Блог | Враження та нові ідеї від учасників проекту Goethe-Institut
В рамках "Культурно-освітньої академії" 30 українців відправились до Берліну, аби обмінятись досвідом з німецькими колегами. В колективному блозі на "Обозреватель" учасники проекту Goethe-Institut діляться враженнями та новими ідеями. У своєму наступному дописі Ірина Вікирчак визначає основні поняття культурного менеджменту.
Читайте: По-німецьки упорядкований хаос Берліна
Два тижні берлінський Ґьоте-Інститут приймав 30 менеджерів у сфері культури у своїх аудиторіях. Оскільки програма має назву "Культурно-освітня академія", очевидно, що ми багато вчились. Але також багато спілкувались, багато жартували і сміялися, аналізували, моделювали, постійно говорили про Україну і про те, яке призначення нашої не так давно визначеної словами "менеджер культури" професії. Як ми себе бачимо? Чого очікуємо від культури, і що вона очікує від нас? Як справлятися з труднощами у кризових ситуаціях і як працювати з факторами ризику? Як розвинути власні проекти і співпрацювати з ЄС? Як комунікувати з іншими операторами у нашій сфері? Як просувати культурний продукт і працювати з аудиторією? І це лише кілька пунктів насиченої програми, під час якої ми працювали не лише один з одним та у групах, але й з німецькими, австрійськими та українськими тренерами з міжнародним досвідом.
Читайте: Нефертіті в Берліні ? це образ Духу Людини з великою літери
Професійне середовище ? це те, що у випадку культурного менеджменту України, за моїми відчуттями, слабке. Не тому, що у ньому слабкі елементи, а тому, що немає єдиної "зв’язуючої субстанції". Мабуть, то має бути налагоджена мережа, через яку відбувається комунікація, і не регіонально, а національно. Власне, відчуття такої єдності на всю країну ми отримали у Берліні ? серед нас були представники чи не всіх областей України, від Закарпатської до Луганської. Тому й вигадали під час роботи над одним із завдань напівжартівливий слоґан, який має бути одночасно й ціллю: "Ґьотезація замість ґеттозації" ? тобто, перебування у стані середовища, а не у стані відокремленості.
Громади ? це поняття, яке я усвідомила. Ключове слово усіх реформ та змін, що відбуваються в Україні зараз, ? "децентралізація". Децентралізація культури тут ? один із найважливіших напрямків. Важливо збалансувати ситуації з культурними продуктами територіально. А громади мають бути будівельними, ніби цеглинки, елементами. Якщо припустити, що кожна громада має своїх менеджерів культури, які б укріплювали та розвивали її, матимемо якісно інше життя для цілого суспільства. Саме час оперувати цим поняттям та ефективно працювати на рівні громад.
Читайте: Стіна, як найбільший страх сучаної людини
Актори культури
У слові "актори" наголос саме на перший склад. Тобто, йдеться про тих, хто щось робить (англ. acts) у сфері культури. Однією з найбільших проблем, обговорених на курсах, була взаємодія трьох елементів, необхідних для функціонування культури на будь-якому рівні: громадські організації, що створюють продукт, держава, яка його легалізує і сприяє створенню та реалізації, і бізнес, який надає фінансову підтримку. Цікаво, що серед нас були і громадські активісти, і чиновники, які легко знаходили спільну мову та знаходили дотичні проблеми для обговорення.
Функції культури
З Альоною Каравай ми аналізували функції культури. Окрім загальновідомих ? світоглядної, розвиваючої, збереження, пізнавальної, економічної, ідентифікаційної ? ми зрозуміли, що у важкі часи культура отримує ще й інші, несподівані функції, як-то реабілітаційна, об’єднуюча, мотивуюча та ін.
Берлін культури
Попри роботу в аудиторії, ми відвідували заклади культури Берліна, де спілкувалися з їхніми директорами та координаторами, дізнаючись про схеми їх створення за підтримки держави та досвід адміністрування. Але найяскравішими враженнями залишаться, звісно, балет відомої на весь світ Саші Вальцер у Будинку фестивалів, "Реквієм" Франца фон Зуппе у Берлінському соборі, Моцарт і Шуман в Берлінській державній капелі та "Інтерстеллар" в одному з найбільших imax-кінотеатрів Європи.
Читайте: Берлін й агенти змін з України
Звісно, це далеко не все, що було в Берліні, і кожен із нас сіятиме зерна, придбані в "Культурно-освітній академії" по своїх громадах ще довго, але ми точно не маємо сумнівів щодо культурної столиці Європи. Дякуємо Ґьоте-Інституту за чудову можливість розвитку ? особистісного та професійного.
