Блог | Как Алла Горская и Василий Симоненко в УССР пропагандировали приветствие "Слава Украине!"
Непокоренная Алла Горская
"Ты знаешь, все время хочется писать на украинском языке. Говоришь по-украински – и думать начинаешь на украинском…"
Из письма Аллы Горской отцу. 1961 год.
Далее текст на языке оригинала.
Сьогодні згадуємо незлим, добрим словом українську художницю і дисидентку, "душу шістдесятництва" Аллу Горську, яка народилася 18 вересня 1929 року в Ялті.
В колі ВЕЛИКИХ УКРАЇНОК 20 століття Алла Горська мусила б бути серед найперших, найбільш знаних і пошанованих.
Але є так як є!…
Тож чекаємо на нові книги і фільми про людину, яка, за словами її соратниці Людмили Семикіної "народилася для протесту, була оборонцем, смолоскипом, абсолютно свідомо йшла на жертви, ніколи не боялася казати правду".
Також мріялося, щоб у вестибюлі Червоного корпусу Київського університету Тараса Шевченка знову появився вітраж "Шевченко. Мати", створений Аллою Горською, Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко в 1964 році з нагоди 150-річчя Тараса Шевченка.
Нагадаю, що у центрі цієї композиції було зображено гнівного Шевченка, який однією рукою пригортає жінку-Україну, а в іншій тримає книжку й виголошує при цьому свої знамениті слова:
"Возвеличу малих, отих рабів німих,
Я на сторожі коло них поставлю слово!"
Цей символічний вітраж було розбито тодішнім…ректором Університету Швецем ще до його урочистого відкриття.
А ще мусимо знати, що Василь Симоненко і Алла Горська, 60 років тому, домовилися вітатися словами – "СЛАВА УКРАЇНІ!"
У своєму листі до поета, літературознавця і шістдесятника Івана Світличного від 27 серпня 1963 року Василь Симоненко пише таке:
"За все літо я бачив дуже мало живих людей, найяскравішими серед них були панянки Зубенко та Горська. В останню я майже закохався. Никаючи по Каневу, ми зголосилися на тому, що слід ввести таке вітання:
– Слава Україні!
– Навіки слава!
Агітую тебе приставати до нашого тріумвірату…"
На 9 день після смерті Василя Симоненка Алла Горська намалює оригінальний портрет поета, який буде стояти на вечорі памʼяті в Києві.
На червоно-чорному портреті Симоненка вона передасть всю трагічність, жертовність і водночас неупокореність поета.
Менше як за 7 років після смерті Василя Симоненка, 28 листопада 1970 року, буде вбито й Аллу Горську. Тодішній КДБ радянської України на чолі з Федорчуком зробив все, щоб перетворити смерть Горської на побутове вбивство. Тому відкриття повної правди про це політичне вбивство "душі шістдесятництва" теж вкрай важливе.
Тож памʼятаємо і шануємо нашу історію і наших визначних українок не лише в їх день народження.
Слава Україні!
Героям слава!
