Блог | "Безвіз" та "руській мір"
Чому у фракції БПП бояться візового режиму з Росією?
Розгляд питання про скасування безвізового режиму відкладено через позицію президентської фракції. На думку заступника голови фракції БПП Олексія Гончаренка, це може призвести до суттєвих проблем для одного мільйона українських заробітчан, які досі живуть та працюють в РФ. Це завдасть їм суттєвих фінансових збитків. Мовляв, де ми потім будемо працевлаштовувати всіх цих людей? Гончаренко впевнений, що запроваджувати візи проти країни-агресора потрібно лише у разі класичної війни. А якщо вона у нас гібридна, то і їздити до окупантів на заробітки – не гріх, а лише чистий бізнес.
Подібну позицію висловив і міністр МЗС Павло Клімкін, який заявив, що запровадження віз – питання не одного дня і навіть не одного тижня. "Нам треба робити не політичні жести, а реально боротися з Росією, як з агресором". Голова президентської фракції Ігор Гринів вже заявив на фракційних зборах БПП, що до позиції міністра треба прислухатися.
Читайте: В России больше не действует право
Заяви Гончаренка та Клімкіна почули і дописувачі соцмереж. Депутату відразу ж пригадали його агітаційні намети "За кіно на руском язике!" в Одесі та георгіївські стрічки на грудях під час мітингів з Януковичем, а міністру – його рідного тестя, який живе в окупованому Росією Криму і навіть встиг отримати від окупаційної влади медаль "За повернення Криму".
Але, зрештою, це – приватне життя українських політиків, тому чіпати його не будемо. Поставимо лише кілька простих логічних запитань:
- Якщо українцям "невигідні" візи в РФ через можливість втратити роботу, то чи "вигідна" їм війна на Донбасі, яка триває вже 2,5 роки і забрала життя понад 10 тисяч громадян?
- Чи "вигідні" нам 30 українських бранців, які і досі перебувають в російських тюрмах за політичними звинуваченнями?
- Чи "вигідний" нам політичний притулок Януковича, Азарова, Захарченка, Клименка та іншої нечисті, яка благополучно отримала притулок та спокійне життя з вкраденими в українського народу мільярдами на території країни-агресора?
- Чи вигідні нам сотні і тисячі російських диверсантів, шпигунів, агентів впливу, які "працювали" і досі "працюють" не лише на Донбасі та в Криму, але й у найвищих кабінетах у Києві?
Читайте: Нужен ли визовый режим с Россией
- Чи вигідні нам щоденні смерті та каліцтва українських воїнів, які ціною власного життя зупиняють здичавілих орків, озброєних та вишколених тою самою країною-агресором?
Хто з російських заробітчан пояснить їхнім батькам та близьким доцільність власного "бізнесу"?
- Хто пояснить рідним Олександра Кольченка, Олега Сенцова, Миколи Семени, Романа Сущенка, Станіслава Клиха, Миколи Карпюка та двох десятків інших українських бранців в тюрмах РФ, що іншим українцям просто "вигідно" там заробляти?
Скажу, можливо, непопулярну річ. Допоки по російських "заробітках" вештатимуться до мільйона українських "заробітчан", доти в Україні і існуватиме "руській мір". З його Кобзонами, Лєпсами, Мєнтамі, Владімірскім централом та Путін-прійді!
Читайте: Визовый режим с Россией: почему его не введут
Якщо в дорослого чоловіка немає роботи – він може стати контрактником Збройних сил України чи Національної гвардії. Або працевлаштуватися в будь-якій країні, окрім країни-окупанта. І тут – жодні візи не перешкода. Яскравий приклад – українські заробітчани в Італії, Португалії чи Чехії. Під час 2-ї світової на роботу до Німеччини вивозили примусово та у товарних вагонах. Нині, як кажуть співробітники "Укрзалізниці", навіть знаковий потяг Львів – Москва забитий вщент.
Працювати на ворога, який знищує твою землю та твою націю, зміцнювати його економіку та фінансувати озброєння його війська – це просто злочин і перед самим собою і перед Батьківщиною. І тут жодні парламентсько-міністерські аргументи не будуть слушними.
