Курці закінчують штрафом

Цього разу я вирішив розпочати боротьбу з курінням. Озброївшись ручкою та бланками, відправився штрафувати курців, що порушують недавно прийнятий Верховною Радою закон про заборону куріння у громадських місцях.

Зробивши на комп'ютері "липові" штрафні бланки, я вирушив до "Львівської політехніки". Курити в "Політеху" заборонено, але в кожному корпусі є "підпільні" місця, де студенти збираються на перекур. Курять у туалетах, коридорах та на сходах запасного виходу. Не довго думаючи, я пішов у чоловічий туалет першого учбового корпусу і відразу натрапив на трьох студентів із запаленими цигарками.

Студент, кидай цигарку!

- Курите? - запитався я з порога й поліз у кишеню за бланками.

- Куримо, - відповіли вони. - Тобі прикурити?

- Ні, мені розписатись і заплатити. З вас 38 гривень штрафу за куріння у невизначеному місці.

- А ти хто такий? Що це за правила? - почав обурюватись один із хлопців.

- По-перше, не "ти", а "ви", - поставив я на місце нахабу, - а по-друге, незнання законів не звільняє від відповідальності. Залізете в Інтернет, знайдете відповідний закон і уважно прочитаєте. Платіть гроші!

Я почав діловито виписувати квитанцію.

- Це зі всіх 38 гривень?

- З кожного! Не хочете платити, тоді ходімо до декана. Ви з якого факультету?

Хлопці почали озиратись на двері, але я спеціально встав так, щоб проскочити повз мене було непросто.

- Слухай, - сказав один зі студентів. - Давай домовимося. Ми платимо по п'ятірці і ти, перепрошую, ви не заповнюєте ніяких паперів. О'кей?

- Домовитись можна, - погодився я, - тільки в мене такі умови. Ви ведете мене до їдальні і поїте гарячим чаєм з булочкою, а я навчу вас робити журналістські експерименти. О'кей?

Через кілька хвилин ми вже сиділи в їдальні і сміючись обговорювали студентське життя та нелегку долю журналістів.

Дим сигарет з ментолом

До привокзальної кав'ярні я зайшов дуже вдало. З динаміків саме лунала пісня "Дим сигарет з ментолом".

Я заглянув у прокурений зал і підійшов до бармена.

- Де у вас зал для некурящих, - запитався я.

Бармен, повна жінка з макіяжем Дракули, витріщила на мене очі.

- Дивино ся на нього, дванадцята година, а воно вже сі напило! Я тобі зара дам зал для некурящих!

Я дістав з папки купу солідних на вигляд паперів і представився:

- Управління здоров'я, спеціальна група перевірки. У вас немає такого залу? А чому тоді при вході немає таблички, що це заклад для курящих? От і пісні крутите з пропагандою куріння. Ви що, законів не знаєте, телевізор не дивитесь? Україна семимильними кроками іде в Європу, а ви нам палиці в колеса втикаєте?!

Жінка розгубилась і тільки мовчки дивилась на мене, кліпаючи очима.

- Профілактична робота з клієнтами проведена? Вони знають, що забороняється куріння на робочих місцях та в громадських місцях, за винятком спеціально відведених місць?

- Шановний, ви знаєте, що тут не можна курити? - звернувся я до чоловіка, що пив пиво за столиком.

- Ні, мені ніхто не сказав, - відповів він.

Відчувши, що запахло смаженим, жінка вийшла зі ступору й почала виправдовуватись:

- Та я ж нічого не знала! Мене хазяйка не попередила. Якщо ви їй штраф випишете, вона мене вижене! Давайте домовимось. Я вам кави з коньячком наллю, посидимо, ви мені все розкажете, а ми на наступний раз все приготуємо так, як має бути.

- Як має бути, - передражнив я. - Згідно з чинним законодавством - от як має бути! Коньяк я з вами пити не буду, штрафувати на перший раз теж не стану. А на майбутнє пам'ятайте, у статті 13-й сказано... - я знайшов у своїх паперах відповідну статтю і зачитав: - "...власник або уповноважені ним особи, чи орендарі окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров'ю куріння." Крім того, перед тим, як подати людині замовлення, ви маєте прочитати їй лекцію про шкідливість куріння. Текст лекції можна отримати в міському методичному центрі. Зрозуміло?

- Так-так, - відповіла жіночка, - зрозуміло. А може, все-таки коньячку?

Я погрозив тіточці-бармену пальцем і вийшов на вулицю.

Непокірні в білих халатах

Завершення моєї інспекції було не зовсім вдалим. Зайшовши у фойє лікарні швидкої допомоги на вулиці Топольній, я помітив двох лікарів зі звисаючими на гуди масками. Вони стояли біля вхідних дверей і курили.

Я підійшов і почав плести щось про штрафи в розмірі від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів. Кілька хвилин мене слухали, але потім ввічливо попросили не набридати й демонстративно повернулись до мене спинами. Я продовжував вимагати уваги, і тоді мене відіслали в місця, де Макар ягнят не пас.

- Ми тут людей рятуємо, за чергування такого надивимось, що потім спати не можемо, а ти тут зі своїм законом?!

Я не став наполягати. Зрештою, експеримент удався й отримати на завершення по морді мені не дуже хотілось. Головне, що вдалося встановити: переважно люди готові платити штрафи. От тільки більшість з них воліє покласти гроші не в державну казну, а в кишеню перевіряльника.

Влад Якушев

http://www.argument-ua.com

Тим часом

Не граєш - не куриш

По-своєму сприйняли закон про обмеження куріння власники салонів гральних автоматів. У багатьох салонах з'явились таблички з написом: "Особам, які не грають на автоматах, курити категорично заборонено". Виходить так, як у відомій приказці: "Закурив, бо випив, а випив, бо в карти багато програв".

До теми

Хто не курить і не п'є, той здоровеньким помре

Кожен рік лікарі розповідають нам страшні історії про рак легенів, та кількість курців все одно не зменшується. Ми стурбовано хитаємо головами і, не випускаючи сигарети з рота, обговорюємо, як погано курити. Проста агітація за здоровий спосіб життя не дає бажаних результатів, тож держава вдалась до рішучіших методів боротьби. Верховна Рада видала Закон "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

Ідея примусового обмеження чи заборони продуктів, котрі шкодять здоров'ю, не нова. Згадайте "сухий закон" у Сполучених Штатах, боротьбу з п’янством у СРСР. Практика показує, що вони малоефективні і лише сприяють розвитку підпільної торгівлі. Можливо, саме дослідивши невдалі експерименти минулих років, народні депутати вирішили не забороняти куріння, а просто ускладнити курцям та виробникам тютюну життя.Наприклад: ви працюєте на п'ятому поверсі, а курилка знаходиться на першому. До того ж, згідно з новим законом, у місцях, визначених для куріння, має висіти наочна агітація. Тобто ви будете курити, спостерігаючи фото чорних легенів безіменного курця.