Зустрічаєте новий рік в СІЗО – прихопіть згущенку і сироп

Зустрічаєте новий рік в СІЗО – прихопіть згущенку і сироп

Хіба це не величезне щастя – зустрічати новий рік у колі сім’ї, разом з близькими людьми? Дарувати маленькі (але від щирого серця) подарунки. З легким смутком згадувати рік, що минув. І, затамувавши подих, загадувати бажання на майбутнє. І, головне - нікому не розповідати, інакше не здійсниться...

фото PHLЗа цими безкінечно щасливими хвилинами навіть не здогадуєшся, що комусь цього вечора не так вже й весело. Хтось зустрічає цей новий рік далеко від близьких і рідних людей, іноді навіть не за святковим столом.

Список категорій таких людей зміг би зайняти немало місця, адже це і міліціонери, і лікарі, і працівники вокзалів, аеропортів, водії маршрутних автобусів та таксі, люди інших установ, що, незалежно від свята, створюють комфортні умови для нас.

Видео дня

Але цей текст не торкатиметься того, як проводять новий рік представники вище перелічених професій. Нехай це буде їх професійною таємницею. Тут і зараз йтиметься про військових строкової та контрактної служби, а також військових училищ і ще одну категорію громадян.

Зокрема, чи відомо вам, що курсанти військових училищ є військовим потенціалом країни, а тому лише п’ята частина з них може взяти відпустку на Новий рік і відвідати рідний дім? Звичайно, навіть не виїжджаючи за територію училища, вони однаково будуть святкувати, але це вже буде дещо інше свято. Якщо точніше, то це те ж саме, що проводити шкільний випускний разом з батьками, але з дещо суворішою дисципліною. Вердикт такий – жодних алкогольних напоїв!

До речі, держава на святкування Нового Року своїм оборонцям грошей не виділяє, тож доводиться викручуватись, хто як може. Але, як запевняють у прес-службі МінОборони – Новий Рік святкуватимуть усі. У кожній частині обов’язково запалять ялинку, і як не дивно, але в кожну частину прийде Дід Мороз зі Снігуронькою. Правда, снігуркою солдатики не дуже потішаться, адже цю роль виконуватиме не спеціально запрошена героїня, а військовозобов’язана громадянка з їхньої ж частини (яка, крім того, може виявитися старшою за званням). Обов’язково на свято солдати отримають дещо вишуканіше меню та багато солодкого. Також службовим передбачено багато конкурсів з призами, знову ж таки, за гроші військової частини чи благодійників. Приблизно за такою ж програмою за власні кошти святкуватиме Новий Рік український контингент за кордоном, щоправда, там, як і на території матері–неньки, єдине правило, якого дотримуватимуться „залізно” це щодо рідких та летючих речовин: ані краплі, ні-ні, навіть для привілейованих...

фото PHL

Також „Обоз” спробував дізнатися і про те, як „святкують” в місцях, так би мовити, примусового перебування. До тих, в чийому підпорядкуванні знаходяться тюрми, дістатися за коментарем так і не вдалося. Зате значно легше виявилося поспілкуватися з охоронцем на прохідній СІЗО:

- Та ви що, – каже, – яке святкування?

- Можливо, покращена вечеря, чи щось подібне?

- Для кого? – дивується так, ніби в СІЗО сидять ті, чию провину уже було доведено та винесено вирок, причому смертний...

- Так необхідно ж дотримуватися прав людини?

- Яких прав? Ви якийсь смішний. Навіть солдатам нічого держава не виділяє!.. – на тому діалог і закінчили.

Отож, виходить, що ті, кого сьогодні звинувачують у крадіжці, а завтра виправдають, тим не менше, перебувають в умовах, коли їх права обмежують, причому навіть під час святкування Нового Року чи Різдва. От вам і демократія з буквою закону над усім і для усіх.

Щоправда, на щастя, не все так погано у СІЗО.

фото PHL

Колишній в’язень СІЗО Лук’янівка, що потрапив туди як жертва політичних переслідувань, які розпочалися після акцій протесту „Україна без Кучми”, пригадує вельми веселе святкування Нового Року. В камері, де перебувало одночасно 48 в’язнів, панувала дуже дружня атмосфера. Свята, зазвичай, зближують людей, не зважаючи на обставини, в яких їх зустрічають.

Пригадує Сергій: „Такого смачного новорічного торта я не куштував ніколи в житті! Печиво, шоколад, згущене молоко – все, що було у нас солодке, ставало складником торту. З паперу зробили ялинку, проводили конкурс на найкращі новорічні прикраси, які виготовляли з підручних матеріалів. Переможцям дарували призи. Стіни теж були завішані прикрасами з вати і паперу, різноманітними сніжинками. У нас навіть було чим святкувати – брага власного виробництва (технологія проста: хліб, сироп і кип’ятильник...). По телевізору дивились новорічні концерти, влаштовували спортивні змагання зі ставками...”.

А насправді у СІЗО чи на зоні можна дістати (купити) все, чого душа бажає: шампанське, чорну ікру, мобільний для спілкування з рідними – були б гроші!

Отож і „Обоз” бажає вам наступного року не потрапити ні до армії, ні до СІЗО, та, тим не менш, мати усе, аби свята не проходили непомітно і, звичайно, не втрачати близьких людей.

Дмитро Іванческул, редакція – СІЗО - редакція