Блог | Українські заробітчани: куди їдуть і скільки заробляють
Ми маємо частку статистики щодо роботи, яка надається українським заробітчанам в інших країнах офіційно. Згідно з цією інформацією, стверджувати, що саме заробітчани є головними інвесторами в Україні, мабуть, не слід. Справа у тому, що на разі у нас є 2,5-3 тисячі вакансій по іншим країнам. 1-1,5 з них – польські вакансії (до слова, нашим сусідам треба усі: від різноробочих на конвеєрі і IT-шників, закінчуючи до водіїв тролейбусів у Варшаві та збирачів складних пристроїв). Так, якщо нині ми маємо приблизно 2,5 тисяч вакансій з середньою зарплатою в Чехії 30 тисяч, у США – 70 тисяч, в Польщі від 15 до 20 тисяч, то можна приблизно підрахувати, скільки становлять прибутки.
Втім є декілька нюансів. Якщо одну вакансію у нас розміщує агентство з працевлаштування, то їм потрібен не лише один робітник (якщо мова йде про вакансію будівельника, то, звісно, роботодавець шукає не одну людину і, навіть, не 10). До речі, такі набори людей для працевлаштування закордоном здійснюються постійно. І це можна зрозуміти: якщо в Україні середня заробітна плата у будівельника-монолітчика становить 4-5 тисячі, то закордоном ця сума – 28 тисяч гривень. Погодьтеся, різниця у 7 разів є переконливим аргументом для того, щоб поїхати на заробітки.
Читайте: Як українці заробляють у Швейцарії
У західних регіонах нашої країни існує проблема через те, що більшість працівників, які могли б займати сезонні вакансії в Україні віддають перевагу такій же роботі закордоном (Польща, Чехія, Угорщина). Повертаючись до теми інвестицій в нашу країну, то зауважу, що гроші, зароблені заробітчанством, істотно не впливають на економіку, але значно піднімають рівень життя. Якщо ми звернемо увагу на організацію побуту в селах західних регіонів нашої країни (на Закарпатті, наприклад), то він пристойний. Більшість будинків побудовані за гроші, які зібрали не в Україні.
Загалом заробітчанство можна поділити на декілька хвиль: перша була тоді, коли наші жінки їздили в Італію-Іспанію доглядати літніх людей та дітей (зараз ця тенденція спала + такі вакансії пропонує Ізраїль). Нині ж пішла наступна "хвиля": через те, що в Німеччині люди перестали хотіти займатися низько кваліфікованими роботами за 1,5-2 тис євро, їх місця займають поляки (адже за ту ж роботу у Польщі вони отримують 700-1000 євро). Своєю чергою, на місце поляків приїжджають українці і виходить своєрідна трудова міграція.
Читайте: Українські заробітчани в європейських серіалах
Це непогано, коли люди, які не можуть знайти собі роботу в Україні, можуть знайти вакансію в іншій країні, яка б їх влаштовувала. Більшість українських заробітчан не переслідують ціль залишитися жити в тій країні, вони просто хочуть заробити грошей (щоб купити нерухомість, машину чи просто зробити ремонт), а тоді повернутися додому. Це нормально, що люди хочуть гідно заробляти. До прикладу, за нашими даними, різниця в зарплаті між тим, що в Україні пропонує роботодавець і чого очікує працівник становить 10%. Тобто, вимоги кандидатів вищі, аніж те, що їм пропонують. Українці вже не хочуть міняти шило на швайку і шукають високооплачувану роботу. Така ситуація природня і ще не критична... та чим більше наші роботодавці будуть економити на заробітній платні, тим вища ймовірність того, що гідні кадри виїдуть працювати закордон.
Наостанок розповім про роботу в Росії: там нині спостерігаються дуже суперечливі тенденції. Кількість вакансій, які пропонують інші країни за останні три роки істотно збільшилась, а в Росії цей ріст майже непомітний. Та й те, що пропонує РФ, не зовсім приваблює українців (вакансії ортодонта в Архангельській області чи комбайнера в Тульському регіоні). Іншими словами: навіщо українцю їхати в російську глибинку працювати за 14 тисяч гривень, якщо ці гроші він може й тут заробити? Окрім того, Росія пропонує вузькопрофільні вакансії і славиться тим, що іноді найманим працівникам платять із затримкою. Європейські роботодавці більш порядні та відповідальніші у плані заробітної плані.
