Уроки державної мови. Урок 18-25

15,1 т.
Уроки державної мови. Урок 18-25

18. Шкоду не наносять, а завдають

У мовній практиці останніх десятиріч, надто у пресі, дуже поширилися вислови на кшталт будинок по проспекту Науки, мешкати по бульвару Давидова, театр міститься по вулиці Володимирській. Такі вислови правильні, проте не варто забувати про синонімічний засіб, а саме: знахідний відмінок іменників проспект, бульвар, вулиця тощо. Наприклад: будинок на проспекті Перемоги, мешкати на бульварі Лесі Українки, театр міститься на вулиці Богдана Хмельницького.

Видео дня

Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо у класиків: "Не завдавай ти мені сорому при чужих людях" (Іван Нечуй-Левицький); "Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити,- у річці вражу щуку утопити" (Леонід Глібов).

Російські фразеологізми типу в качестве ученого (учителя, тренера, бизнесмена) в українській мові мають відповідники як учений (учитель, тренер, бізнесмен). А наші засоби масової інформації раз по раз вдаються до суржикових витворів у якості голови, в якості фермерів, в якості депутатів, що свідчить про недостатнє знання законів мови. До слова, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.

19. На деревах ожеледь, на дорогах – ожеледиця

У зведеннях погоди пізньої осені, ранньої нетеплої весни або взимку після відлиги й наступного похолодання синоптики часто попереджають: "Завтра туман, ожеледь, на дорогах ожеледиця ".

Що ж то заожеледь і що заожеледицяі Коли бере морозець і застигають краплі дрібного дощу чи мряки, а на деревах та будівлях з підвітряного боку з'являється крижана кірка, таке атмосферне явище метеорологи кваліфікують якожеледь. "У садках гірським кришталем блищала ожеледь, бурульки іскрилися й мінилися діамантами" (Зінаїда Тулуб). Якщо ж замерзають калюжі води й шляхи вкриває шар льоду, це ожеледиця.

І ожеледь, і ожеледиця завдають багато прикростей людям, шкодять народному господарству. Крім того, ожеледиця на дорогах заважає рухові транспорту, спричиняє аварії.

Ожеледиця зазвичай спостерігається тоді, коли виникають умови для ожеледі, обидва явища відбуваються одночасно. Проте слова, що позначають ці поняття, хоча семантично й близькі, та не взаємозамінні. Це потрібно враховувати, послуговуючись ними в мовленні.

Згадавши про транспорт, годиться згадати і про тих, хто його водить. Отже, водій і шофер. Іноді ці слова виступають як синоніми. Можна сказати водій таксія шофер таксі. Але все-таки деяка різниця між цими іменниками існує. Водій - загальна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими механізмами, агрегатами. Шофер має вужче значення. Водія мотоцикла, трамвая, тролейбуса шофером не називають. Це найменування тільки водія автомобіля, притому водія-професіонала. Якщо назву шофер застосовують до непрофесійного водія, в тому числі до власника приватного авто, то використовують сполуку шофер-аматор.

Таким чином, вживати ці лексеми слід відповідно до їхніх значень та певного контексту.

20. Вклад вносять, а внесок роблять

Вклад і внесок збігаються у значенні щось цінне, внесене в громадську справу, в науку, літературу і таке інше, але іноді вони розрізняються за вживаністю й сполучуваністю. Вклад вносять, а внесок роблять. Так і писати треба. Тільки вклад: грошова сума, що її взяв на зберігання ощадний банк. Вклади від населення приймають щодня. Авнесок: кошти, які хтось сплачує організації, установі тощо. Членські внески.

Часом ставлять не на своєму місці прикметники подовжений і продовжений.

Слід пам'ятати, що подовжений - це збільшений у довжину. Подовжений шнур. А продовжений - збільшений у часі. Продовжений рейс, продовжений день.

Далеко не кожен із нас скаже, яка різниця між паливом і пальним. Тож візьмімо до уваги: паливо - горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, що служить джерелом енергії. Збережене паливо, заготівля палива на зиму. Пальне - це паливо для двигунів внутрішнього згорання. "Машина мчиться легкова, літак гуркоче срібний, комбайн виходить на жнива, їм всім пальне потрібне" (Наталя Забіла).

Нерідко сплутують слова замісник і заступник. Замісник тимчасово виконує чиїсь обов'язки. Торік у школі працювали два вчителі-замісники. Заступник- офіційна особа, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником (керівником), а коли того нема, наприклад, пішов у відпустку, то заступає його. Заступник директора комбінату.

Треба також розрізняти схожі за звучанням слова подвижник та сподвижник. Подвижник - людина, яка здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети; самовідданий трудівник. А сподвижник -товариш у боротьбі, діяльності; соратник. Ім'ям сподвижника Богдана Хмельницького Івана Богуна названо військовий ліцей на Печерську.

Дієслово закінчити вказує на припинення різноманітних дій, видів роботи, навчання тощо. "Хочу закінчити ще хоч одно оповідання" (Михайло Коцюбинський). Аналогічне смислове наповнення в дієслова завершити, але йому надаємо перевагу тоді, коли потрібний урочистий тон оповіді. Порівняно із закінчити воно має загальне значення. Так, завершити навчання, освіту, курс, але закінчити школу, інститут.

21. Відкривати чи відчиняти?

Часто ці слова вважають за синоніми й кажуть: відкрий двері - замість відчини. Або навпаки: у нашому мікрорайоні відчинили новий магазин -замість правильного відкрили. Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, вікна, кватирку, хату, ворота, браму, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. "Хто стукає, тому й відчиняють''' (присл.). Коли мовиться про початок діяльності якогось закладу чи установи, усунення того, що закриває когось чи щось, або про виявлення раніше не поміченого, то слід вживати відкривати, відкрити. "В океані рідного народу відкривай духовні острови" (Василь Симоненко). Це дієслово входить і до складу фразеологізмів. Відкрити душу (серце). Відкрити карти. Відкрити Америку і тому подібне.

Відповідно до цього користуємося й лексемами зачиняти, закривати. Зачини вікно. Клуб закрито на ремонт. Переносно: за закритими дверима.

Якщо це про книжку або зошит, то потрібно казати: розгорнути, а не розкрити (відкрити), згорнути, а не закрити. "Я розгорнула книжку і прочитала епіграф" (Леся Українка); "Книжку згорнув, сховав у свою шаховку" (Борис Грінченко).

У сучасній мовно-літературній практиці невиправдано поширюються слова вірно, вірний у невластивому їм значенні. Чуємо й читаємо: вірно пояснив, вірно зауважив, вірний засіб, вірна відповідь і подібне. А тим часом, коли це про певну оцінку чого-небудь, українською мовою природно сказати: правильно пояснив, слушно зауважив, надійний засіб, правильна відповідь. Не варто забувати й інші синоніми: правдивий, певний, справедливий -правдиво, певно, справедливо тощо.

Вірний - це насамперед відданий, який не зраджує; стійкий, що не боїться випробувань.

"Люблю, як щиру, вірну дружину, як безталанну свою Вкраїну" (Тарас Шевченко); "Без вірного друга - велика туга" (присл.).

22. Чому зникає слово покращання?

Покращання. У цьому слові у складі ща часто пишуть не а, а є й виходить покращення. Чи правильно це?

Ще донедавна лексеми покращення і покращити, що їх словники подавали як рідковживані, в основному виступали синонімами поліпшення і поліпшити. А покращання та покращати означали стати гарнішим, привабливішим. "Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав " (Іван Нечуй-Левицький); "Усе в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду" (Григорій Тютюнник). Сьогодні ж покращення й покращити витіснили з мовного вжитку поліпшення та поліпшити, а також знебарвили слова покращання й покращати, уподібнили собі їхні значення і навіть написання. Це, безперечно, впливи канцелярщини та шаблону на живу народну мову, звуженне вживання нашого лункого, барвистого слова.

Російське акт приемки-передачи перекладають українською як акт прийняття-передачі. Але ж цей вислів позначає дію, процес, тому потрібно писати акт приймання-передавання, як, до слова, я акт звіряння, а не звірки.

У розпорядчих документах після слова наказую прізвища виконавців ставлять у дужках у давальному відмінку: "Відділу зовнішньоекономічних зв'язків (Підопригорі) підготувати..." Прізвище слід подавати в називному відмінку й неодмінно з ініціалами. У нас же цього не роблять, таким чином, виявляють неповагу до особи.

23. Півтора місяця, а не місяці

Нерідко плутають залежну від слова півтора форму іменників. Кажуть: купив у крамниці півтора метри тканини. А, як відомо, цей числівник звичайно поєднується з родовим відмінком іменників: за півтора місяця починаються канікули.

Під впливом числівників два, три, чотири, які сполучаються з називним -знахідним відмінками множини іменників, із півтора вони також іноді виступають у цій формі: "Три дні молов, аза півтора дні з'їв" (присл.). Але таке узгодження слів має відтінок розмовності. Тож нормативно: півтора року, тижня, десятка, мільйона, вагона і таке інше, (а не півтора роки, тижні, десятки, мільйони, вагони).

24. Замість долі – частка

Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. "Доля закинула мене аж у Крим" (Михайло Коцюбинський).

В інших значеннях (зокрема, коли мовиться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: бить в доле - бути на паях; делить на равньге доли - ділити на рівні частини (частки); доля истиньї - частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології.

Слово чимало виражає поняття кількості, міри, часу. Складається воно із питальної частки чи і прислівника мало. Ще наприкінці XIX ст. словники подавали його як сполучення: кожна частина писалася окремо. Очевидно, виникло з риторичного ствердного запитання: "Чи мало було?" ("Хіба мало?") в розумінні "Цілком достатньо". Наприклад: "О-о жінко! - каже Тиміш,- се в тебе десь огневі сльози! - Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала!" (Марко Вовчок).

Порівняно із синонімом багато, що вживається в будь-якому тексті -від офіційно-ділових паперів до фейлетону, застосування лексеми чимало вужче. Це передусім розмовний стиль. Входить також до усталених фразеологічних зворотів. Ковтнути чимало лиха (горя і таке інше); перепсувати чимало нервів; чимало води збігло (утекло).

Отже, наявність синонімічного ряду (багато, чимало, немало) дає змогу передавати різні відтінки думки, уникати небажаної одноманітності мовлення. "Маємо чимало вже матеріалу для збірника, особливо віршів багато" (Михайло Коцюбинський).

25. Лід зрушився чи крига скресла?

І ще про фразеологізми. На жаль, використовуючи мовні одиниці такого гатунку, автори нерідко не завдають собі клопоту відшукати найкращий варіант, беруть перший-ліпший, що спаде їм на гадку. Найчастіше то неоковирна калька.

Приміром, коли розповідають про весну, як річки звільняються від крижаного панцира, або про настання чогось довгосподіваного, вживають фразеологізм лід зрушився. Це невдалий переклад російського лед тронулся. Натомість доречно крига скресла, що має пряме та переносне значення.

Бездумне калькування призводить до появи тавтологічних словосполучень, які знижують рівень оповіді: совершить преступление -вчинити злочин. Цього можна і треба уникати, замінюючи один із складників синонімічним відповідником: скоїти злочин, гарантувати безпеку.

У нашій мові іменник добро означає сукупність належних людині речей, предметів, цінностей. Тому, вживаючи кальку з російського розмовного вислову давать добро, ми мимоволі затемнюємо зміст висловлювання: начебто хочемо поділитися з кимось тим майном... У цьому разі краще сказати чи написати давати згоду, схвалювати, підтримувати, а не давати добро.

Так само давати спокій, а не залишати в спокої; доводити до відома, а не ставити у відомість; знічев'я, а не від нічого робити; тягар обов'язків, а не вантаж; моя хата скраю, а не моє діло сторона; ставити собі за мету, а не задаватись метою; знищувати на пні, а не на корені; здавати собі справу, а не звіт; становити інтерес, але представляти інтереси й подібне.

Ось кілька російських зворотів, що містять слово следовать, та їхні відповідники в українській мові: продолжение следует (якщо публікується матеріал у кількох номерах видання) - далі буде; следовать чьему-то примеру — наслідувати чийсь приклад; следовать подобной логике - йти за такою логікою; следовать советам врача - виконувати (слухати порад) лікаря; следовать обьічаям — додержуватися (дотримуватися) звичаїв; из сказанного следует - із сказаного випливає; как следует - як слід; как и следовало ожидать - як і треба було сподіватися (чекати). Заміна в усіх розглянутих випадках дієслів однією лексемою слідувапш в усному мовленні, а часом і у пресі не тільки свідчить про недостатнє знання законів мови, а й призводить до збіднення її лексико-семантичних можливостей.