Видео дня
Володимир Майстришин: "Що дешевшою в нас буде іноземна валюта, то дешевше закуповуватимуть енергоносії"
Розмова з Володимиром Майстришиним, народним депутатом, членом фракції НПУ, членом бюджетного комітету, головою підкомітету з питань державного боргу, запозичень та інвестицій
Народний депутат Володимир Майстришин переконаний, що зміцнення гривні є правильним, і цей процес піде на користь економіці.
- Деякі економісти стверджують, що падіння долара в Україні сталося не випадково, зокрема на тлі зниження цін на бензин...
- Мені нічого не відомо про якісь домовленості між урядом і російськими нафтотрейдерами, на що ви натякаєте.
- Які реальні обставини могли посприяти зміцненню гривні впродовж короткого часу?
- Ще місяць тому як голова підкомітету з питань державного боргу я писав прем'єру лист, виходячи з позиції, що наша гривня є недооціненою і потрібно терміново брати курс на ревальвацію національної валюти. Тому я прихильник цього процесу. Можливо, не такої стрімкої ревальвації, за одну ніч, але те, що ми маємо виходити на рівень 4,5-4,7 грн. за долар наприкінці року - це так. Інвестиційний клімат і фінансова ситуація в країні дещо погіршалися з таким різким коливанням гривні. Проте це потрібно було робити. Поясню чому. Нині ми енергозалежна держава. Відповідно, ця залежність корелюється, фактично вона прив'язана до долара. Що дешевшою в нас буде іноземна валюта, то дешевше закуплятимуть енергоносії. Це опосередкована відповідь на перше запитання. Україна, з огляду на бажання вступити до СОТ, має думати про суттєві заходи з переробки нашої сировини, зокрема й сільськогосподарської. Говорячи про технологічні лінії для цього, потрібно зважати на таке: якщо сьогодні, наприклад, курс - 5,3, а завтра, умовно кажучи, буде 4,5, то ми можемо за мільйон доларів заплатити чотири з половиною мільйони гривні. Тобто на мільйон буде дешевшою закупівля технологічної лінії для переробки, скажімо, сільськогосподарської продукції. Хіба ж це не захист нашого виробника?
- Але ж вітчизняні виробники тепер втрачають, експортуючи свою продукцію за кордон...
- Так, щодо експортерів відбувається програш. Але стосовно макроекономічних показників це позитив. Нині експортери постійно продають валюту, в нас уже надлишок її надходження. Впродовж року валютні резерви збільшено майже вдвічі. А тепер головне, чого не сказала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Потрібно було дотиснути ситуацію і сказати, що існує функція Кабміну на встановлення індикативних цін на експорт. Варто було встановити індикативні ціни та вартість тієї чи іншої продукції, яка має попит на світовому ринку. Тоді можна говорити про комплексний захист національної економіки.
- Які наслідки матиме девальвація американської валюти для зовнішнього боргу України?
- Нині у видатковій частині державного бюджету є близько 20% коштів, які витрачають на обслуговування державного боргу.
А валюту для виплати боргу закупляють в Україні. Таким чином, це ще одна причина, щоб зменшити державні видатки. Я за те, щоб НБУ тепер узагалі відійшов від практики утримання курсу на якихось позначках. Нацбанк володіє повною інформацією про індекс цін, і його першочергова функція - утримання їх на відповідному рівні. Нехай задає рівний коридор інфляції, і тоді НБУ, маючи інтервенційні заходи, зможе впливати на курс валюти, щоб стримати інфляцію.
- В яких випадках від зміцнення гривні виграють іноземні інвестори?
- Після кінця 2004 року новій владі варто було скористатися нагодами, які відкрилися перед нею. Якщо в бюджеті 2005 року в старому варіанті було заплановано 8,4 мільярда гривень зовнішніх запозичень (у доларовому еквіваленті), то в змінах до основного фінансового закону України звернули погляди на внутрішні запозичення - 6,2 мільярда гривень. Однією з причин, яка спонукала до цього, є те, що зовнішній інвестор почав активно скуповувати облігації внутрішнього державного займу, фактично перетворюючи їх на зовнішні запозичення. Наразі куплено близько двох мільярдів гривень. Якби уряд утримував стару ціну долара, то ми мали б гіршу ситуацію. Тож виграш іноземних інвесторів полягає лише в тих двох мільярдах, які встигли викупити. Повертаючись до політики уряду, скажу, що, посилюючи національну валюту, робити внутрішні запозичення є необачно, адже потрібно виходити на зовнішній ринок, аби мати певний зиск від ревальвації гривні.
- Національний банк України має узгоджувати рішення рівня початку різкої девальвації валюти з Бюджетним комітетом парламенту? Це відбулося?
- У цьому випадку НБУ нічого не погоджував. Для мене особисто не зрозуміло, де в розрахунках було закладено курс 5,1 грн., адже раніше позначка сягала 5,29, принаймні під час ухвалення змін до Держбюджету називали саме таку цифру. Я доручив фахівцям знайти цифру, про яку говорив уряд, але він нічого схожого не знайшли. Є засади грошово-кредитної політики на 2005 рік, затверджені Радою НБУ, і там вказано курс 5,27 - 5,31.
- Невдовзі громадянам виплатять підвищені зарплати, пенсії та інші виплати з держбюджету. Фахівці прогнозували, що додаткова маса грошей може призвести до посилення інфляції. Наскільки ймовірним є використання методу девальвації долара як засіб захисту від інфляції?
- Так, я погоджуюся з такими припущеннями. Курсоутворення є одним із механізмів утримання інфляції. Це інструмент НБУ, зокрема в разі інфляційних процесів. Будь-який економіст підтвердить це.
- Чи й надалі існують передумови для ревальвації гривні?
- Я - прихильник тієї думки, що національна валюта продовжує бути недооціненою. На жаль, донедавна економічна політика України полягала у підтримці експортерів. З одного боку, вона була правильною, проте в нинішніх умовах політику потрібно змінювати в цьому напрямку та звертати більше уваги на розвиток або закупівлю нових технологічних ліній, про що вже йшлося. В такому разі посилення гривні працюватиме на оновлення основних фондів, стимули заробляння грошей в Україні та те, щоб вони мали вагу, зокрема і для західних інвесторів.
"Львівська газета"Ярема Городчук