Колишній співробітник Служби національної безпеки Узбекистану Ікрам Якубов, прибувши 1 вересня до Лондона, здався британській владі та попросив політичного притулку. Раніше він близько десяти років працював у МЗС і Раді безпеки Узбекистану.

Видео дня

Переконавшись, що Якубов у безпеці, радіо «Свобода» опублікувало інтерв'ю з ним, що готувалося впродовж двох місяців, коли перевірялася особа Ікрама Якубова та достовірність його інформації.

Якубов заявив, що влада Узбекистану «вигадує звинувачення проти людей», вбиває «простих віруючих в Іслам» і створює атмосферу страху.

Головним злочином президента Узбекистану Іслама Карімова Якубов називає кровопролитне придушення бунту в Андижані у середині травня 2005 року. Саме Карімов віддав військовим наказ відкрити вогонь по протестуючих, що призвело, за оцінками Якубова, до загибелі півтори тисячі осіб.

Виконавцем волі Карімова в андижанських подіях Якубов назвав таджицького полковника Махмуда Худойбердієва. У 1998 році Худойбердієв спробував вчинити державний переворот у Таджикистані – його війська на танках увійшли на північ країни з території Узбекистану – проте, зазнав поразки.

Влада Узбекистану заперечувала свою причетність до спроби перевороту. Проте пізніше, після андижанських подій, Худойбердієв опинився серед наближених президента Карімова, стверджує Якубов. Наразі він очолює особисту охорону президента.

За версією Якубова, на полковника Худойбердієва покладено місію приведення до влади дочки Карімова Гульнари у разі смерті 70-річного президента, хворого, за твердженням Якубова, на лейкемію.

Крім того, Якубов стверджує, що загроза ісламського екстремізму в Узбекистані цілком інсценована владою з метою отримання підтримки із заходу. Саме уряд, за його версією, стояв за виконавцями декількох терактів 1999 і 2004 років, а лідери терористичних організацій «Ахромія» й Ісламський рух Узбекистану (ІРУ) Акрам і Тахир Юлдаш є креатурами СНБ.

Як стверджує Якубов, коли США в 1991 році почали афганську кампанію, не американці, а саме Тахир Юлдаш убив військового лідера ІРУ Джуму Намангані, що мав намір воювати з Карімовим.

Нагадаємо, що колишній секретар компартії Узбекистану Іслам Карімов перебуває при владі в республіці з 1998 року. У березні 1990-го він був призначений президентом країни, і з того часу тричі переобирався на цю посаду, останній раз – у грудні 2007 року.

У травні 2005 року міжнародні організації різко критикували Карімова за придушення виступів прихильників реформ в Андижані, інспірованого, за версією влади, посольством США та західними ЗМІ.

Росія стала на сторону президента Карімова, і незабаром між РФ і Узбекистаном був підписаний договір про союзницькі відносини. Узбекистан закрив американську військову базу в країні, та незабаром приєднався до Євразійського економічного співтовариства й Організації договору про колективну безпеку.

Наразі уряд Узбекистану веде антиамериканську зовнішню політику та розвиває економічне і політичне співробітництво з Росією, пише Lenta.ru.