Блог | Это такая новая политика Трампа, или обычная коррупция, или Кто теперь защитит Европу от Путина?

Виходить так, що в команді  Трампа, всерйоз думають, що Україну можна продати Путіну заради миру.

Видео дня

В історії вже таке було, коли Гітлеру передали  Судетську  область. Чим це закінчилося для ЧехоСловаччини, Європи і світу,  відомо.

Таких помилок більше ніхто не допустить, але і  Україна, український народ ніколи і нікому не дозволить торгувати нашою  Вітчизною.

Одначе, "Трамп та Віткофф  вірять, що Путін може піти на мир заради прибутку. Або самі мріють про доходи." Видання The Wall Street Journal розповідає про те, як команда Дональда Трампа повірила в ідею "миру  через бізнес", запропоновану Кремлем.

Як пишуть автори матеріалу, щоб зрозуміти історію переговорів адміністрації з Росією, вони поговорили з десятками чиновників, дипломатів, колишніх та діючих співробітників розвідки зі США, Росії та Європи, а також з американськими лобістами та інвесторами, близькими до адміністрації. Картина, яка постає перед журналістами, є історія про те, як бізнес-лідери працювали в обхід традиційних дипломатичних схем, намагаючись зупинити війну, пропонуючи Росії потенційно привабливі бізнес-схеми.

"Кордони означають менше, ніж бізнес".

Для Кремля переговори в Майамі стали кульмінацією стратегії, розробленої ще до інавгурації Трампа: обійти традиційний апарат національної безпеки США та переконати адміністрацію дивитися на Росію не як на військову загрозу, а як на країну безмежних економічних можливостей.Росія спокушала Вашингтон перспективою повернути свою економіку обсягом 2 трильйони доларів на світовий ринок, причому американський бізнес мав отримати дивіденди раніше за європейських конкурентів.

Ця пропозиція ідеально співпала з філософією Трампа та його довірених осіб – спецпосланника Стіва Віткоффа та зятя Джареда Кушнера.Як зазначають автори, вони повністю поділяють підхід Трампа до геополітики: кордони мають менше значення, ніж бізнес.

Віткофф у коментарі для Wall Street Journal пояснив своє бачення так: якщо Росія, Україна та США стануть бізнес-партнерами і всі процвітатимуть, це стане природним захистом від майбутніх конфліктів.

За даними WSJ, головний переговорник Путіна Кирило Дмитрієв пропонував використати 300 мільярдів доларів заморожених на Заході російських активів для спільних інвестицій та відновлення України під егідою США. Він також пропонував спільну розробку корисних копалин в Арктиці і навіть об'єднання зусиль у космосі — аж до спільної місії на Марс за участю SpaceX Ілона Маска.

Видання звертає увагу на те, що для багатьох у Білому домі Трампа розмивання кордонів між бізнесом та геополітикою є не недоліком, а особливістю.

Ключові радники президента бачать можливість для американських інвесторів укласти вигідні угоди у новій післявоєнній Росії та стати комерційними гарантами світу.

У розмовах з Віткоффом і Кушнером Росія ясно натякає, що віддасть перевагу американському бізнесу, а не конкурентам з європейських держав, лідери яких "надто багато критикують".

Як сказав один із цих людей: "Це в стилі "мистецтво угоди" Трампа — сказати: "Дивіться, я вирішую цю проблему, і в цьому є величезні економічні вигоди для Америки."

А як же тоді відрізнити політику від корупції, коли завдяки посадовому становищу пропонуються бізнесові угоди на міждержавному рівні, заради отримання вигоди чинних високопосадовців.

Американський лідер Дональд Трамп прокоментував можливий "витік" розмов спецпосланника Стіва Віткоффа з помічником президента РФ Юрієм Ушаковим та спецпредставником Кремля Кирилом Дмитрієвим. Про це пише The Wall Street Journal.

Трамп, висловлюючись щодо ситуації, наголосив на наступному: "Я про це не чув, ні, але це звичайна справа. Йому треба продати це Україні. Йому треба продати Україну Росії. Ось що робить переговорник".

Що це за політика, яка передбачає, що державному чиновнику високого рангу  "треба продати Україну Росії".

Але, Віткофф адвокат і знає, що перш ніж щось продати треба визначити істотні умови договору, серед яких однією з головних умов є ціна. За яку ціну Віткофф збирається продати Україну і хто буде її визначати. Може в Конгресі США це розʼяснять.

 Хоча, безумовно, українці з радістю сприймуть, якщо Віткоффу вдасться переконати Путіна відправитись зі спільною місією на Марс, щоб там побудувати нову бізнес імперію на усю величезну планету. Це був би видатний успіх Віткоффа, тим більше планета Марс є найближчою до Землі. Марс менший за Землю. За діаметром він приблизно вдвічі менший за нашу планету. Екваторіальний радіус Марса становить близько 3396 км, тоді як радіус Землі – близько 6371 км. 

І до Марсу не так вже й довго Путіну було б летіти в свої 73 роки.

Тривалість польоту до Марса залежить від конкретної траєкторії і  зазвичай займає від 6 до 9 місяців.

Це було б величезною подією на Землі...

А продаж  України  Путіну нікому не сподобається і це неможливо реалізувати. Простіше для Віткоффа організувати спільну місію на Марс - це більш реалістично, ніж переконати українців продати Путіну навіть клаптик своєї, української землі.

А поки що, кожний новий день ми, українці, сприймаємо з великою тривогою.

Головна наша тривога - на фронті, де українські війська відважно продовжують стримувати ворожі війська, героїзм і мужність українських воїнів навіки увійде не тільки в історію могутньої і щасливої України, а й в  аналоги  військової майстерності. Без будь-яких сумнівів українська армія сьогодні - це найбільш могутня армія серед європейських країн і одна з найбільш потужних армій у світі. Але, після того як у Білий  дім знову прийшов Трамп, світ втратив спокій, а Україна отримала величезні випробування, які створює Трамп.

Зараз, мабуть, уже ніякого немає сумніву у тому, що між Трампом і Путіним існує таємний договір, такий собі "договір Трампа - Путіна", на кшалт "договору Молотова - Рібентропа", а точніше "Сталіна і Гітлера".

Чим сучасний Гітлер зміг надихнути Трампа, щоб той заради міжнародного терориста і злочинця фактично зрадив своїх європейських партнерів, на тісному союзі з якими століттями тримався світовий порядок і перейти на сторону ворога демократії і світового порядку?

Поки що, ніхто із європейських лідерів не зважився на те, щоб публічно визнати реальності - Трамп є  союзником Путіна.

Це створює колосальні проблеми, як геополітичного характеру, так і кардинально змінює європейську ситуацію. Трамп в усьому підігруючи Путіну і фактично допомагає йому в реалізації його агресивних планів і намірів. А ці плани давно відомі і Путін їх багато разів публічно озвучував - відновлення російської імперії. На перших порах повне підпорядкування інтересам Росії усіх країн східної Європи, які колись були членами Варшавського договору, а згодом - поширити свою експансію і на усю Європу.

Реалізація цього його стратегічного плану і мрії усього його політичного життя розпочалася з військової агресії проти України. Його стратеги і помічники збрехали Путіну, а він повірив, що переважна більшість українців зустріне його агресорів з радістю і за короткий час ця війна завершиться поваленням української  влади  і відновленням московського протекторату над Україною.

Але, не вийшло.

Тому те, що не вдалося в результаті швидкої війни, продовжується вже майже чотири роки. Але  плани  Путіна не змінилися. Змінилася лише влада в Сполучених Штатах, що з новою силою надихнуло Путіна до реалізації ще більш фантастичних і зухвалих  планів.

Але, Путін зрозумів, що збройною силою йому Україну не перемогти, тому і почалася гібридна атака на внутрішньо-політичну ситуацію, але не тільки в Україні, а і по усій Європі.

Крім Орбана і Фіцьо зʼявляються все нові і нові політичні гравці, яких Путін випускає на політичну арену як у Україні так і по усій Європі. Головна мета - підірвати внутрішню єдність українського і європейських народів, посіяти розбрат і створити політичний хаос.

Головна мета в Україні - ослабити  і дискредитувати українську владу до організації супротиву ворогу.  А також, надзвичайно важливо для Путіна зруйнувати європейську єдність проти війни в Україні - проти Путіна.

І в першому, і другому випадках все більш активну руйнівну силу здійснює Трамп і його команда.

Інколи не зовсім зрозуміло. Те, що робить команда Трампа, його найближче оточення - це така сучасна дипломатія чи елементарна корупція?

Але, якби там не було, завдяки Трампу і його тісній співпраці з Путіним майбутнє України і Європи викликає обґрунтовану тривогу і занепокоєння. Трамп зраджує свою праматір Європу, нехтуючи тими високими морально-політичними цінностями, на яких вже майже 250 років тримаються Сполучені Штати і все це заради чи своєї вигоди, чи вигоди Путіна?

Руйнується світовий порядок, який вже більше 80 років забезпечував мир у світі.

Все, що робить Трамп разом з Путіним - це наближення нової світової війни, яка вже розпочалася в  Європі  і дуже швидко прийде в кожну американську сімʼю.

Перша і Друга світові війни могли б не розпочатися, якби США вчасно втрутилися в події на європейському континенті. В результаті такої політичної бездіяльності США світ охопили дві жахливі війни, які спустошили Європу і багато  країн світу, правда ці дві світові війни дали величезних поштовх до економічного зростання Сполучених Штатів.

Зараз багато хто в Європі починає усвідомлювати, що для окремих членів НАТО, за сучасного відношення Трампа до цього оборонного Альянсу, 5-та стаття його Договору має  таке ж значення як і Будапештський меморандум і його  5-та стаття для України.

Росія грубо порушуючи міжнародне право нахабно порушила територіальну цілісність України. Так вона нахабно вчинить і агресію проти будь-якої країни НАТО. Невже хтось може повірити, що Трамп, припинивши свою гру у гольф у своєму маєтку, буде думати, як захистити цю країну?

Черговим  шоком для країн Європи і взагалі для європейської безпеки є нова Стратегія національної безпеки США, текст якої розміщено на сайті Білого дому. Трамп її зменшив з 48 сторінок, як було у 2022 році, до 33 сторінок і фактично вихолостив з її тексту усе, що не подобалось Путіну.

У  цьому документі "ключовим інтересом Сполучених Штатів" називається досягнення домовленостей щодо припинення вогню в Україні, а також зниження ризику збройної конфронтації між Росією та країнами Європи. У документі також  йдеться про те, що необхідні умови, щоб Україна існувала як життєздатна держава.

При цьому критика Росії у концепції практично відсутня.

Російсько-українській війні в документі присвячено один абзац: США прагнуть того, щоб якнайшвидше закінчилися бойові дії та почалося економічне відновлення. Стратегія не містить жодної критики російської агресії — при цьому її автори критикують європейські уряди за "нереалістичні очікування щодо перебігу війни".

Тобто, тепер європейським країнам потрібно радикально переглянути свою безпеку, до чого, до речі і закликають деякі лідери ЄС. І в цьому контексті, можливо, одним  із головних пріоритетів мають  стати  Обʼєднанні  Сили Оборони Європи (ОСОЄ), невідʼємною частиною яких буде  Україна і її Збройні сили. ОСОЄ повинні бути створенні не замість НАТО: а в доповнення до НАТО.

Виходить так, що Україна, яка знаходиться на східному фланзі Європи, може  стати "Новим Щитом Європи".

Ідея про те, що Україна може стати "новим щитом Європи", активно обговорюється в експертних колах та політичних дебатах, особливо у контексті стурбованості можливим скороченням військової присутності США на континенті. 

Україна розглядається як ключовий елемент майбутньої архітектури європейської безпеки з кількох причин: Український опір російської агресії став фактичним бар'єром, який стримує подальшу експансію Росії на захід. Українська армія набула унікального та великого досвіду ведення сучасної війни, у тому числі боротьби з дронами, який НАТО закликають використовувати для посилення колективної оборони.

В Європі багато хто задає все частіше питання, а  чи зможе Європа  самостійно повністю захистити себе. У Європі вже досить давно активно обговорюється ідея посилення власної європейської оборони, але поточні ініціативи спрямовані на доповнення та зміцнення НАТО, а не на його заміну. Дебати про створення повністю незалежного альянсу активізувалися через побоювання щодо майбутніх зобов'язань США в рамках НАТО, особливо у світлі політичних змін.

Європа  повинна прагнути більшої незалежності у питаннях безпеки, щоб не покладатися виключно на "ядерну парасольку" та гарантії США.

Невизначеність щодо зобов'язань США підштовхує європейських лідерів до розробки власних надійних механізмів безпеки. Формальні зобов'язання в обороні в рамках ЄС (Стаття 42(7) Договору про Європейський Союз) деякими експертами розглядаються як суворіші, ніж стаття 5 статуту НАТО, що потенційно може бути міцною основою для колективної оборони.

Економічний та промисловий потенціал: ЄС має величезний економічний вплив та значні ресурси, які можна мобілізувати для створення потужної оборонної промисловості (оборонні витрати країн ЄС досягли 343 млрд євро у 2024 році, збільшившись до 1,9% ВВП). 

Незрівнянний військовий потенціал НАТО – це найпотужніший військово-політичний союз з налагодженими механізмами взаємодії, спільними стандартами та оперативною сумісністю армій країн-членів. Альянс є наріжним камінням трансатлантичного співробітництва та забезпечує єдину платформу для взаємодії між Північною Америкою та Європою у питаннях безпеки.

Створення паралельного повноцінного  оборонного альянсу  Європи  потребувало б величезних інвестицій, але з урахуванням нинішньої ситуації у світі це виглядає все більш нагальною потребою, ніж раніше.

Разом з тим, створення автономного європейського альянсу  не повинно  призвести до дублювання структур та ресурсів новоствореного оборонного Альянсу Європи з НАТО.

Українська армія може розглядатися як основа майбутньої європейської армії завдяки своєму унікальному та безпрецедентному бойовому досвіду, отриманому під час повномасштабної війни з Росією.

Основні аргументи на користь цієї позиції включають реальний бойовий досвід. На відміну від багатьох європейських армій, які протягом останніх десятиліть фокусувалися на миротворчих операціях та боротьбі з повстанцями, Збройні сили України (ЗСУ) ведуть високоінтенсивну, великомасштабну конвенційну війну проти однієї з найбільших військових держав світу. Цей досвід вважається безцінним для європейської безпеки. ЗСУ на сьогоднішній день є найбільшою боєздатною армією у Європі. Після початку повномасштабного вторгнення чисельність збройних сил значно зросла, досягнувши мільйона людей, які пройшли реальні бойові дії.  Українська армія продемонструвала високу адаптивність та інноваційний підхід до ведення війни, активно використовуючи комерційні технології, такі як безпілотні системи (дрони), та швидко впроваджуючи нові тактики та озброєння. Цей досвід використання передових технологій у реальних бойових умовах становить великий інтерес для європейських партнерів.

Україна активно впроваджує стандарти та процедури НАТО на практиці, що значно підвищує її готовність до інтеграції до оборонних структур ЄС та Північноатлантичного альянсу.

Наявність сильної української армії сприймається як ключовий чинник стримування подальшої російської агресії на східному фланзі Європи. Інтеграція України до європейської системи безпеки, як стверджують деякі аналітики та політичні діячі, є стратегічно вигідною для всього континенту. Військові дії стимулювали швидке зростання та інновації в українському оборонному секторі. Спільні проекти з європейськими компаніями дають змогу використати цей потенціал для зміцнення європейської оборонно-промислової бази.  Ідея створення європейської армії на базі українських  збройних сил є фактично єдиним швидким механізмом підвищити незалежність Європи у питаннях оборони та знизити залежність від США в умовах такої політичної турбулентності, яка набирає оберти у Вашингтоні.

Європейські країни повинні негайно відреагувати на оновлену Стратегію Трампа створенням ОСОЄ.

Причому, входження до ОСОЄ повинно бути добровільним і підтримуватися усіма членами цього Альянсу. Можливо його засновниками повинні стати Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Фінляндія і Україна.

Своїми рішеннями і діями Трамп підштовхує європейських лідерів до негайних дій для забезпечення безпеки на континенті.

Путін не передбачуваний. Він може розпочати нову агресію на будь-яку європейську країну будь коли, в залежності від того як буде складатися ситуація на українському фронті і внутрішньо-політична ситуація в Росії. Тому, зважаючи на те, що агресія Путіна відбувається в реальному часі, його армія мобілізована і теж набула значного  досвіду бойових дій, цей напад путін може здійснити набагато раніше, ніж припускають деякі європейські лідери.

Треба діяти. На Трампа більше не можна покладатися.

Європа повинна негайно створити потужний оборонний альянс, але не військово-політичний, а чисто військовий, тобто європейську армію.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...