Феодосійська криза на замовлення з Кремля

Феодосійська криза на замовлення з Кремля

Учора в Києві відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України, на якому розглядалася ситуація, пов’язана з навчаннями «Сі бриз — 2006». Їх проведення поставили під загрозу протести у Феодосії низки політичних сил, які негативно відреагували на недавнє заходження іноземного судна в порт міста. Криза тривала фактично тиждень. Президент України Віктор Ющенко вчора сформулював свою позицію стосовно того, що відбувається, — на його думку, ситуація пов’язана з відсутністю скоординованості в роботі структур, які займалися цим питанням. «Також є запитання до всіх силових структур стосовно захисту національних інтересів України, стосовно того, громадяни яких країн були причетні», — додала прес-секретар Президента, явно натякаючи на Росію.

Видео дня

«Феодосійський інцидент» — не єдина скандальна ситуація, пов’язана з Кримом, що виникла за останні дні. Додали масла у вогонь і російські депутати, які звернулися до свого уряду з проханням розглянути можливість приєднання Криму до РФ. Щоправда, депутат Держдуми Костянтин Затулін, який прилетів у четвер до Криму, повідомив журналістам, що глава думського комітету у справах СНД і зв’язків зі співвітчизниками за кордоном Андрій Кокошин відкликав це доручення уряду. Але, як виявилося, депутати не відмовилися остаточно від територіальних претензій, а лише відстрочили їх на два роки...

Це свідчить про те, що політикам в Україні саме час не розслаблятися, як і не вважати запит Держдуми до уряду Росії просто провокацією, а сприймати це як перший пробний крок, випробування на стійкість і міцність основ Великого договору, який Росія, швидше за все, спробує переглянути всього через два роки, і вимагатиме при цьому, швидше за все, не лише повернути Крим, якщо не на основі Кучук-Кайнарджийського договору, що дійсно безпідставно, то на основі угоди 1954 року, яка теж пiддається сумніву. Два роки, що залишилися, — час, який Росія відвела українським політикам, аби згрупуватися, підготуватися й побудувати не лише відносини з Росією, а й з усіма іншими країнами та міжнародними організаціями таким чином, щоб не допустити реалізації сценарію, що готується деякими «гарячими головами» в Росії. Народний депутат України Рефат Чубаров заявив, що протистояння у Феодосії навколо «корабля НАТО», який насправді є транспортним судном США, і галас з приводу Великого договору — це свідома провокація й ланки одного ланцюга. Однак ця провокація не зменшує ані небезпеки, ані політичних наслідкiв таких кроків державних органів і політиків Росії. Як і в усіх випадках «збирання земель», російська політика намагатиметься посилатися на «думку народу», як про це заявив нещодавно один iз російських політологів Сергій Марков: «Є різна позиція російської влади та позиція російського населення. Населення вважає, що Крим дістався Україні внаслідок історичного казусу, що це було недемократично, що самі громадяни Криму хочуть приєднання до Росії. Завжди знаходитимуться політики, які гратимуть на розриві позиції влади та населення, таким чином збільшуючи свій політичний капітал».

Тим часом, у четвер Костянтина Затуліна та Юрія Квістинського за участю Генерального Консула Російської Федерації Олександра Ніколаєва в Сімферополі прийняв представник Президента України в АРК Геннадій Москаль. Як повідомляє його прес-секретар, представник глави держави розповів гостям про ситуацію у Феодосії. Геннадій Москаль підкреслив те, що Затулін і Квістинський, які фактично підтримали протестантів у Феодосії, навряд чи не знали, що весь вантаж американського судна призначався для підготовки міжнародних військових навчань «Сі-Бриз», що не мають жодного відношення до НАТО, оскільки це серійні ще з 1997 року навчання між США й Україною, в яких офіційним спостерігачем виступає Російська Федерація.

Поки невідомо, чим закінчиться справа з навчаннями «Сі-Бриз», але за допомогою російських ЗМІ вже можна передбачити час і місце наступного загострення. Радикальні російські ЗМІ звертають увагу на те, що на 10—28 червня на миколаївському військовому аеродромі планується провести українсько-британські навчання «Тугий вузол-2006». Українська влада цього разу має шанс «реабілітуватися» й не допускатися помилок, які простежуються у випадку з Феодосією. В Україні дійсно вистачає політиків, які готові підірвати основи національної безпеки заради своєї особистої вигоди. На жаль, є чимало громадян, які вірять палким закликам таких недалекоглядних ораторів...

КОМЕНТАР

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ , в.о. директора Інституту зовнішньої політики МЗС України:

— У Криму поширювалася відверта дезінформація щодо недопустимості підготовки до проведення запланованих навчань. Плани військового співробітництва затверджуються на початку кожного року й є абсолютно відкритими. Ці плани є річними й відкритими, для участі в навчаннях запрошується й Росія. Щодо питання допуску іноземних військових формувань на територію України, то воно стосується лише того моменту, коли ці підрозділи прибудуть на територію до України. Вхід кораблів у порт узагалі не потребує узгодження з Верховною Радою. Це вирішується на рівні Міністерства оборони й МЗС. Безліч кораблів заходять в українські порти, але щодо кожного такого корабля парламент не приймає жодного рішення. Це — повна нісенітниця.

У виникненні ситуації довкола Феодосії провідну роль зіграли як внутрішні, так і зовнішні чинники. Відбувається чітка координація зовнішніх зусиль із внутрішніми. Якщо порівняти події, то видно, як вони накладаються. Рішення російської Думи щодо повернення Криму, яке український політикум серйозно не сприйняв, дуже серйозний крок, який ставить під сумнів основні положення Великого договору. Більше того, це є напіввідкритим зазіханням на територіальну цілісність України. Усе це підкріплюється внутрішньою активізацією проросійських сил. Події у Феодосії — це підкріплення зовнішнього впливу на Україну. Основна мета цього — не допустити вступу України до НАТО. Тому що вступ до Північноатлантичного альянсу виводить Україну з-під сфери російського геополітичного впливу. Цього намагається не допустити ні Москва, ні проросійські сили в Україні, які мають колосальну підтримку з боку Росії всередині України.

У мене складається враження, що в Криму місцевої влади взагалі не існує. Або існує влада іншої держави. Судячи з того, що там відбувається, видно, що місцева влада — абсолютно безпорадна. Центральній владі слід було б проводити якісь попереджувальні заходи. Якщо знали, що буде проводитися політична провокація, то в нас для цього є відповідні відомства, структури, які мають тестувати цю ситуацію. Складається враження, що все робиться задля того, щоб цю ситуацію «розкручувати». Туди запрошують радикальні сили Держдуми, яким у Криму влаштовують шикарні прийоми, дають їм доступ до всіх засобів масової інформації. Наразі, влада діє абсолютно неефективно. Навіть якщо міністри мають приставку «в.о.», Президент її не має. Це — його компетенція. У нього всі повноваження. Він — гарант нашої безпеки, й повністю відповідає за сферу зовнішньої оборонної політики.