Львівський архієпископ з Африки поїхав до Антарктиди

Першим архієреєм з України, який із пастирським візитом відвідав Антарктиду, став архієпископ Львівський і Галицький Августин.

Видео дня

В єдиній на Білому континенті Свято-Троїцькій православній церкві, яку три роки тому привезли із Сибіру, архієрей відправив Богослужіння.

Також відслужив панахиду за всіх полярників, які з різних причин загинули в Антарктиці. Від імені Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнійшого Володимира архієпископ Августин подарував храму ікону Києво-Печерських святих, а всім полярникам – іконки, ювілейні медалі з нагоди 70-річчя Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) та поблагословив членів експедиції. 22 лютого відзначали річницю відкриття станції, яка почала діяти 1968-го. За збігом це був також день народження прибулого в експедицію священика отця Сергія.

“Мабуть, сам Господь дозволив зреалізувати мою давню мрію – здійснити подорож до Антарктики, – розповів Владика Августин. – Запросили знайомі полярники з Петербурзького інституту Арктики й Антарктики, які таким чином вирішили зробити подарунок до мого 55-річчя”.

За благословенням Святійшого Патріарха Московського і всія Русі Олексія та Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Володимира львівський владика вирушив у далеку мандрівку після повернення з Африки, де очолював церковну делегацію до Ефіопії. Щоправда, в Антарктиці теж було тепло за тамтешніми мірками: ще тривало літо, нульова температура. Шість перельотів в одному напрямку та шість у зворотному, через Швейцарію, Бразилію, Чилі, Магелланову протоку. А попередньо потрібно було залагодити чимало формальностей, зокрема, з візами. Наприклад, у Чилі немає посольства України, тому друзі допомогли отримати відповідне клопотання від Чилійського інституту Арктики й Антарктики.

Зв’язок станції Беллінсгаузен із материком іноді відсутній упродовж чотирьох місяців. До найближчого летовища в Південній Америці – 1200 кілометрів. Нещодавно через несприятливі метеоумови лише після четвертої спроби вдалося сісти літаку, котрий щоразу мусив повертатися.

Архієпископ Августин розповів, що Свято-Троїцька церква має статус патріаршого подвір’я Свято-Троїце-Сергієвої Лаври. У розібраному вигляді її привезли, заново склали й освятили 2004 року. Проте навіть досвідчені будівничі-сибіряки не передбачили всіх метеорологічних умов в Антарктиці. Наприклад, що бічний дощ може вдаряти з такою силою, як із брандспойта, і солона вода проникатиме поміж грубими колодами. Довелося додатково ущільнювати стіни. Разом з експедиціями, що тривають рік-півтора, змінюються священики. На станції постійно працюють 12 полярників. Священика та його помічника утримують за кошти доброчинців. Храм теж споруджено та перевезено коштом жертводавців. Православна церква стала єдиною культурною спорудою на всю Антарктиду, де розташовано чимало наукових станцій із різних держав. Тільки чилійці спорудили провізоричну капличку, але священика там немає. У лютому цього року в храмі відбулося перше вінчання: громадянин Чилі побрався з росіянкою.

“Особливо я звернув увагу на атмосферу та дух взаємин між членами експедиції, – продовжує архієпископ Августин. – Не міг вловити, в чому таємниця. Побачив цікавий момент. Стиль стосунків, дух, настрій схожі, якщо зіставити монашу спільноту, підводників і фронтовиків чи спецназ та об’єднати їхні характери: суворість, мовчазливість, чоловіча мужність і братство. Бо, скажімо, космонавтам легше: перебувають під спостереженням відеокамер і все виконують посекундно, згідно з планом і командами із Землі. А в Антарктиці люди самі. Навіть заборонено завозити туди флору та фауну, наприклад, вазон чи песика, щоб не порушувати екологічної рівноваги. Треба було бачити, як тішилися полярники, коли після повернення до Південної Америки вони побачили домашніх собак.

Старожили (деякі з них уже по декілька разів в експедиції) розповіли, що постійна присутність душпастиря полегшує перебування в екстремальних умовах. Окрім спільної молитви, вони мають змогу спілкуватися зі священиком. Мені здається, душпастир в Антарктиці значно ближчий полярникам, аніж почувається корабельний священик серед моряків на військовому кораблі”.

Пастирський візит до Антарктики є важливим для зміцнення дружніх відносин між двома сусідніми народами, вважає архієпископ Августин. В Антарктиці є також українська полярна станція Вернадського, але там немає летовища, тож туди можна дістатися тільки морським шляхом від порту Кейптаун на півдні Африки або з котрогось із українських портів у Чорному морі. Владика Августин не полишає думки наступного разу відвідати й українську станцію в Антарктиці.

Читайте також:

Стартовал чемпионат Европі среди священников

Спасая человека, священник справился с бандой хулиганов