Блог | Чому ви притягуєте емоційно недоступних партнерів?

Ви наче знову повторюєте той самий сюжет: закохуєтесь у людину, яка "поруч, але не з вами". Вона то наближається, то зникає. Не говорить про почуття. Уникає глибоких розмов. Не запитує, як ви себе почуваєте. І ніби не злий, ніби не байдужий… але ніби постійно через скло. І ви знову у знайомому емоційному трикутнику: ви — з відкритим серцем, він чи вона — з закритими дверима, а стосунки — в очікуванні чогось, що не приходить.

Відео дня

Давайте прозглянемо причини, чому це трапляється з вами. І як це змінити?

Емоційно недоступний — хто це?

Це партнер, який не вміє або не хоче бути у близьких емоційних стосунках. Він може бути харизматичним, цікавим, дотепним. Але як тільки ви намагаєтесь заглибити зв’язок — він емоційно "зникає": – уникає розмов про "нас" – рідко ділиться своїми переживаннями – ігнорує ваші емоції або знецінює їх – тримається на відстані, навіть фізично – часто плутає вас: то ніби разом, то "не готовий до серйозного"

І тоді виникає питання: "Чому я саме таких і притягаю?"

А тепер — чесно. Бо відповідь не про них. Вона — про вас. Про ті ранні досвіди, які заклали у вас схему: любов — це очікування. Про внутрішню установку: "щоб мене любили — я маю доводити свою цінність". Про звичку: давати більше, ніж отримуєш — бо "інакше не полюблять".

Я, як психолог, часто бачу одну й ту саму картину:зазвичай той, хто постійно обирає емоційно недоступного партнера, — сам (неусвідомлено) боїться справжньої емоційної близькості. Бо вона вимагає вразливості. А це — страшно.

Звідки це береться?

З дитинства, де: – дорослі не помічали ваших емоцій – любов була умовною: "будеш слухняною — отримаєш увагу" – батьки були емоційно віддалені або самі травмовані – відкритість каралась соромом, мовчанням або знеціненням

І тоді дитина вчиться не чекати занадто багато. А доросла людина — повторює цей досвід, називаючи його "любов’ю".

Чому це небезпечно?

Тому що ви втрачаєте себе в стосунках, де:

– постійно сумніваєтесь у своїй цінності – намагаєтесь "витягнути" більше уваги, ніж готові дати вам – відчуваєте себе "зайвою" або "незрозумілою" – прив’язуєтесь до ідеї "я зможу його змінити" – опиняєтесь в емоційній залежності, що схожа на голод

Це не любов. Це емоційне виживання. І воно завжди має ціну: ваша самоцінність, енергія, час — і часто ваша віра в себе.

Як це змінити? Поради та техніки1. Запитайте себе: "Що я насправді хочу?"

Не кого. А що ви хочете у стосунках: – підтримки? – щирості? – безпеки? – рівного обміну?

Коли ви знаєте відповідь — легше побачити, де цього просто не може бути.

2. Вправа "Мій сценарій кохання"

Напишіть короткий текст: – Як виглядали "стосунки" у вашій родині? – Що ви дізнались про любов у дитинстві? – Чи була там емоційна присутність?

Це допомагає "розпізнати код", за яким ви будуєте стосунки. І якщо код — травмований, його можна переписати.

3. Тренуйте "здорове ні"

Почніть говорити "ні" тому, що вас знецінює. Навіть якщо це повідомлення без змісту о 2-й ночі. Навіть якщо це "давай просто побачимось, без обіцянок".

Коли ви починаєте себе захищати — з’являється простір для когось, хто не тікає від емоцій, а будує їх разом з вами.

І наостанок,емоційно недоступні люди — не зло. Вони просто не готові дати те, чого вам бракує. І це не про вашу "недостатність". Це про їхню незрілість.

Справжня любов — це не гра "здогадайся, що я відчуваю". Це простір, де ви можете бути собою. Де можна плакати, сміятись, говорити, мовчати — і залишатись разом.

Якщо ви впізнали себе в цьому тексті — не лякайтесь. Це не провина. Це точка, з якої починається інше: нове розуміння, інші вибори, нові ви. З повагою до вашої історії, Ірина Шеньє, психологиня і кризова консультантка.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...