14 июля • обновлено в 14:13
МоваЯзык
Блоги Мир

/ Новости политики

Хмелько: 63% відсотки вважають рідною мовою українську

17.3т

Валерій Хмелько, доктор філософських наук, директор Київського міжнародного інституту соціології, задовольнив цікавість «Обозревателя» щодо мовної ситуації в Україні.

- Пане Валерію, коли було останнє опитування щодо того, яку мову громадяни України визнають рідною?

- Ми це робимо регулярно. Останнє опитування було в червні цього року.

- І його дані показали, що…

- 63% відсотки респондентів вважають рідною мовою українську, 35% - російську, решта називала інші мови. Але хочу звернути вашу увагу, що таке питання ми завжди ставимо наприкінці розмови, а починаємо діалог зі з’ясування, якою мовою легше розмовляти респонденту. Так от, 38% відповіли, що їм легше спілкуватись українською, 49% - російською, інші заявили, що вони однаково добре володіють обома мовами. Тобто в цілому виходить так, що більшість опитаних з нашими інтерв’юерами розмовляють все таки російською.

- Отже, тих, хто реально володіє українською мовою менше, ніж тих, хто визнає її рідною. Як ви пояснюєте такий феномен?

- Багато хто вважає рідною мовою ту, якою говорили його батьки абощо. Так, не всі розуміють це поняття. Зауважте, що є ще й третій вимір: після запитання про те, якою мовою зручніше спілкуватися, наші інтерв’юери фіксують, на котрій з мов реально йшла бесіда. І тут статистика така: 38% респондентів говорили українською, 48% – російською, а решта 14%...

- …це ті, котрі заявили, що добре володіють обома, як я розумію…

- …взагалі говорили на суржику…

- Пане Валерію, але ж по регіонах цифри, мабуть, відрізняються?

- Природно, на заході 85% респондентів розмовляють українською, і суржика там тільки 10%, російською – 5%. На сході все навпаки: українською розмовляє 1% опитаних, суржиком – 9%, російською – 90%.

- Ви, мабуть, давно проводити подібні опитування?

- Перше відбулося в жовтні 1991 року. Тоді рідною українську мову назвали 66%, російську – тільки 31%. Реально ж українською розмовляли 43%, а російською – 56%.

- За всі ці двадцять років ваші колеги не намагалися з’ясувати у респондентів, що вони самі вкладають у поняття «рідна мова»?

- Намагались. І вийшло так, що для більшості рідна мова – це мова дитинства. Хтось вважає рідною мовою мову, на котрій відбувається мислення. І вона може не співпадати з мовою, на якій здебільшого ведеться спілкування у побуті. Зауважте, що є родини, в яких батько і мати – різномовні, тож їхнім нащадкам тяжко виділити одну мову як рідну.

- За вашими даними, різниця у кількості тих, хто визнавав українську мову рідною у 1991 році, і тих, хто лишається на таких же позиціях зараз, становить лише три відсотки. Щоправда, вони йдуть не в плюс української мови. Це і є динаміка даного процесу? Ви можете щось до неї додати?

- Різниця виходить за межі статистичної похибки, але знаходиться майже на її межі. Так, кількість україномовних дещо зменшилася. Але майте на увазі, що опитування 1991 року проводилось тоді, коли йшла підготовка до Всеукраїнського референдуму, і всі засоби масової інформації працювали на підняття патріотичного духу тощо. То був надзвичайний час, час справді великого піднесення. Цього року все зовсім інакше. Хоча, не виключено, що до уваги слід брати й еміграційні процеси.

- Перманентне намагання надати російській мові статус «державної», «регіональної» тощо впливає якось на самовизначення людей?

- Думаю, що впливають.

- Після російської які мови найчастіше називають рідними?

- Далі йдуть польська і білоруська. Але тих, хто визнає їх рідними, зовсім не багато – близько відсотка. Хоча, можливо, що у родинах ними спілкується більше людей. Після польської та білоруської – угорська, румунська, болгарська…

- Ваш прогноз на майбутнє: таке співвідношення носіїв української та російської мови збережеться й надалі? Чи під впливом політичних подій ці «ножиці» зміняться?

- Не думаю, що в самоусвідомленні мови як рідної не можуть бути ті чи інші зміни. Зміни можуть бути тільки у кількості людей, котрі дійсно володіють певною мовою.

Подпишись на Telegram-канал и посмотри, что будет дальше!

Новости политики

Топ-публикации

Топ-блоги