Видео дня
Блог | Почему вы привлекаете эмоционально недоступных партнеров?
Вы как будто снова повторяете тот же сюжет: влюбляетесь в человека, который "рядом, но не с вами". Он то приближается, то исчезает. Не говорит о чувствах. Избегает глубоких разговоров. Не спрашивает, как вы себя чувствуете. И будто не злой, будто не безразличен… но будто постоянно через стекло. И вы снова в знакомом эмоциональном треугольнике: вы — с открытым сердцем, он или она — с закрытой дверью, а отношения — в ожидании чего-то неприходящего.
Далее текст на языке оригинала
Давайте прозглянемо причини, чому це трапляється з вами. І як це змінити?
Емоційно недоступний — хто це?
Це партнер, який не вміє або не хоче бути у близьких емоційних стосунках. Він може бути харизматичним, цікавим, дотепним. Але як тільки ви намагаєтесь заглибити зв’язок — він емоційно "зникає": – уникає розмов про "нас" – рідко ділиться своїми переживаннями – ігнорує ваші емоції або знецінює їх – тримається на відстані, навіть фізично – часто плутає вас: то ніби разом, то "не готовий до серйозного"
І тоді виникає питання: "Чому я саме таких і притягаю?"
А тепер — чесно. Бо відповідь не про них. Вона — про вас. Про ті ранні досвіди, які заклали у вас схему: любов — це очікування. Про внутрішню установку: "щоб мене любили — я маю доводити свою цінність". Про звичку: давати більше, ніж отримуєш — бо "інакше не полюблять".
Я, як психолог, часто бачу одну й ту саму картину:зазвичай той, хто постійно обирає емоційно недоступного партнера, — сам (неусвідомлено) боїться справжньої емоційної близькості. Бо вона вимагає вразливості. А це — страшно.
Звідки це береться?
З дитинства, де: – дорослі не помічали ваших емоцій – любов була умовною: "будеш слухняною — отримаєш увагу" – батьки були емоційно віддалені або самі травмовані – відкритість каралась соромом, мовчанням або знеціненням
І тоді дитина вчиться не чекати занадто багато. А доросла людина — повторює цей досвід, називаючи його "любов’ю".
Чому це небезпечно?
Тому що ви втрачаєте себе в стосунках, де:
– постійно сумніваєтесь у своїй цінності – намагаєтесь "витягнути" більше уваги, ніж готові дати вам – відчуваєте себе "зайвою" або "незрозумілою" – прив’язуєтесь до ідеї "я зможу його змінити" – опиняєтесь в емоційній залежності, що схожа на голод
Це не любов. Це емоційне виживання. І воно завжди має ціну: ваша самоцінність, енергія, час — і часто ваша віра в себе.
Як це змінити? Поради та техніки1. Запитайте себе: "Що я насправді хочу?"
Не кого. А що ви хочете у стосунках: – підтримки? – щирості? – безпеки? – рівного обміну?
Коли ви знаєте відповідь — легше побачити, де цього просто не може бути.
2. Вправа "Мій сценарій кохання"
Напишіть короткий текст: – Як виглядали "стосунки" у вашій родині? – Що ви дізнались про любов у дитинстві? – Чи була там емоційна присутність?
Це допомагає "розпізнати код", за яким ви будуєте стосунки. І якщо код — травмований, його можна переписати.
3. Тренуйте "здорове ні"
Почніть говорити "ні" тому, що вас знецінює. Навіть якщо це повідомлення без змісту о 2-й ночі. Навіть якщо це "давай просто побачимось, без обіцянок".
Коли ви починаєте себе захищати — з’являється простір для когось, хто не тікає від емоцій, а будує їх разом з вами.
І наостанок,емоційно недоступні люди — не зло. Вони просто не готові дати те, чого вам бракує. І це не про вашу "недостатність". Це про їхню незрілість.
Справжня любов — це не гра "здогадайся, що я відчуваю". Це простір, де ви можете бути собою. Де можна плакати, сміятись, говорити, мовчати — і залишатись разом.
Якщо ви впізнали себе в цьому тексті — не лякайтесь. Це не провина. Це точка, з якої починається інше: нове розуміння, інші вибори, нові ви. З повагою до вашої історії, Ірина Шеньє, психологиня і кризова консультантка.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...