Новий сумний "тренд" 5-го року повномасштабної війни з РФ: ворог почав "полювання" на журналістів, лідерів суспільної думки, військових комунікаційників. Ворог відчув, що він не лише не має успіхів безпосередньо на полі бою, але й почав програвати когнітивну війну – війну за свідомість, емоції, розум та поведінку людей. Ворог зрозумів, що українське суспільство точно не "захопиш" істериками Соловйова, Скабєєвої та Кисельова… Тому – він пішов у "фізичний" наступ на інформаційно-суспільному напрямку.

Видео дня

Тиждень тому українська контррозвідка разом з Національною поліцією у співпраці зі спецслужбами Молдови знешкодили організовану диверсійну групу, яка на замовлення Кремля мала здійснити низку вбивств відомих українських журналістів, громадських діячів та військовослужбовців. 7 членів банди кілерів були затримані в Україні, ще троє – на території Республіки Молдова. Головною ціллю в "чорному списку" банди вбивць став керівник Управління стратегічних комунікацій Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. За його вбивство спецслужби РФ пообіцяли виконавцям злочину 100.000 доларів.

"Пам’ятаємо, що війна Росії проти України – тотальна і безжальна. Вона триває на фронті й у тилу, має геноцидних характер. Ворог – не визнає правил. Будьмо пильними та готовими до опору повсякчас та за будь-яких умов", - прокоментував факт нейтралізації банди сам Андрій Юсов.

Насправді, це вже – третій за ліком замах російських спецслужб на нинішнього керівника УСК ГУР МОУ. Перший стався ще 2014-го під час Революції Гідності в Одесі. Тоді правоохоронці затримали кілера, який помилився і стріляв в сусіда Юсова. Нападник отримав 15 років ув’язнення. Другий замах готувався 2018-го року, коли російські диверсанти з "православнго казачєства" планували вбити кількох лідерів громадської думки південної столиці. У "розстрільному списку" був і Андрій Юсов. Кілерів нейтралізували правоохоронці. Третій замах мав статися вже наприкінці лютого 2026-го, але диявольські плани ворога зруйнували наші контррозвідники в рамках операції з нейтралізації злочинців, які дістала кодову назву "Енігма 2.0"…

Про що свідчить неймовірна активізація диверсійно-терористичної діяльності ворога протягом останнього місяця? Вибухи у Львові та загибель 23-річної патрульної Вікторії Шпильки, теракт на АЗС в Миколаєві, теракт у відділку поліції в Дніпрі, підготовка серії вбивств журналістів, активістів та військових у Києві… 

Ворог відчуває, що не може досягнути бажаного на полі бою. Протягом останніх 3 місяців росіяни щомісяця втрачаються вбитими майже на 10.000 бійців більше, ніж мобілізовують за гроші в тилу. Лінія бойового зіткнення майже не рухається, ба навіть рухається у зворотньому для ворога напрямку. Головком Олександр Сирський днями повідомив про звільнення Силами безпеки на оборони України понад 400 тисяч квадратних кілометрів та 8 населених пунктів на півдні країни за місяць, що минув. "Холодомор" в столиці, на який покладали великі сподівання росіяни, - також не вдався. Київ вистояв надзвичайно морозну зиму, морально-психологічний дух українців з першими променями весняного сонця суттєво підвищився. В такій сумній для себе ситуації росіяни вдалися до свого улюбленого способу ведення війни – тероризму.

Але в цій сумній на перший погляд історії, є кілька позитивних для нас моментів. Перший – українська контррозвідка ефективно працює і може нейтралізувати банди кілерів не лише на території України, але й на території суміжних держав в той час, коли вони лише готуються до злочинів (історія операції "Енігма"). 

Так, є певні проблеми з нейтралізацією диверсій російських спецслужб, організованих через російський Телеграм, через який ворог вербує українських громадян для виконання терактів. Але ця загроза - це питання не лише до спецслужб, чи законодавця (діяльність анонімного Телеграму можна суттєво обмежити в умовах війни), але й для всього суспільства, яке має сформувати стійкий імунітет до подібних ворожих диверсій. Адже пояснення на зразок "я не знала, я не планувала, вибачте, будь ласка", як це було з пійманою завербованою терористкою у Львові – вже ніколи не "працюватимуть" в суді. 

Момент другий – на 5-му році війни ворог усвідомлює, що в Україні сформована критична маса патріотично налаштованих лідерів громадської думки, які активно та ефективно впливають на загальні настрої українського суспільства та не дозволять сформувати в Україні проросійську парадигму сприйняття "програшності" війни та "необхідності" її припинення на умовах ворога. 

Так, є намагання ворога "розхитувати" ситуацію за допомогою цілої низки ІСПО (антимобілізаційна істерія, гіперболізація корупційних загроз, дискредитація України в очах західних партнерів), але загалом всі ці потуги російських суспільно-інформаційних технологів не надто впливають ані на позиції в тилу, ані на ситуацію на полі бою, ані на історію з нашої підтримкою міжнародними партнерами. 

І момент третій – росіяни чітко відчувають, що українці починають вигравати когнітивну частину цієї війни. Війну за свідомість, розумі, емоції, здатність ефективно аналізувати та робили правильно висновки з інформації, яку вони отримують. Саме тому росіяни намагаються нейтралізувати лідерів суспільної думки, відомий журналістів і військових комунікаційників. 

Факт підготовки замаху на керівника Управління стратегічних комунікацій ГУР МОУ – це підтвердження того, що українська розвідка тепер не лише ефективно знищує ворога на землі, на воді та у повітрі. Не лише оперативно отримує надсекретну інформацію з російських владних кабінетів. Але й потужно б’є його по зубах на тому полі, де раніше росіяни вважали себе абсолютними чемпіонами - в нейро-війні за свідомість громадян. І в цьому – велика заслуга та шана нашим військовим комунікаційникам. Адже без когнітивної переваги над ворогом в 21-му столітті важко розраховувати на загальну військову перемогу.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...