УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Кат з великої літери «С», ч.1

Кат з великої літери «С», ч.1

Його ім’я встелено кровавими м’язами та купою кісток в історії Східної Європи. Радянські школярики дякували йому за щасливе дитинство, а дорослі тремтіли від жаху, боючись опинитись у колі навіть примарних ворогів. Бо його ворог – це ворог народу, до якого немає жалю. Він руйнував церкви, провокував голодомори, заснував систему концентраційних таборів, що не мають аналогів у світі. Він зумів нав’язати кільком сотням мільйонів людей ідею тотального страху, тотального контролю над особистістю, тотального знищення духу свободи. За кілька десятиріч його володарювання утворилася справжня імперія зла, де незгодних з диявольсим режимом розстрілювали, відправляли гнити до тюрем, морили голодом. Насильна колективізація, залізна завіса, порочна практика громадських доносів, чекістські зачистки, переселення цілих народів – ось неповний перелік «досягнень» вусатого людожера.

131 РІК ТОМУ НАРОДИВСЯ СТАЛІН

У грудні, 18 числа по григоріанському календарю, в сім’ї чоботаря Віссаріона Джугашвілі народився хлопчик, якого назвали Сосо. Ніщо не свідчило про те, що цей малюк в подальшому набуде долю кривавого ката. Мати хотіла, щоб син став священиком. Йосиф закінчив Горійске духовне училище та й поступив до Тифліської духовної семінарії, але був виключений за революційну діяльність - шлях праведника і Божої людини Коба змінив на революційну діяльність. Наслідки цього вибору пострадянські країни переварюють й досі.

Попри усю деградацію - від маленького чистого Сосо до безжального параноїка з манією величі – Сталіна, мабуть, треба зазначити, що ця людина була з неабиякими творчими здібностями. В юнацтві Йосиф досить непогано писав вірші грузинською мовою, які публікувались у місцевих газетах та літературних журналах і здобули успіх. На думку приходить аналогія з іншим великим злочинцем XX сторіччя – Адольфом Гітлером, котрий захоплювався живописом і навіть двічі намагався поступити в Віденську художню академію. Сьогодні можна тільки гадати, що б сталося, якби ці гідні один одного злі генії стала творцями… Можливо, десь у паралельному всесвіті саме так і було, але тільки не в нашому минулому. В історії всієї планети кривавими чорнилами вписані імена цих двох диктаторів. Забути таке неможливо у жодному разі, бо місія людства - не допустити появлення подібних режимів.

Повернімося до життєвого шляху Йосифа після виключення його з духовної семінарії. З цієї миті колишній Джугашвілі, син православного селянина, зникає. І появляється активний діяч красного терору, одержимий жагою до влади Коба. За свою революційну діяльність він змінив близько тридцяти прізвиськ та партійних псевдонімів, зупинившись на «стальній» кличці – Сталін.

ЯК ЗАКАЛЯВСЯ СТАЛІН

У 1901 року Кобу приймають в члени Батумського та Тифліського комітетів Російської соціал-демократичної робочої партії. Знаходячись на нелегальному положенні, юнак організовує страйки та демонстрації. Історичні джерела підтверджують, що в цей період життя Сталін власноруч організував декілька озброєних нападів на банки та поїзди. Награбовані гроші із записів біографів експропріювались «на потреби революції». Незабаром «революційного злочинця» було заарештовано та заслано на виправні роботи до Східного Сибіру. У той же рік Сталін втік із заслання.

Після реальних бойових дій на користь революційного руху Сталін обирає тактику адміністративного впливу та інтелектуальної праці. Деякий час працював одним із головних співробітників у першій більшовицькій газеті «Правда». Брав активну участь у революції 1905-1907 років. А напередодні свого другого арешту за розпорядженням Леніна написав велику статтю «Марксизм та національне питання». Згодом ця робота зробила йому партійну кар’єру. У Громадянську війну, розв’язану більшовиками, Сталіна обирають членом радянського уряду як народного комісара по справах національностей. Під час воєнних дій у Північно-Кавказькому окрузі разом з Ворошиловом очолює командний штаб. Саме тут проявилась цого неабияка жорстокість, свідченням чого є документально зафіксований випадок. У липні 1918 року військова група білогвардійського генерала Фіцхелаурова здійснила прорив фронту. Власноручну полководську незграбність Сталін виправдав зрадою колишнього царського вояки Носовіча. Як свідчать історики, «за ініціативою Сталіна велика група військових спеціалістів була зварештована. На баржі створили плавучу в'язницю. Багато хто був розстріляний». Таким чином, звинувативши в поразках військових спеціалістів, він масово катував солдат та вчинив свою першу «зачистку».

ВОРОГ НАРОДУ №1

Смерть вождя світового пролетаріату не застала Сталіна зненацька. На той час він вже мав великий адміністративний ресурс та скористався можливістю зайняти місце генсека Комуністичної партії, знищивши усіх конкурентів. З цього часу починається одна із найжахливіших сторінок нашої історії.

Знищення ленінської нової економічної політики призвело до катастрофічних наслідків. Сталін відмовився від світової пролетарської революції та сконцентрувався на побудові соціалістичного табору в межах СССР. Прискорена індустріалізація призвела до мільйоних людських жертв. Хтось скаже, що це «нормальна практика перехідного періоду», нібито Сталін узяв країну з сохою, а залишив із ядерною зброєю. Брехня! Саме ліквідація НЕПу зруйнувала більш менш ринкові відношення, які почали тільки-но налагоджуватисья. Катастрофічне порушення економічної рівноваги, пограбування сіл, насильницька колективізація, безмежний чекістський терор та безпрецедентна у світі система таборів зробили з населення зашугану людську масу рабів, що тремтіли від жаху перед каральним апаратом вусатого чорта – від ЧК до НКВД."Батько народів" створив із себе один великий міф справедливого вождя, «вірного ленінця» і послідовника ідей Маркса.

Про сталінські репресії, незграбність ведення бойових дій у Другій світовій війні, реабілітація Сталіна в сучасній Росії та наслідки його нової міфологізації - читайте у другій частині статті: «Ворог народу №1».

Кат з великої літери «С», ч.1