Виборчий блок ПР-СПУ-КПУ – остання надія помаранчевих

Секретар Політради СПУ В. Волга заявив, що у випадку розпуску парламенту соціалісти мають блокуватися з ПР та КПУ. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням:

«У якому форматі варто йти на перевибори учасникам «антикризової» коаліції, якщо перевибори відбудуться?»

Кость БОНДАРЕНКО (директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна):

„По-перше, я думаю, що перевибори не відбудуться. Але якщо вони й будуть, то єдиний варіант для учасників нинішньої коаліції – йти окремо, оскільки у кожної з цих сил є свій електорат, який не накладається на інших. У випадку, якщо вони підуть єдиним блоком, вони не зможуть отримати бажаний результат”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Заявами щодо спільного блоку регіонали намагаються підтримати бойовий дух КПУ та СПУ, електоральний потенціал кожної з яких десь близько нинішнього прохідного бар’єру.

В той же час об’єднання цих партій в один блок навряд чи рівнятиметься арифметичній сумі їхніх рейтингів. Більше того, спільний блок регіоналів, КПУ та СПУ може бути єдиним шансом для «помаранчевих» не програти наступні парламентські вибори.

Тому перед регіоналами буде непросте завдання: або йти спільним блоком з можливістю втрати частини не лівого електорату, або йти окремо і допомагати Компартії та Соцпартії самостійно здолати виборчий бар’єр (що можливо, але не гарантовано), або навіть третій варіант: йти самостійно і допомагати окрім СПУ та КПУ ще якому-небудь поміркованому ліберальному утворенню, яке би могло поборотися за голоси тих, хто раніше голосував за «помаранчевих», але потім розчарувався. В будь-якому випадку дуже сумнівно, щоби яка-небудь одна політична сила взяла понад 50% голосів виборців, а значить в наступному парламенті все одно доведеться з кимсь домовлятися”.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Якщо перевибори відбудуться, то це буде останній тур президентських виборів, їх кульмінаційний раунд, останній бій. Це будуть не партійні вибори, а вибори рухів, тенденцій, різних бачень моделей розвитку України. Окрім того, це будуть вибори, між двома блоками, які фактично оформилися в 2006 році. В такому випадку дійсно є сенс для переоформлення «антикризової» коаліції в коаліцію передвиборчу і йти на вибори єдиним списком.

Але є фактори, які можуть заблокувати реалізацію такого сценарію. Голоси Партії регіонів, комуністів і соціалістів не дуже легко арифметично додаються. Тому може бути не приріст голосів, а часткова анігіляція голосів один одного. Не всі, але велика частина електорату комуністів не зможе так швидко прийняти кандидатуру Януковича. Тим більше, якщо згадати, що комуністи тривалий час намагалися роздмухувати антиолігархічні настрої.

Окрім того, є проблеми з формуванням єдиного списку. Мені важко уявити першу «трійку» цього списку: Янукович, Мороз, Симоненко. Навряд чи такий список може сприяти загальному електоральному успіху антикризової коаліції”.

Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):

„Кожна сила має йти окремо, тому що ці сили не складаються в єдине ціле – занадто великі ідеологічні відмінності між комуністами, соціалістами і «Регіонами». Якщо вони складуться, то буде не ефект збільшення рейтингу, ефект анігіляції, взаємного знищення. Деякі позиції комуністів не прийнятні для великої групи «регіоналів», оскільки вони – представники великого бізнесу. Аналогічно для комуністів блок з «регіоналами» небезпечний, тому що люмпен-пролетаріат дивиться на великий бізнес, як на свого ворога.

Значна частина Соціалістичної партії – це колишні комуністи. І більшість їх оцінок, як показують дослідження, співпадають з комуністами, ніж з «регіоналами».

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Більш алогічного і безглуздого кроку ніхто з керівників держав ніколи не робив. Для мене очевидно, що вибори будуть носити характер референдуму, проти якого виступає Ющенко. Він розуміє, що референдум виграти не зможе – ні по мові, ні по НАТО, ні по інших питаннях. Але він йде на перевибори, які і будуть тим самим референдумом.

Тепер щодо списку. Вони підуть на вибори окремо один від одного. Можливо виникне питання про формування блоку в складі комуністів та близьких за духом партій. Цей блок зможе посилити позиції КПУ до 5-6%.

Партія регіонів не піде ні на який блок. Підуть окремо і соціалісти. Можливо комуністи ввійдуть у блок із партією Вітренко чи іншими менш потужними гравцями.

Не виключено, що з’явиться гравець, який буде грати на полі набагато радикальнішому, ніж Вітренко. Ситуація, яка нині склалася, підштовхує до створення такої політичної сили, яка виступить з ідеєю перетворення України на конфедерацію”.

Олег МЕДВЕДЄВ (політичний експерт):

«У Соцпартії та Компартії в умовах дострокових виборів є лише один вихід – це великий блок з Януковичем. Входження комуністів та соціалістів до «антикризової» коаліції навряд чи сподобалося істотній частині їхніх виборців. Коли Мороз і Симоненко ухвалювали рішення про блокування з Януковичем, то виходили із віддаленої перспективи парламентських виборів. Вони не могли не розуміти, наскільки контраверсійно цей крок буде сприйнятий виборцями. Тому для комуністів, а ще більше – для соціалістів, участь у дострокових парламентських виборах поза форматом великої коаліції з Янковичем несе ризик їх дострокового вибування з політичного процесу. Вони, здається, це розуміють. До такого висновку можна прийти, аналізуючи реакцію основних учасників «антикризової» коаліції лише на натяки на те, що парламент може бути розпущено. Якщо Партія регіонів буде впевнена у своїх силах і зберігає «олімпійський» спокій, то у соціалістів та комуністів проглядається явний істеричний синдром і їх страх перед достроковими виборами видно неозброєним оком.

Окрім того, варто брати до увагу ще одну тенденцію гіпотетичних майбутніх виборів: якою б не була кількість їх учасників, це будуть двопартійні вибори».

Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

„Це достатньо складне питання для всіх учасників «антикризової» коаліції. З одного боку для отримання необхідної кількості голосів і можливої перемоги на наступних виборах їм необхідно було б об’єднати зусилля і провести єдиний список. На даний момент, я думаю, цей список отримав би більшість голосів. Однак є проблема, оскільки для комуністів і соціалістів входження до такого блоку – це вихід в політичне небуття.

Окрім того, при створенні такої коаліції варто враховувати кілька нюансів. Це може бути коаліція на конфедеративних засадах. Її програма має включати ідеологічні засади менших партнерів Партії Регіонів – комуністів та соціалістів. Має бути децентралізоване керівництво цією коаліцією.

І то, за таких умов для соціалістів виживання після виборів буде проблематичним, тому що частина їх електорату перейде частково до комуністів, частково до Партії регіонів. У комуністів більш вигідна ситуація – вони залишать за собою свій традиційний електорат. Їх електорат більш політизований і тактичні прийоми керівництва Компартії не будуть впливати на їх результат на наступних виборах. Однак яка частина цього електорату доживе до наступних виборів – це питання. Якщо Компартія піде окремо, то вона має шанс подолати виборчий бар’єр, але це може послабити саму антикризову коаліцію”.