В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Анахронізм політичної активності

1.2т

<p>&lt;p&gt;Дуже часто пік громадсько-політичної активності багатьох діячів в нашій країні припадає на той етап того чи іншого процесу, коли виправити ситуацію вже неможливо. Політики, експерти й громадські активісти звикли бити в набат не тоді, коли є час і можливості реально вирішувати проблеми, а тоді, коли проблема набуває найбільшого резонансу і тим самим створює кращі умови для піару.

Така ситуація склалася і довкола перипетій щодо повноважності окремих членів Конкурсної комісії з обрання керівництва Державного бюро розслідувань. На сьогодні загальновідомим став факт відсутності у двох з дев’яти членів комісії вищої юридичної освіти, що є прямим порушення закону про ДБР. Мова йде про делегованого Кабміном радника міністра внутрішніх справ Івана Стойка та представника від парламенту, народного депутата від фракції &quot;Батьківщина&quot; Владислава Бухарєва.

Народний депутат від БПП Мустафа Найєм 24 січня цього року подав до Генпрокуратури скаргу на предмет порушення закону при формуванні складу комісії. Однак через відсутність реакції вже 2 лютого звернувся до Печерського райсуду Києва зі скаргою на ГПУ та з вимогою зобов&#39;язати її почати відповідне кримінальне провадження. Зокрема, нардеп вимагає притягнути до відповідальності членів парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, які делегували Бухарєва до конкурсної комісії. В якості доказу порушення з боку депутатів він навіть опублікував стенограму відповідного засідання комітету, члени якого буцімто знали про відсутність вищої освіти в Бухарєва, але проігнорували вимоги законодавства.

Наводячи свої аргументи і звинувачуючи профільний комітет Верховної Ради, Найєм, щоправда, оминає увагою суттєвий момент: голосування за поставу про призначення членами конкурсної комісії трьох представників від парламенту відбулося в кінці березня 2016 року, тобто майже рік тому. Відповідно вже близько року комісія працює в штатному режимі, провівши на даний момент більше половини конкурсних процедур та відсіявши більш як 60 кандидатів на керівні посади в ДБР. Якщо зараз змінювати склад комісії (чого вимагає Найєм), всі конкурсні процедури треба розпочинати спочатку, а це означає, що ДБР в жодному разі не буде сформоване у визначені законодавством строки – в листопаді 2017 року. Рік часу буде втрачено.

Цікаво, що під час відповідного голосування у Верховній Раді Мустафа Найєм утримався, тобто принаймні підозри про порушення були вже тоді. Звідси й питання: чому ніхто не подавав скарг до ГПУ та не позивався до суду рік тому? Адже якби двох членів комісії, котрі не відповідають вимогам законодавства, змінили відразу, це б ніяк не зашкодило вчасно створити Державне бюро розслідувань. Натомість все робиться тільки зараз, коли зміна комісії невідворотно загальмує формування ДБР і тим самим автоматично залишить за Генпрокуратурою функцію досудового розслідування на невизначений термін. Тож виходить парадокс: на словах критикуючи ГПУ, на ділі критики лише допомагають їй утримувати вплив і повноваження. &lt;/p&gt;</p>

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Место:

Наши блоги

Последние новости