Самміт СНД у Казані: Ющенко та Путін сходили на перегони поговорити

Ющенко та Путін сходили на перегони поговорити

Видео дня

Відбулася бесіда Президента України Віктора Ющенка та Президента Російської Федерації Володимира Путіна. Глави держав поспілкувалися в неформальній обстановці в Казані, де вони відвідали перегони.

За цей час Президенти обговорили певні питання, що вимагають узгодження. Зокрема, вони домовилися, що через п'ять днів буде підписаний регламент протоколу Комісії «Ющенко – Путін».

Також український Президент запросив свого російського колегу відвідати восени Україну. Найближчим часом буде узгоджена остаточна дата візиту. Планується, що в його рамках буде підписаний план дій Комісії «Ющенко – Путін» на 2005-2006 роки.

Ющенко та Лукашенко активізуються для вирішення двосторонніх проблем

Президент України Віктор Ющенко і Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко домовилися про активізацію спільних дій в контексті вирішення всіх двосторонніх проблем. У першу чергу це стосується економічної та соціальної сфер, які безпосередньо зачіпають інтереси громадян обох держав. Про це Віктор Ющенко повідомив сьогодні в інтерв'ю журналістам після завершення двосторонньої зустрічі з главою Білоруської держави.

Про це повідомили "Оглядачу" в прес-службі Президента України.

Сторони домовилися, що на початку вересня в Мінську відбудеться зустріч Прем'єр-міністрів України та Білорусі, під час якої буде розроблена дорожня карта по всьому комплексу питань співпраці. Після проведення зустрічі на рівні прем'єр-міністрів повинна відбутися зустріч безпосередньо Президентів України та Білорусі.

Віктор Ющенко також повідомив, що під час зустрічі були обговорені питання зовнішньополітичних ініціатив двох держав. Сторони також торкнулися питання врегулювання конфлікту між Польщею та Білоруссю. За словами В. Ющенка, була досягнута домовленість про відповідні ініціативи, які може висунути Україна для швидкого врегулювання цього питання.

Крім того, за словами Віктора Ющенка, були обговорені деякі питання культурної сфери.

Також йшлося про будівництво порту в районі озера Донузлав. Віктор Ющенко підкреслив зацікавленість України в тому, щоб Білорусь мала в порту свій термінал.

Серед інших питань, що піднімалися під час переговорів, – спрощення процедури перетину кордону.

Віктор Ющенко відзначив, що зустріч з білоруським колегою пройшла в атмосфері взаєморозуміння зі всіх питань, що обговорювалися.

Президент України позитивно оцінює результати засідання Глав держав-учасниць Угоди про формування ЄЕП

Президент України Віктор Ющенко позитивно оцінює результати сьогоднішнього засідання Глав держав-учасниць Угоди про формування ЄЕП. Про це він заявив на прес-конференції в Казані.

Про це повідомляє прес-служба Президента України.

За словами українського Президента, сьогоднішня зустріч лідерів чотирьох країн була «конструктивною і результативною». «Ми подивилися одне одному в вічі. Мені здається, ми багато додали розуміння, знань до тих процесів, які можуть раціонально гармонізувати наші відносини», – сказав Віктор Ющенко.

За словами Глави Української держави, в ході засідання сторони розглянули два блоки документів, спрямованих на інтеграцію чотирьох держав у рамках Угоди про формування ЄЕП. На переконання Віктора Ющенка, пріоритетним для виконання є пакет щодо створення зони вільної торгівлі між Україною, Білоруссю, Казахстаном та Росією, який складається з 29 документів. Україна готова підписати 15 з них, повідомив Президент. Решта документів, за його словами, будуть вивчені додатково, оскільки в них «порушено два пункти, які нам сьогодні сприймати конституційно дуже складно». Віктор Ющенко пояснив, що мова йде про створення наднаціонального органу й передачу йому частини державного суверенітету і про врегулювання відносин з державами, які не є членами ЄЕП. Глава держави, зокрема, зазначив, що український Парламент ніколи не погодиться на створення наднаціонального органу, «і з цим потрібно рахуватися».

«Ми виходимо з того, що сьогоднішні домовленості дають можливість кожній країні-учасниці ЄЕП проводити різношвидкісну адаптацію різних рішень», – наголосив Віктор Ющенко.

Другий блок документів, повідомив Президент України, стосується формування митних і тарифних відносин. Детальніше цим питанням країни-учасниці ЄЕП мають зайнятися після створення зони вільної торгівлі. За словами В. Ющенка, сторони домовилися, що до березня 2006 року вони працюватимуть над 14 базовими документами з цієї теми.

За результатами засідання лідери чотирьох країн підписали відповідну заяву.

Росія, Казахстан і Білорусь підпишуть 29 документів по створенню ЄЕП

Росія, Казахстан і Білорусь підпишуть 29 документів по створенню Єдиного економічного простору (ЄЕП) до 1 грудня 2005 року, повідомив Президент РФ Володимир Путін журналістам у Казані, повідомляє "РІА НОВИНИ".

"Хочу вас проінформувати про роботу під час зустрічі по створенню Єдиного економічного простору. Ми завершили певний етап і підписали заяву", - сказав Президент.

"Російська делегація задоволена результатами зустрічі, яка проходила у відвертій атмосфері", - відзначив Путін.

"Ми домовилися, що найближчим часом - до 1 грудня нинішнього року - вийдемо на підписання 29 документів у форматі Росія, Казахстан і Білорусь, і до 1 березня 2006 року в цьому ж форматі вийдемо на підписання ще 15 документів", - заявив Путін.

За словами Президента Росії, це дасть змогу створити умови для поліпшення відносин в економічній сфері, створити єдині митні правила.

"До заяви (підписаній сьогодні) приєдналася Україна, яка виразила готовність працювати у форматі "четвірки" і приєднуватиметься до цієї роботи у міру готовності й опрацьовування документів", - сказав глава російської держави.

На самміті в Астані 15 вересня 2004 року президенти країн "четвірки" затвердили перелік з 29 документів, що підлягають узгодженню і підписанню в першочерговому порядку.

Група високого рівня 15 грудня 2004 року в Мінську визначила другий пакет з 14 документів, підписання якого в сукупності з пакетом з 29 документів формує правову основу для створення митного союзу.

Передбачається, що все 29 першочергових угод повинні становити нерозривний пакет і повинні бути підписані й набути чинності одночасного.

Президенти Росії, Білорусі, Казахстану та України 23 лютого 2003 року заявили про намір формування Єдиного економічного простору. 19 вересня 2003 року було підписано угоду про формування ЄЕП.

Під єдиним економічним простором прийнято вважати економічний простір, об'єднуючий митні території, на якому функціонують механізми регулювання економік, засновані на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили і проводиться єдина зовнішньоторговельна та узгоджена податкова, грошово-кредитна і валютний-фінансова політика.Україна не готова до створення наднаціонального органу в рамках Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Як сказав журналістам у Казані Президент України Віктор Ющенко, в пакеті з 29 документів по ЄЕП Україна готова підписати 15 з них. Що стосується іншого блоку документів з 14 - тарифних митницях, то Україна проведе їх вивчення і подивиться на предмет їхньої адаптації.

Відповідаючи на запитання про те, що, оскільки Україна не підписує пакети узгоджених документів, можливо, їй вийти з ЄЕП взагалі, Ющенко сказав: "Якщо ми говоримо про перший пакет документів, що передбачають створення Зони вільної торгівлі, які складаються з 29 угод, то ми знаходимо взаємодію по 15 документам, інші будуть в розробці, оскільки там зачіпаються дві позиції, складні для нас. В українського парламенту неможливо отримати санкцію на створення наднаціонального органу, і це треба враховувати".

Ющенко відзначив, що "Україна братиме участь в ЄЕП у рамках базового процесу, який закладений в концепції".

"Не виключено, що кожна зі сторін матиме різну швидкість інтеграції", - сказав Президент України.

Путін згоден з позицією Президента України Ющенка стосовно ЄЕП

Володимир Путін згоден з позицією Президента України Віктора Ющенка стосовно ЄЕП, повідомляє "РІА НОВИНИ".

"Краще все уважно переглянути. В іншому випадку вийде щось незрозуміле",- сказав Президент Росії журналістам.

"Будь-який з партнерів повинен вирішувати - вигідно йому щось чи ні", - сказав Путін.

Росія чекає від Києва зустрічних кроків

Росія свідомо пішла на введення сплати непрямих податків по країні призначення з Україною і чекає від Києва зустрічних кроків, заявив Володимир Путін, передає "РІА НОВИНИ".

"Росія провела переговори практично зі всіма країнами СНД щодо Зони вільної торгівлі та практично зі всіма домовилася, що ми йдемо від вилучень", - сказав Путін.

За його словами, Росія пішла на введення з Україною сплати непрямих податків по країні призначення. У результаті, російський бюджет недоотримав $800 мільйонів, і ці гроші, відповідно, опинилися в бюджеті України.

Проте Путін підкреслив, що Росія пішла на цей крок свідомо. По-перше, за його словами, "наповнення російського бюджету знаходиться на дуже хорошому рівні й російський бюджет практично не страждає від цього".

"Але ми вважаємо, що всі наші кроки повинні бачити зустрічні кроки (з боку України). Експерти працюють в цьому напрямі", - сказав російський лідер.

Саакашвілі: взаємодія Грузії та України не є альтернативою СНД

Президент Грузії Михайло Саакашвілі заявив, що поглиблена взаємодія Тбілісі та Києва не є альтернативою СНД. "Наша поглиблена взаємодія з Україною – у цьому не треба бачити альтернативу СНД. Це не замінює СНД, - сказав він на прес-конференції за підсумками самміту Співдружності. - Питання про вихід Грузії з СНД не обговорювалося".

Грузія не вважає, відзначив Саакашвілі, що можливості Співдружності вичерпані. "Вони далеко не вичерпані. Але у СНД є проблеми, їх потрібно вирішувати, можна його перетворити на вагоміший організм. Те що є - потрібно використовувати", - пояснив Президент Грузії. Він підкреслив, що "процеси, які проходять у нас /у Грузії/, викликані бажанням нашого народу демократизуватися, зближуватися з Європою". "В Україні також відбувається процес демократизації, зближення з європейським простором", - додав Саакашвілі.

За його словами, Боржомська декларація, підписана Грузією та Україною, - "це прагнення двох країн на користь усвідомленого вибору у напрямі демократії". "Це декларація, яка допомагає будувати демократичні суспільства, - сказав Саакашвілі. - Це усвідомлений і добровільний вибір обох країн, і за це грошей не платять, не просять нічого натомість". "Це зроблено не у помсту комусь або проти когось, це знак того, що ми стаємо відкритішими, - підкреслив Саакашвілі. - Поступово всі зрозуміють, що демократична співпраця - на користь всім".

"Твердження, ніби Росію хочуть обкласти "санітарним кордоном" - домисли не дуже розумних людей. Декларація з Києвом - наша спроба створити консультаційний механізм демократичних держав. Ми обмінюємося з Україною нашим досвідом проведення демократичних реформ", - заявив Президент Грузії.

Лукашенко не комплексує з приводу президенства Ющенка

Президент України Віктор Ющенко провів зустріч із Президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. У ході зустрічі глави держав обговорили питання двостороннього співробітництва.

Про це повідомили "Оглядачу" у прес-службі Президента України.

На початку зустрічі Віктор Ющенко зазначив, що радий зустрічі з колегою на казанській землі. «Я переконаний, що в нас накопичився ряд питань – економічних, політичних, гуманітарних, соціальних, які потрібно вирішити», – сказав український лідер.

Віктор Ющенко нагадав, що наступного року Україна відзначатиме 20-ту річницю від дня аварії на Чорнобильській АЕС. За словами українського Президента, ця трагічна дата є спільною як для України, так і для Білорусі, тому обидві держави повинні серйозно підготуватися до відзначення цієї дати. «Нам слід продовжувати діалог з цього приводу», – наголосив український Президент.

У свою чергу, Олександр Лукашенко нагадав про зростання товарообігу за останній рік між Україною та Білоруссю. О. Лукашенко підкреслив, що Білорусь готова й далі працювати над поглибленням торгово-економічного співробітництва між країнами. «Україна для нас не просто сусід – це найближча до нас держава, – сказав він. – У нас немає жодних комплексів по відношенню до України та її керівництва».

Олександр Лукашенко висловив сподівання, що найближчим часом Україна та Білорусь зможуть вирішити проблемні питання, які залишаються в їхніх відносинах.

Найближчим часом Президент Росії Володимир ПУТІН відвідає Україну з офіційним візитом.

Як повідомляє УНІАН, така домовленість була досягнута під час самміту глав держав-учасників СНД, що проходив у Казані, під час спілкування президентів України та Росії.

Керівники України і Росії домовилися, що разом затвердять програму співпраці двох держав на найближчі два роки. Програма базуватиметься на домовленостях, досягнутих під час зустрічі Віктора ЮЩЕНКА і Володимира ПУТІНА в Москві в травні цього року.

На зустрічі з В.Ющенком під час самміту Президент Республіки Казахстан Нурсултан НАЗАРБАЄВ підтвердив, що до кінця цього року він відвідає Україну з візитом.

Крім того, Президент України В.Ющенко і Президент Республіки Молдова Володимир ВОРОНІН під час зустрічі в рамках самміту також домовилися про зустріч в Україні.

У Казані відкрився самміт Єдиного економічного простору

У Казані у п'ятницю відкрився саміт СНД під головуванням президента РФ Володимира Путіна.

У зустрічі беруть участь всі лідери країн Співдружності, окрім президента Туркменії, яку представляє заступник голови кабінету міністрів країни Аганіяз Акиєв.

Володимир Путін запропонував лідерам СНД почати роботу у вузькому складі.

"Почнемо роботу у вузькому складі, потім продовжимо з членами делегацій. Преса закінчить свою роботу, і почнемо", - сказав Путін, відкриваючи саміт.

Зустріч проходить за закритими дверима.

Як повідомило РІА "Новини" джерело в Кремлі, в центрі уваги саміту будуть питання реформування органів Співдружності Незалежних Держав, вибори нового голови Ради голів держав СНД, гуманітарна співпраця країн-учасниць і робота з молоддю.

"Центральне місце на засіданні Ради голів держав (РГД), яке відбудеться в рамках заходів, присвячених 1000-річчю Казані, буде приділене тематиці вдосконалення і реформування органів Співдружності", - сказав він.

"Є на увазі ухвалити рішення, яке сприятиме підвищенню ефективності роботи апарату Співдружності і його статутних органів, оптимізації їх структури і порядку фінансування діяльності СНД. Саме досягнення цієї мети визначене в рішенні РГД від 16 вересня 2004 року", - уточнив співбесідник агентства.

На саміті буде вибраний новий голова Ради голів держав СНД. За даними РІА "Новини", ним може стати президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.

Питання про обрання нового голови Ради голів держав СНД буде винесено на обговорення саміту СНД в Казані у зв'язку із закінченням терміну головування Росії в Раді, повідомили РІА "Новини" у Виконавчому комітеті СНД в Мінську.

Як нагадали в комітеті, згідно зі статутом, головування в органах СНД здійснюється по черзі кожною державою-учасником Співдружності в особі його представника на основі принципу ротації за абеткою, на термін не більш ніж один рік. Проте на практиці це дотримується рідко, відзначили у Виконкомі.

"Об'єктивно, голови держав пропонують яку-небудь країну. Якщо всі погоджуються, то ця держава стає головою", - повідомили у Виконкомі СНД.

Рішенням Ради голів держав від 16 вересня 2004 року в Астані головою Ради голів держав СНД був затверджений президент РФ Володимир Путін. До цього головою був вибраний Леонід Кучма, що був тоді президентом України.

"Передбачається, що цього року головою Ради голів держав СНД буде затверджений президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв", - повідомили у Виконкомі СНД в Мінську.

Зустріч глав держав-членів Співдружності пройде спочатку в "вузькому" складі, а потім до них приєднаються члени делегацій.

Всього на порядку денному саміту, який проходить в будівлі Казанської ратуші, стоїть два десятки питань.