Ющенко купив Януковича коаліцією

4 травня Президент Віктор Ющенко досяг домовленості з Прем'єр-Міністром Віктором Януковичем про проведення в країні дострокових парламентських виборів.

У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням: «Чому Партія Регіонів погодилась на дострокові вибори?»

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Я думаю, що Партія Регіонів не мала конструктивної ініціативи, не мала зрозумілого для них бачення того, як закінчиться цей процес. Вони бачили лише дві моделі поведінки: підвищити градус протистояння з невідомими наслідками, без впевненості в своїх силах або погодитись на дострокові вибори, а потім торгуватись про терміни проведення виборів. З цих двох альтернатив Прем’єр обрав другу. Але це помилковий вибір і самі альтернативи помилкові”.

фото Дима Богданов/ОБОЗКость БОНДАРЕНКО (директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна):

„До кінця ми зрозуміємо ситуацію лише після того, як будемо знати зміст секретних переговорів, які відбувались. А такі переговори мали місце. Я не вірю, що наші політики є такими альтруїстами, що домовляються виключно з міркувань загального блага і думок про те, що потрібно якимось чином розв’язувати конституційну кризу. Очевидно, що були якісь більш вагоміші аргументи, але ці аргументи поки що залишаються невідомими. Це могли бути переговори частини донецьких політиків із Віктором Ющенком, позиція США чи інших зовнішніх сил, якась інформація, яка могла схвилювати обидві сторони, домовленість про те, що після парламентських виборів «Наша Україна» і Партія регіонів сформують спільну коаліцію і т.д. Може бути багато здогадок, але це лише здогадки. В будь-якому випадку якийсь із цих аргументів існував. Який саме говорити поки що важко”.

фото Виктор Арнаутов/ОБОЗВадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„По-перше, це вимушена згода. З боку Віктора Януковича - це був вимушений компроміс, а зі сторони Віктора Ющенка – це був нав’язаний консенсус. Президент фактично нав’язав парламентсько-урядовій коаліції сценарій, хоча поки що не політичний календар, дострокових виборів до парламенту. По-друге, Партія Регіонів погодилась на компроміс у зв’язку з тим, що ціна питання – ціна неучасті, блокування, саботажу виборів на багато вища, ніж ціна вимушеної участі у достроковій виборчій кампанії.

Очевидно Віктор Федорович зрозумів, що у Президента є ресурси, політичні можливості, воля для того, щоб за будь-яку ціну провести дострокові вибори і вони б відбулися без участі Партії Регіонів. Таким чином Партія Регіонів ризикувала б залишитися не тільки поза парламентом, а і поза великою політичною грою взагалі. Тим більше, що у Партії Регіонів є достатні політичні, фінансові, електоральні можливості для того, щоб повторити свій успіх 2006 року і претендувати на формування коаліції і пост Прем’єр-Міністра.

Очевидно Прем’єр-Міністр також погодився і тому, що в переговорах не зовсім точно прозвучала дата самих дострокових виборів. На цій зустрічі не йшлося про політичний календар. Партія Регіонів очікує на те, що вибори можна буде перенести на осінь. А восени у Партії регіонів є більше шансів, можливостей для нового штурму парламенту і урядового олімпу”.

Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):

„Партія Регіонів – партія, котра представляє інтереси великого бізнесу. Для великого бізнесу і взагалі для всього бізнесу дуже погано наявність політичної нестабільності. Бізнесові кола, в першу чергу, прийняли рішення піти на компроміс з Президентом. А Партія Регіонів, як представник бізнесових інтересів, безумовно повинна була цю волю виконати.

Крім того Європі і усьому світу не потрібна Україна, як хвора людина Європи. Зовнішній фактор для нас дуже важливий. Знову ж таки це штовхало на те, щоб піти на компроміс і знайти вихід. Тим більше, що Європейський Союз і Рада Європи закликали політиків України цей компроміс досягти. Отже, і внутрішні фактори і зовнішні фактори сприяли компромісу.

Ситуація в Україні наскільки політично заплутана, що потрібно було розв’язувати цей гордієв вузол. Розв’язати його можна було лише одним нормальним шляхом – шляхом компромісу”.

фото Дима Богданов/ОБОЗАндрій ЄРМОЛАЄВ (президентЦентру соціальних досліджень «Софія»):

„Це невірне тлумачення суті переговорного процесу. Насправді станом на 1 травня ми вже мали два рішення, які визначали необхідність дострокових виборів. Ми мали повторний указ Президента стосовно дострокових виборів і мали постанову Верховної Ради від 30 квітня. І там, і там визначалась необхідність дострокових парламентських виборів, хоча в постанові мова йшла ще й про президентські вибори. Тому дискусія йшла в руслі того, як вийти з конфлікту рішень, які процедури необхідні, щоб ці вибори відбулися і дата. Власне те, над чим зараз працює робоча група.

Після переговорів в п’ятницю було оголошено про припинення політичної війни, була підведена риска під різними варіантами рішень стосовно виборів, а також згорнута загроза переведення кризи влади в соціальну кризу. Але після цих переговорів ми ще не мали від Президента і Прем’єра чітких орієнтирів що і як буде робитись. Тому і з`явилась робоча група. Негативна колізія ж виборів полягає в тому, що переговори були підхоплені медіа і політиками. Кожен почав по своєму тлумачити їх суть і давати свої привнесені оцінки. Зокрема розповсюджена точка зору про те, що «домовились про перевибори». Це не правильне тлумачення. Було багато слів про те, що хтось поступився. Ще не відбулось жодних поступок. І ми бачимо на прикладі робочої групи, що саме тут йдуть торги. Крім того, ці переговори не дають відповіді на питання, а якими будуть політико-правові оцінки попередніх рішень як Президента так і парламенту.

Сьогодні ми бачимо, що ситуація стає більш зрозумілою, торги продовжуються. І поки не буде розв`язано кілька ключових моментів – дата, процедури, яким рішенням запускаються вибори, то до тих пір говорити про вихід з кризи зарано. Але позитивним наслідком переговорів в п’ятницю було те, що вони зняли загальну напругу”.