Блог | Заборона торгівлі з Росією пришвидшить зміни в Україні
З одного боку перший ефект блокування торгівлі з Росією (заборона на законодавчому рівні. – Ред.), зрозуміло, буде негативним. Але, можливо, саме це дасть поштовх для Європейської інтеграції та взагалі до наближення до розвинених країн. Бо де-факто торгівля з Росією – це сьогодні консервація нашої відсталості: відстала економіка торгує з такою ж самою відсталою країною.
Наприклад, досвід континентальної блокади Наполеона. Зрозуміло, було там багато болячих моментів. Але завдяки цьому було відкрито технологію виробництва цукру з буряків, а не з тростини. І інші виходи там народились. А у випадку України це не буде її суцільна блокада з усіх боків.
Якщо ж це буде проходити в контексті прискорення інтеграції і прискорення політичних змін, то можливо такий обрив (торгівлі. – Ред.) може бути в кінцевому результаті і позитивним заходом. Може прискорити і політичні, і економічні зміни в цілому, попри те, що в перехідний період будуть складнощі.
Читайте: Росія не "заморожуватиме" конфлікт на Донбасі
Можна перелічити всі підприємства, які зав’язані на Росію, і сказати, які будуть втрати робочих місць і втрати виробництва (на початку можливої законодавчої заборони торгівлі з Росією. – Ред.). Тут треба зважити позитивні і негативні сторони, і оцінити, чи зможемо ми пережити цей початковий перехідний період.
На мою думку, це малоймовірно.
Реалістичний варіант – це якщо спочатку дійсно зробити прорив у переорієнтації економіки на зв’язки з Європою, побачити перші ознаки і перші результати. І тоді блокада може бути додатковим імпульсом для того, щоб сьогоднішнє негативне коло було розкручено в позитивному плані.
Нажаль, зараз головне протиріччя у тому, що досягнувши прориву у політичній інтеграції, одночасно ми вже і так влаштували своєрідну блокаду економічної інтеграції з Європою. Мається на увазі, що, обвал курсу майже до 30 гривень за долар фактично перекрив усі можливості для імпорту передових технологій, які стали золотими. Так само це перекриває і потік іноземних інвестицій, бо тепер на гривню, зароблену в Україні, інвестор може повернути додому лише копійки. А для посилення гривні потрібно для початку хоча б повернуту мільярди Януковича та його оточення. Цього ж всіляко уникають, бо тоді це неминуче зачепить і капітали сьогоднішніх провладних олігархів.
Зміг же Китай досягнути радикальної модернізації. Україні потрібні свої радикальні кроки до аналогічної мети.
