Як урятувати транспортну галузь від «рятівника Президента»?

Як урятувати транспортну галузь від «рятівника Президента»?

Ситуація, яка склалася в транспортній галузі, можна сміливо називати «операція «Блискавка». Події у відомстві відбуваються блискавично (адже часу обмаль) та блискуче, щоб відчуження державної власності відбувалося якнайефективніше. При цьому ані публікації в засобах масової інформації, ані битва з проявами корупції в оточенні Президента жодним чином не позначаються на ситуації в «транспортному цеху» держави. Швидкість, з якою підзвітні Мінтрансу активи знаходять нових власників та управлінців, варта книги рекордів Гіннеса. Прагнучи освоїти майно у найкоротший строк, комбінатори навіть забувають, що подібні оборудки тягнуть за собою «строк».

Як свідчать факти, за доволі нетривалий час перебування на посаді глави Мінтрансу Євген Червоненко встиг чимало зробити для своєї галузі. Наприклад, він разом з Генеральним директором "Укрзалізниці" – Зенком Семеновичем Афтаназівим у надзвичайно стислі терміни встиг підготувати до першочергової приватизації цілу низку рентабельних підприємств "Укрзалізниці".

На виконання доручення Червоненка Є.А. № 26978-16-11-05 від 06.09.2005 року, Афтаназів підготував перелік з 50 найліквідніших підприємств "Укрзалізниці", серед яких: Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів „Укрспецвагон”; Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень „Укррефтранс”; Український державний центр транспортного сервісу „Ліски”; Конотопський державний вагоноремонтний завод; Одеський механічний завод. Це – далеко не повний список підприємств з щомісячними оборотами у десятки мільйонів гривень кожне.

Видео дня

Попри те, що формальної приватизації не відбулося, вже сьогодні на більшості цих підприємств змінено керівні кадри. А директори, яким вдалося утриматися в кріслах, керівниками називають себе лише за звичкою – від фінансових питань їх методично усувають. Така транспортна революція дивним чином співпала у часі зі збільшенням відкатів у галузі. Боротьба з корупцією принесла невтішні результати – оброк з контрагентів, за даними останніх, значно перевищує „дореволюційний”.

Прикладом «нового господарювання» в транспортній галузі є держпідприємство «Укрспецвагон». Нині його керівництво скаржиться на те, що реально справами підприємства завідують помічники Афтаназіва – Павло Гайдай та Руслан Мехед, хоча формального керівника підприємства ніхто не міняв. Це дуже бентежить останнього, оскільки фінансові потоки державного підприємства треті особи пускають на користь потрібних комерційних структур, дають вказівки керівництву підприємства на укладання договорів та підписання інших фінансових документів, проводять зустрічі на території підприємства з представниками фінансових кіл Харківської області, правоохоронними та контролюючими органами, а якщо раптом на підприємство навідається перевірка КРУ, то відповідати за наслідки цього господарювання доведеться формальному директору, який не може самостійно ухвалити жодного рішення.

Дуже схожа ситуація спостерігається навколо Українського державного центру транспортного сервісу „Ліски”, приватизація якого стрімко завершується. Таїнство роздержавлення прибуткового підприємства сторонні спостерігачі встигли охрестити дуже прозаїчно, мовляв, глава Мінтрансу зробив подарунок з братського плеча Червноненку Ігорю Альфредовичу.

Колишній глава СБУ Олександр Турчинов на прощальній прес-конференції присвятив певний час своєї сенсаційної промови Міністру транспорту та зв’язку. Керівник спецслужб стверджував, що Євген Червоненко, „відпрацьовуючи російські хабарі”, незважаючи на численні порушення, методично працював над безкоштовною передачею контейнерного терміналу Іллічівського порту приватній структурі.

Як свідчить аналітична довідка, підготовлена, зокрема, на матеріалах ГоловКРУ, Контейнерний термінал, який за 5 місяців поточного року (до укладання договору з приватним підприємством «Укртрансконтейнер») приніс державі майже 42 мільйона гривень прибутку, однак попри хороші показники на світ з’явився згаданий договір № 435-0 від 22 червня 2005 року. Цим об’єктом цікавилися представники датської, французької, кількох китайських компаній. Однак ніхто не може пригадати, щоб підписанню цього договору передував тендер.

Перевірка виявила, що договір уклали на 30 років без підготовки бізнес-плану, а також інших дрібниць: техніко-економічного обґрунтування, документів щодо походження інвестицій, банківських гарантій платоспроможності ПП «Укртрансконтейнер». Інші документу договору теж мали багато цікавих моментів. Так, все майно порту було оцінене в 17,6 мільйонів доларів, хоча реальна вартість перевищує 80 мільйонів.

У червні Кабмін видав розпорядження Головному Контрольно-ревізійному управлінню перевірити діяльність Іллічівського порту. Контролери виявили багато цікавого, рекомендували якнайшвидше розірвати договір між портом і підприємством «Укртрансконтейнер» і поінформували про виявлені порушення Президента, уряд і профільне міністерство. Однак ситуація анітрохи не покращилася, внаслідок чого трудовий колектив порту оголосив про початок 4 жовтня безстрокового страйку.

Недалеко до страйку і в іншій царині – банківській. «Експрес –банк», який обслуговує практично всі грошові потоки «Укрзалізниці», нещодавно провів додаткову емісію. Здавалося б, нічого дивного в тому немає, за винятком єдиної обставини - під час голосування щодо додаткової емісії акцій, міністр суворо заборонив державним акціонерам викупати додаткові акції. Внаслідок цього контрольний пакет акцій банку перейшов у володіння запорізького „Індустріалбанку”. Шок – найтолерантніше визначення стану, в якому перебувають представники «Експрес-банку».

Після згаданих скандалів, які є лише вершиною айсберга, можливість продовження урядової каденції Червоненка виглядає вельми сумнівно. Можливо, він і сам усвідомлював свої перспективи, із сумом спостерігаючи голосування за нового прем’єра. Втім, забігати наперед не варто. Адже в.о. міністра транспорту неодноразово заявляв, що він рятував Ющенку життя. Залишається питанням, що він захоче від Президента взамін.