Ярослава Стецько - жінка-легенда України

Жінка-легенда - Ганна Музика (дівоче ім'я Слави Стецько) народилась на Тернопільщині у містечку Теребовля і ходила до польської гімназії. Згадувала, як у школі їм забороняли говорити українською, тоді 12-річною заявила: "я - українка". У 1938-му вона стала членом ОУН, у 1943 - ув'язнена німцями у Львові, а з 1944 по 1991 жилав емігарції. Більша частина її життя пройшла в екзилі. 47 років перебувала в еміграції у Німеччині, куди потрапила під час ІІ Світової війни.

Видео дня

Віддано пані Слава допомагала своєму чоловікові - видатному лідерові ОУН Ярославові Стецьку, який і проголосив акт незалежності України у Львові 30 червня 1941 року. Вона не була типовою "залізною леді", попри суворий голос і строгу дисципліну, згадують однодумці. Зв'язковА Романа Шухевича Дарка Гусяк каже, Стецько не так боялись, як поважали. Їй легко вдалось організувати роботу Конгресу по всій Україні. Навіть в Одесі та Луганську, де їй вдалось працювати з громадськістю, не булО ніяких провокацій чи виступів.

В еміграції Ярослав з дружиною жилибез паспортів - залишалися особами без громадянства. Вони прагнули бути підданими однієї держави - Незалежної України. "Як я люблю цю Україну!"- щоразу говорила Слава Стецько, коли їхала з Борисполя до Києва. "Кращої країни у світі - а я об'їздила багато, але з такими краєвидами, горами, з такою землею - немає ніде", скаже Стецько після повернення в Україну.

...Тисячілюдей на Площі ринок у центрі Львова. Хор виконує повстанську пісню. Так відзначали 50-ту річницю проголошення Акту про незалежність української держави. У 1969 - Слава Стецько була ще емігранткою, і в Україні перебувала нелегально. Вона переконувала українців: вони мають знову бути в Європі. «Світ показує нам маленький Люксембург, чи ще меньше Монако, які процвітають, і питає: "А чого ж ви ходите бідні та голодні на своїй землі з найкращим у світі родючим черноземом?", - звертається Слава Стецько до українців.

Після повернення на Батьківщину стала народним депутатом другого, третього та четвертого скликань. У парламенті Славу Стецько поважали навіть запеклі ідеологічні супротивники - комуністи. Вона змогла з прибічниці суто революційних дій стати на шлях цивілізованого парламентаризму. І ніколи не лукавила щодо головного - відданості Україні. Деякі її висловлювання, акутальні й досі: «Ми б хотіли мати з Росією такі відносини, які має Німеччина з Францією - колись воювали, а зараз нормально сусІдують. Ми за те, аби бути на рівні і в політичному, і в економічному, і в культурному житті. Вони мають зрозуміти: у 21 столітті не гоже імперії бути."

У 2002-му, як найстарший член парламенту, вона проголошувала текст присяги нового депутатського складу. Слава Стецько мала хворе серце, але не погодилась на операцію за кордоном. В заключенні лікарі написали: "Пацієнтка відмовилась від оперативного втручання через невідкладні справи на Батьківщині". Слава Стецько померла незадовгодо 83-го дня народження. Її пронеслина руках через центр Києва. З нею прощалась вся Україна.

Автори: Ольга Скотникова, Ольга Крупник, Перший Національний