Москвы. Он также подчеркнул, что действующая крымская власть делает все возможное для привлечения инвестиций в экономику полуострова.

Прогляньте також Читанку для мешканців Московської колонії та коменти до неї.

Не пропусти молнию! Подписывайся на нас в Telegram