Боротьба зі смердінням

Нова ера настала в Україні - ера без куріння! 1 липня відбувся черговий наступ на ваше право насолодитися цигаркою в задоволення та на шкоду своєму і навколишніх здоров'ю. З першого дня другого місяця літа в дію вступила 13 стаття закону номер 2899-І "Про заходи для попередження і зниження вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров'я населення", датований 22 вересня 2005 року.

Видео дня

На початок цього десятиліття Україна займала 30 місце у світі за кількістю курящого дорослого населення країни у світі (51,1%). За кількістю викурених сигарет на душу населення щодня наша держава - 16-а (5,1). В Україні курить третина всіх юнаків і дівчат у віці від 13 до 15 років. Крім того, 4 мільйони українських курців - жінки. Взагалі ж, серед жінок 20-39 років курить кожна третя-четверта. За останні 25 років їхня кількість зросла на 11%. Це, до речі, загальносвітова тенденція. За статистикою, щорічно від захворювань, викликаних переважно тютюнопалінням, у країнах СНД помирає близько 500 тисяч людей.

Однак українська влада боротися з цим почала тільки 18 листопада 2003 року. У цей день Верховна Рада обмежила виробництво, торгівлю та імпорт тютюнових виробів. Тоді за прийняття в першому читанні проекту закону "Про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів" проголосували 254 депутатів при необхідних 226. Законом встановлювалися особливі вимоги з виробництва, оптової і роздрібної торгівлі й імпорту тютюнових виробів. Зокрема , заборонялося виробництво (крім виробництва для експорту), роздрібна й оптова торгівля, а також імпорт безлічі видів тютюнових виробів (не цигарок чи папірос).

Крім цього, закон встановлював вимоги щодо вмісту смоли і нікотину в тютюнових виробах, зокрема: частка нікотину - від 1,3 міліграма до 1,0 міліграма на цигарку, частка смоли - від 15 міліграм до 10 міліграм на сигарету.

3 червня 2004 року Верховна Рада розглянула законопроект "Про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків уживання тютюнових виробів". За словами авторів проекту, його метою було визначення правових і економічних принципів державної політики, спрямованої на захист здоров'я населення і зниження захворюваності і смертності, пов'язаної з палінням. Особлива увага документа бути звернено на здоров'я масово курящої молоді. Законопроект був відправлений на доопрацювання до другого читання, чому, мабуть, сприяло сильне "тютюнове " лобі у ВР.

23 червня 2004 року Леонід Кучма зобов'язав постійного представника України при ООН Валерія Кучинського підписати від імені України Рамкову конвенцію ВОЗ із боротьбі проти тютюну. Крім того, у червні того ж року другий президент України скасував державну монополію на контроль у сфері виробництва й обороту спирту, алкоголю і тютюну, що вводив своїм указом в грудні 2002 року. 25 червня документ був підписаний Кучинським. Україна стала 144-ю країною, що підписала згадану міжнародно-правову конвенцію.

22 вересня 2005 року Верховна Рада України прийняла відомий Закон України "Про попередження вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров'я населення". Тоді за нього проголосували 288 з 398 народних депутатів, зареєстрованих у залі. Законом забороняється паління тютюнових виробів на робочих і в громадських місцях, за винятком спеціально відведених для цього «п'ятачків». За законом, власник або уповноважені ним особи чи орендарі зобов'язані відвести курцям спеціальні місця для паління, обладнані витяжною вентиляцією або іншими засобами для видалення тютюнового диму.

Медичні попередження споживачам тютюнових виробів повинні займати не менше 30% площі зовнішньої поверхні кожної великої сторони пакунку тютюнових виробів. Також цим нормативно-правовим актом забороняється реалізація особам , що не досягли 18 років тютюнових виробів і предметів, пов'язаних з їх вживанням.

Порушники вимог законодавства зі вживання тютюнових виробів (у залежності від важкості правопорушення), будуть сплачувати штраф у розмірі від 50 гривень до 50 тисяч гривень. Накладені фінансові санкції можуть бути оскаржені в суді. Він доповнив кодекс України про адміністративні правопорушення. Зокрема, встановлена відповідальність особи за випуск у продаж продукції з порушенням вимог до медичних попереджень споживачів тютюнових виробів.

13 жовтня 2005 року українські виробники тютюнових виробів просили президента України ветувати прийнятий парламентом 22 вересня документ, вважаючи , що він створює законодавчі колізії в тютюновій галузі і може призвести до значного погіршення її стану. Однак це не допомогло, і Віктор Ющенко підписав цей нормативно-правовий акт 18 жовтня 2005 року.

Крім цього, 28 березня 2006 року третій президент України підписав закон "Про ратифікацію Рамкової конвенції ВОЗ", прийнятий ВР 15 березня 2006 року (за нього проголосували 273 депутата).

За даними Київського міжнародного інституту соціології, датованими 2005 роком, в Україні курить 66% чоловічого населення (62% - щодня, 4% - епізодично) і 20% жіночого (17% - щодня, 3% - епізодично). Для порівняння, у 2000 році щодня або епізодично курили 57% українців-чоловіків.

Після введення закону в дію начебто курці потрапили між Сциллою та Харибдою, а чиновники знайшли спосіб значно поповнити державну скарбницю. Але нє! Виявляється, що запалена не там цигарка, ще не дорівнює штрафові. Міліціонер, виявляється, зобов'язаний спочатку попередити про порушення і тільки після відмови потрібно буде скласти протокол, причому, як говорилося вище, підписати його повинні два свідки.

Такий механізм припускає усвідомлення порушником своєї провини, повне каяття і готовність співробітничати із владою в справі свого покарання. Тоді напрошується питання: чи багато законослухняних навіть у дріб'язках громадян зараз проживає в Україні після 70 років тотального правового нігілізму?

Нагадаємо, що цей європейський закон дозволяє порушувати його майже безкарно для порушника (хіба 17 гривень це гроші?) раз на півроку. До речі, про суми. Вони цікаво прописані в цьому документі. Ті, що відмовилися загасити сигарету в під'їзді своєї багатоповерхівки, підземному переході або на стадіоні, повинні бути готові викласти з кишені від одного до п'яти неоподаткованих грошових мінімумів громадян. А от за паління в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях, маршрутках, вагонах і тамбурах електричок, у невстановлених для паління місцях у потягах курці будуть карати сумою від 8,50 до 17 гривень . Тому пропонується тим партизанам, що збираються завзято порушувати норми заборони щодо паління на робочих місцях, закурити у вагоні метро, а не в себе в під'їзді. Це дешевше і епатажніше.

До речі, перелік так званих «громадських місць» ще по-людськи не визначений. Навіть невідомо, чи є зупинка автобуса таким, чи не є. А навіть якщо і є , то можна зробити 3-5 кроків вбік від неї, і курець не "на публіці". Так роблять зазвичай, наприклад, в Америці. Перелік таких місць, вільних від тютюнового диму, має визначити місцеве самоврядування.

Крім всього іншого, під цей, без сумніву, Європейського духу і букви закон мають прийняти ще безліч підзаконних нормативно-правових актів. І процедура може розтягтися на роки. Інше питання, що це змусить ворушитися власників закладів громадського харчування. Тільки це можна і внести в позитив. Як завжди, хотілось, як краще за всіх у Європі, а вийшло… як в Україні.