Блог | Хроніка української кризи для міністра економіки
Під час свого візиту до Львова міністр економічного розвитку та торгівлі заявив, що нова влада не причетна до кризи, а головними причинами падіння ВВП в Україні являється відсутність реформ, низький рівень інвестицій в переобладнання економіки та війна на сході. Для того, щоб міністру були більш зрозумілі реальні чинники кризи наведемо їх в хронологічній послідовності і навряд, щоб хтось був з цим не згоден.
Підписання Ю.Тимошенко в 2009 р. газової угоди з Газпромом при ціні газу 450 дол., що зробило базові галузі української економіки не конкурентними, а сальдо зовнішнього торгівельного балансу апріорі від’ємним. Це була перша спроба Путіна придушити Україну. Прийняття урядом Азарова в 2012 р. заходів по зменшення кредитування економіки та стерилізації гривні з метою збереження обмінного курсу на вимогу тодішнього президента Януковича та всупереч рекомендаціям експертів. Це привело до стрімкого зростання депозитних та кредитних ставок, за чим неминуче прийшов спад економічної активності, падіння виробництва та ВВП. Підняття ставок привело до зменшення інвестицій. Не зважаючи на прийняти заходи все одно довелось направити валютні резерви на підтримку курсу гривні. В 2014 році нова влада не виправила помилки уряду Азарова, не обмежила депозитні та кредитні ставки, як це пропонували експерти, а навпаки допустила подальше їх зростання в умовах нульової інфляції та спаду ВВП на початку року. Національний банк навіть умудрився скоротити фінансування економіки на 104 млрд. грн, та збільшити ставку рефінансування до 25%, що призвело до поглиблення кризи та ще більшого падіння ВВП. Нове керівництво НБУ в особі Гонтаревої публічно оголосило намір ліквідувати частину українських банків з метою так званого очищення банківської системи, що визвало паніку серед вкладників та масовий відток депозитів. Населення направило свої заощадження з банківської системи на валютний ринок, що призвело до катастрофічного падіння курсу гривні до ціни, яке не відповідає її реальній вартості та стало причиною 50% інфляції. В 2015 році НБУ ще раз підвищив облікову ставку до 30%, економіка скотилась на стадію стагфляції, посипались великі банки, населення остаточно втратило довіру до банківської системи. За рік збитки фізичних осіб - вкладників банків склали більше 30 млрд. грн, збитки банків - 150 млрд. грн, збитки тільки підприємств малого та середнього бізнесу перевищили 400 млрд. грн. Оскільки заробітні плати і пенсії не були проіндексовані купівельна спроможність населення впала в рази. Високі процентні ставки підняли настільки поріг інвестиційної ефективності капіталу, що інвестиції в українську економіку втратили всякий сенс, тому капітал продовжує стрімко тікати з країни.
Ось така ситуація з інвестиціями і ось такі її причини та роль нової влади. Що ж стосується війни на сході, то враховуючи, що все озброєння Україна виробляє сама, війна при правильній макроекономічній політиці уряду та НБУ могла б, навпаки, стати мотиватором економічного зростання.
І якщо міністр ще не всіх фахівців вигнав з міністерства, то хотілось, щоб він зібрав останніх із могікан та запропонував розробити хоч якусь програму виходу з кризи, але таку, яка б врахувала реальні і конкретні її причини та пропонувала такі ж конкретні шляхи подолання. Програма має включати економічну доктрину, економічну політику під неї, та інструментарій її реалізації. Рекомендують же сьогодні фахівці МВФ Україні змінити економічну парадігму, то зробіть це, покажіть на що здатне реформоване Вами міністерство. І якщо ви говорите про реформи, то назвіть конкретно які, терміни виконання, та очікуваний результат. Пропозиції перевести все на електронні торги, або створити електронний уряд як панацею не приймаються, оскільки для виходу із кризи ніякого значення не мають. Дуже б хотілось почути думку міністра про все вище сказане.
