УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У шлюбі будуть танці

У шлюбі будуть танці

Якщо суд прислухається до аргументів Валерії Мірошниченко (так звати «іншу половину» Роднянського), то претендент на „1+1” Ігор Коломойський може тільки мріяти про популярний телеканал. Якщо ж суд не погодиться з Мірошниченко – заміжні/одружені українці отримають право відбирати під час розлучення у своїх «колишніх» усе майно. І нічого їм за це не буде.

Власник одного із найбільших системних банків України – „Приват” – Ігор Коломойський виграв перший раунд боротьби за 70 відсотків частки статутного фонду ТОВ „ТРК „Студія „1+1”. Місяць тому Печерський районний суд м.Києва визнав, що між Коломойським і Роднянським було укладено усну угоду, „на знак чого сторони потисли руки”, і Коломойський нібито виконав усе необхідне, аби угода вступила в дію. А саме – перерахував 2 мільйони доларів.

Представники Роднянського, заперечуючи факт укладання усної угоди і перерахунку грошей, протягом необхідного терміну подали апеляцію. Навіть кілька апеляцій (наразі є відомості про п’ять скарг). Адвокати і представники нинішнього власника „плюсів” озвучили також ряд різких коментарів, у яких назвали підхід судді Печерського суду Андрія Горяйнова до оцінки доказів „одностороннім і вибірковим”.

Дружина Роднянського не згодна з продажем сімейного майна

На цьому фоні майже непоміченими залишилися позови дружини Олександра Роднянського Валерії Мірошниченко, в яких вона вимагає визнати її права загальної спільної власності на все ті ж 70 відсотків статутного фонду „1+1”. Фахівці звертають увагу на те, що у позові до Печерського суду серед відповідачів згадується Коломойський, а от у позові до Шевченківського суду його немає. Представники Коломойського оцінюють останній факт як намагання усунути дніпропетровця від участі у судовому процесі.

Валерія Мірошниченко у своєму позові посилається на норми нещодавно прийнятого Сімейного кодексу. Йдеться про режим сумісної власності подружжя, описаний у главі 8 кодексу.

Згідно зі ст.60 згаданої вище глави, „майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності”. Очевидно, пані Валерія має на увазі, що з 70 відсотків статутного фонду „плюсів” 35 відсотків належать їй. Згідно зі ст.65 гл.8 Сімейного кодексу, „дружина і чоловік розпоряджаються майном за спільною згодою”. Дружина Роднянського ясно дає зрозуміти – її згоди на укладання усної угоди (з фактом якої згоджується Печерський районний суд) не було. А згідно зі ст.67 СКУ, дружина або чоловік мають право укласти угоду про продаж частки спільного майна лише після визначення порядку користування цим майном. „Це означає, що навіть якби Роднянський згодився продати половину своєї частки, він мав би у нотаріальному або судовому порядку розподілити майно в натурі, - пояснює ситуацію адвокат Тетяна Монтян. – Тобто чітко розписати, що кому належить – такі-то рахунки, служби, фірми, будівлі тощо”.

Україну очікує бум позовів на захист своєї частки спільного майна? Подібні позови в Україні не є рідкістю. Зазвичай вони трапляються на стадії розлучень. Дрібне майно подружжя ділить самостійно, але коли доходить до нерухомості чи дорогих авто, доводиться звертатися до суду. „Знайти якусь систему у подібних позовах важко – хтось судиться за дачну ділянку в 5 соток, хтось – за будинки в Конча-Заспі, - коментує партнер юридичної фірми „Магістр & партнери” Олексій Резніков. – За моїми спостереженнями, в першу чергу, позови стосуються нерухомості, збережень на банківських рахунках і корпоративних прав”.

Його колега Сергій Власенко відзначає, що причина позовів під час розлучень полягає в ігноруванні українцями шлюбних контрактів. Одружуючись, люди не обумовлюють спільну власність майном, покладаючись на Сімейний кодекс із пропорцією 50*50. Але є і судові справи, подібні до випадку з Роднянським - коли люди ділять власність в судовому порядку, не розриваючи при цьому шлюбу. „Для молодого українського суспільства це досить незвично, - говорить Сергій Власенко. – А три роки тому в Росії спостерігався бум, коли дружини вимагали через суд визнання права частки власності за ними, і при цьому розлучень не було”.

Цілком можливо, що в Україні дружини або чоловіки теж захочуть чітко визначити свої права власності. Це важливо, оскільки одна з половин може переписати свою частку майна на родичів або оформити як подарунок – після цього поділити майно за нормами Сімейного кодексу буде дуже важко. Завдяки „справі „1+1” у одружених українців може з’явитися новий механізм відчуження УСЬОГО сімейного майна В Україні згадана у позові дружини Роднянського норма Сімейного кодексу є звичною.

„Всі нотаріуси, які посвідчують угоди про уступку частки у статутному фонді ТОВ, обов’язково вимагають згоди іншого учасника сімейної пари”, - говорить Олексій Резніков. „В усталеній процедурі продажу нерухомості вимагається нотаріально завірена заява від іншого члену подружжя, що він не проти продажу їхньої спільної нерухомості, - додає Сергій Власенко. - Якби пан Роднянський продав Коломойському квартиру і не отримав на це згоди дружини, то ця справа не вартувала б виїденого яйця. Просто мова йде про специфічний об’єкт – телеканал”. Чому ж тоді представники Роднянського не використали цей аргумент у суді? І чому Печерський суд сам не звернув увагу на обов’язкову обставину? „Я думаю, що Печерський суд дуже поспішав, - говорить Тетяна Монтян. – А адвокати Роднянського навмисно не згадували цю обставину, щоб залишити в резерві один із найбільших козирів.

Якщо Коломойський діє так потужно, то і Роднянському треба не менш потужно відповідати”. Що ж буде, якщо суди не визнають права Валерії Мірошниченко на половину спільно нажитого майна „1+1”? Якщо, всупереч усталеній нотаріальній практиці, воно буде визнане таким майновим правом, яке не є спільною власністю подружжя? Вочевидь, це буде цікавим юридичним прецедентом. Хоча в Україні і немає прецедентного права, але в разі легалізації подібної схеми судом будь-який чоловік або дружина зможуть її використовувати для ошукування одне одного. Скажімо, внести спільно набуте майно як частку статутного фонду ТОВ. Але це – справа майбутнього. За нашими спостереженнями, заміжні й одружені українці ще мають час узгодити всі стосунки зі своїми «половинами».

Сергій ВЛАСЕНКО, партнер ЮФ „Магістр & партнери”: Нове і старе сімейне законодавство майнові питання подружжя врегульовують однаково – все майно, нажите у шлюбі, є спільним. Інша ситуація – шлюбний контракт або домовленість. У випадку із „1+1” все майно, набуте у шлюбі, є спільною власністю подружжя, і Валерія Мірошниченко може претендувати не лише на телеканал, але й на будь-яке інше майно. Я вважаю – хоча варто було б дослідити матеріали справи – що дружина Роднянського цілком може виграти цей позов. Єдине питання, яке у подібних випадках встановлює суд – дата шлюбу і дата набуття майна. Якщо дата шлюбу є давнішою, майно – спільне. Поява цього позову є для мене абсолютно очікуваною – це нормальний хід з точки захисту. Єдине, що дивує – чому відповідач не зробив цього ходу раніше.

Олексій РЕЗНІКОВ, партнер ЮФ „Магістр & партнери”: Існує так званий інститут сумісної власності – загальні засади законодавства говорять, що все, що подружжя нажило разом, ділиться навпіл. Окрім майна, отриманого в результаті подарунку (це посвідчується договором дарування або показами свідків), спадщини або приватизації. Це нормальний хід законодавця, коли не треба рахувати, хто скільки заробляє – тому що хтось заробляє більше коштів, а хтось витрачає більше часу на, скажімо, дітей. Позовна вимога про розподіл спільно набутого в шлюбі майна - досить поширена практика, але переважно до суду доходить на стадії розлучення. У рішенні Печерського суду по справі „1+1” виникла нова оцінка права на частку у ТОВ – воно, мовляв, не відноситься до категорії майнових прав, які є спільною власністю подружжя. Я дозволю собі з цим не погодитися. В Україні немає прецедентного права, але практика судів має бути усталеною і однаковою. Бо завтра комусь можуть відмовити у подібному позові, оскільки одна зі сторін не отримала дозволу подружжя на продаж частки. Тоді у Верховному суді одне з таких рішень буде переглянуте, адже одне із завдань ВС – узагальнення практики. Держава має гарантувати громадянам дотримання принципів правової впевненості.

Павло СОЛОДЬКО спеціально для «Обозревателя»

Читайте також свіжу інформацію про перебіг конфлікту: Печерський суд може скасувати Сімейний кодекс?