Наймодніші молоді рок-гурти України

На відміну від першого, другий РокПростір мав відбутись в будній день. Мав і відбувся. В останній четвер зими до Хмельницького з’їхались рок-гурти з усієї України. І не з’їхались також (рівняни «ЧоБі», кияни «Stereoplen», чернівчани «РМЗ» і вінничани «Карт-Бланш» з різних причин не приїхали).

Видео дня

Але упустимо ці трали та перейдімо одразу до музики. Якщо театр починається з вішалки, то рок-концерт, звісно ж, з саунд-чеку. Цей нехитрий процес налаштування музичних інструментів може багато розповісти про гурт ще до його виступу. Вже під час саунд-чеку видно – наскільки серйозним і професійним є той чи інший гурт.

От наприклад «30 паралель» – чекались чітко, впевнено. Одразу видно: хлопці знають, що вони хочуть отримати на виході і знають як це пояснити звукорежисеру. А от гурт «TravellingRiver» почуває себе не так впевнено. Не буду детально зупинятись на всіх нюансах, але фрази, на кшталт «Мєня дай больше» говорять сама за себе. Та й той факт, що вокалістка чекалась в один мікрофон, а потім співати вийшла в інший також є досить показовим. Чи я чогось не розумію?

Сам концерт розпочався з традиційною затримкою і традиційним ведучим – Сашком Цепульовим. Саня, як незмінний конферансьє подібних заходів, з притаманним лише йому краснорєчієм оголосив всім присутнім, що сьогодні їх чекає концерт гуртів, які «хто з гаражів, хто з підвалів»(с).

Коли вже все було готово до виступу першого гурту з залу почулось: «Дайош треш!». Ведучий звернувся до групи «TravellingRiver», що вже приготувалась виступати з питанням: «Рєбята, вони хочуть треша. У вас є?». На жаль, треша в них з собою не було. Їх виступ почався з драйвової інструментальної композиції. Потім на сцену вийшла вокалістка не то в вечірній, не то в карнавальній сукні і заспівала традиційно для себе високим, але поганоконтролюємим, голосом.

Виконавши 5 пісень гурт розкланявся і покинув сцену. Цепульов: «Рібята так несподівано закінчили на веселій ноті… Ну шо. Підтримаємо їх, чи нє?» Але запитання так і залишилось висіти в повітрі.

Поки наступний гурт, «Відповідь to be…» з Києва, готувався до виступу, ведучий розігрував серед глядачів приз – альбом «Жити, а не існувати» гурту «Моноліт», який трохи пізніше також мав виступати. З міркувань толерантності не буду вдаватись в деталі – кому і за що саме дістався цей приз. :-) Хто був на концерті, той зрозуміє.

Також Цепульов зачепив тему слему (а точніше – його відсутності). З залу пролунала репліка, що, мол, «музика не та». На що Саня відповів: «В часи моєї молодості слем був під портвейн, а музика була ніпрічьом». :)

Кілька слів про публіку. Було її менше, аніж на попередньому РокПросторі (мабуть дався взнаки день проведення концерту – четвер замість неділі). Зато було помітно велику кількість людей шкільного віку. Можна зробити висновок, що в рок-тусовці Хмельницького підростає нова зміна. :)

Сам же виступ гостей з Києва справив дуже позитивне враження. Досить цікавий, змістовний і якісний поп-рок. Запам’ятались пісні «Не проблема» (цікавий початок виступу), «Життя» (гарна лірична пісня), «Війна» (на цій пісні під сценою з’явились перші бажаючі послемитись), «Героїн» (досить потужна і сильна пісня). А завершили свій виступ веселою пісенькою «Перше квітня», яку підспівували всім залом. Гарне завершення гарного виступу.

А далі публіку чекала справжня музична бомба. Саме так можна назвати виступ наступного гурту – «Моноліт» з міста Шостка. Досить показовий момент: з перших акордів під сценою почався масовий потужний слем.

Вже після кількох перших пісень стало зрозуміло: такого шоу Хмельницький Міський Будинок Культури не бачив давно (якщо взагалі колись бачив). Вокал, тексти, музика, зовнішній вигляд музикантів (костюми, мейк ап), інструменти, робота з залом – все було на найвищому рівні. Музиканти на сцені справляли враження монолітної команди, єдиного чітко відлагодженого механізму, повністю виправдовуючи свою назву. Басист з гітаристом гасали по всій сцені мов навіжені, постійно міняючись місцями (радіосистема – крута штука) і заграючи з публікою.

Щодо репертуару, то були виконані як трешові теми на соціальну тематику, так і рок-балади про кохання (включаючи кавер на пісню «Сердце» гурту «Би-2»). Так як останнім часом стало правилом хорошого тону мати у своєму репертуарі бодай одну патріотичну пісню (не берусь судити – це повальний всплеск патріотизму серед українських рокерів, чи мода така, але тенденція спостерігається). Не став виключенням і цей гурт. Патріотична пісня «Слава Україні!» просто таки порвала зал.

У паузі між піснями хлопці проанонсували свій сольний концерт у хмельницькому «АртПабі» 5 березня. За словами вокаліста, у хлопців зараз триває «ворлд тур протів тєлєвідєнья і в поддєржку Інтернета».

Після короткої паузи, вокаліст взяв в руки гітару і пісні збагатились сольними партіями. Особливо сподобалось гітарне соло в пісні «Ангел».

Під час виконання останньої пісні хтось з присутніх порівняв вокал Кості Гордейчука (вокаліста) з вокалом Кіпєлова. І справді: певні аналогії напрошуються. Як з Кіпєловим, так і з «Арією» в цілому.

Після завершення виступу музиканти ще довго роздавали афтографи в холі МБК і фоткались «на пам’ять». А тим часом на сцену вийшли останні учасники другого РокПростору – гурт «30 паралель» з Моршина. Ще кілька місяців тому гурт був широковідомий під назвою «Західний час» і грав арт-рок. Як сказали самі музиканти перед концертом: гурт «Західний час» себе вичерпав, арт-рок еволюціонував в пост-грандж і тому було вирішено змінити назву.

До речі, трохи більше місяця тому гурт зібрав аншлаг в «АртПабі».

Шоу на сцені хлопці не робили, але якщо брати за критерій оцінювання власне музику, то цей гурт ледь не на голову вищий за інших учасників. І тим прикріше було бачити практично порожній зал під час їх виступу (всі в цей час знаходились в холі МБК на афтографсесії «Моноліта», яка дещо затягнулась). Сумно…

Тим більше, що виступ був гарним. Змістовні тексти, продумана музика, якісне виконання – в цього гурту є все, щоб здобути всеукраїнське визнання, пише muzprostir.com.ua.

Одну з пісень музиканти присвятили всім новонародженим. Іншу («Коктейль») – стосункам між людьми. А перед виконанням пісні «Цінуй» вокаліст звернувся до залу (який почав потроху знову наповнюватись): «Вибачте, що звертаюсь до вас українською мовою, але я цього не встидаюсь».

Ось так і пройшов другий РокПростір. Сподіваюсь, не останній…