Всіх голів Рад зібрали в Палаці "Україна", щоб Луценко роздав повістки?

У Палаці «Україна» відбулися перші Всеукраїнські збори місцевого самоврядування. На них був присутній весь цвіт української влади починаючи від Президента, спікера, прем’єра і закінчуючи 1923-ім головою селищної ради якогось Крижополя. І навіть міністр МВС Юрій Луценко чомусь був присутній на зборах самоврядування. Мабуть, особисто вручав повістки мерам різних міст. Він же в нас розумничок, то бензин на арешт Бориса Колеснікова зекономив, то за власний рахунок до Києва добрався, тепер марки і конверти береже.
А може, його місія полягала в тому, щоб міністр, на рахунку якого троє керівників облрад, своєю присутністю тримав 1923 представників місцевого самоврядування в напрузі, щоб не поснули на своїх крісельцях перед обличчями перших людей держави. Бо це був вам не з’їзд «сепаратистів», тут з трибуни виголошувались такі великі промови і такі беззмістовні, що хотілося зупинити кожного з ораторів і попросити людською мовою пояснити, чого тут усі зібралися і що пропонують.
В одній з перерв «ОБОЗ» так і зробив - спитав в кулуарах поважного члена президії. Той засміявся: «Ви хочете людською мовою? Добре пояснюю, але одна умова не називайте мого прізвища». Пояснення виявилось коротким і до геніальності простим: «Не знаю!».
Якщо такі думки були в президії, можна тільки уявити, як нудилися делегати. Хоча треба віддати належне, наша регіональна влада вміє пристосуватися і навіть в таких умовах демонструвати зацікавленість і бурхливу участь у процесі. Аплодисменти в залі вибухали кожного разу, коли голови Рад чули в потоці різних слів до болю знайомі фрази: «збільшення фінансування», «автономність місцевого бюджету» і «мажоритарна система виборів» (судячи з аплодисментів саме така система ближча по духу переважній кількості обранців народу).
Про що ж говорили оратори? З виступу Литвина найбільше запам’яталося: що треба покінчити з старою національною звичкою запізнюватися. Хоча наступний оратор Анатолій Матвієнко довів протилежне – краще пізно ніж рано. Справа в тому, що нинішній голова уряду Автономної Республіки Крим виступав з трибуни як голова парламентського комітету з місцевого самоврядування, бо не встиг здати мандат. Якби встиг - не виступав б. Адже двох представників кримської влади для президії забагато. А які збори самоврядування без спікера кримського парламенту Бориса Дейча, у якого і так «старе єврейське серце», що ледь не розбилося на іншому з’їзді рад у кушнарівському Харкові?
З виступу Матвієнка запам’яталася його пропозиція рознести у часі вибори в парламент і до місцевих рад. Це викликало позитивні емоції в залі. За Матвієнком виступала член бюджетного комітету Людмила Супрун: вона запропонувала протилежне, не розносити вибори в часі, бо це коштуватиме державі 500 млн. Звісно ця теза, мала менше підтримки в аудиторії, однак Людмилі теж гаряче зааплодували, бо вона натомість запропонувала розмежування видатків державного і місцевих бюджетів.
Затим виступав Юрій Ключковський, який підняв не дуже популярну тему про пропорційні вибори, мовляв в «мажоритарці» зацікавлені лише напівлегальні утворення, які керуються корисливими моментами. А зацікавленість присутніх делегатів зборів в мажоритарних виборах Ключковський, щоб нікого не образити, назвав острахом перед всім новим.
На «ура» був сприйнятий виступ його опонента Олександра Омельченка, який запропонував вибори проводити раз в три роки, за мажоритарними списками або, як раніше 50 на 50. Мовляв, виключно партійні списки - це неконституційно. "Шановний Вікторе Андрійовичу, я нещодавно чув ваш виступ, що не треба слугувати Президенту незалежно від його прізвища, а треба слугувати закону. Головний закон – це Конституція України", - звернувся Омельченко до присутнього президента Ющенка.
Ця його заява викликала гучні оплески присутніх делегатів. Однак потім на нього посипались шишки від ораторів з трибуни.
"Це нагадує висловлювання: "Як я врізав?!", - прокоментував Литвин. Він сказав, що якщо Омельченко хоче регулярної ротації, то повинен почати з Києва: "Давайте проводити вибори раз на місяць і почнемо з київського міського голови і київської міської Ради".
Взагалі треба сказати, що відчувалася в залі заздрість до такого представника місцевого самоврядування, як Олександр Омельченко, який є ще й головою державної адміністрації Києва. А отже, на думку інших мерів, не має жодних підстав скаржитися.
На відміну від інших, дуже конкретні плани висказав в своєму виступі Роман Безсмертний – додати Україні ще 5 регіонів. Себто дати статус регіонів містам-мільйонерам. А найоригінальніша пропозиція виявилась у Бориса Дейча - він запропонував «підприємствам-монстрам» платити податки до місцевих бюджетів. «Укртелеком», «Союз-Віктан», «Кока-Кола» й інші монстри залишають всі податки в Києві, а в Криму тільки сміття від своєї діяльності», - цю фразу Дейч виголосив не лише з трибуни, а й особисто кожному журналісту. Виникають два принципових питання. Перше: як це Дейч бачить на практиці? Що вимірювати відсоток відрахувань до місцевих бюджетів пропорційно зібраним пляшкам з-під горілки і "Ккока-Коли"? І друге – чим смітить «Укртелеком»? Начебто телефонні рахунки кримчани ще не виловлюють у морі в пляшках, як діти капітана Гранта?
Окремого аналізу вимагає виступ Президента Віктора Ющенка. На тій підставі, що він продовжувався 50 хвилин. Виникає питання, хто йому писав промову? Схоже, що сам, бо фраза «для працевлаштування жінки в регіонах потрібно 26 місяців», могла належати лише перу Ющенка. Однак страшно подумати, що заради промови Ющенко не спав всю ніч. А тепер, ще й не давав виспатись присутнім, які догідливо вслухувались, щоб вчасно зааплодувати.
На закінчення делегати проголосували за резолюцію зборів місцевого самоврядування, таку ж багатослівну і малозмістовну, як і самі збори. А «ОБОЗ» підбив підсумки позитивних результатів зборів.
Перше. Якби не збори, то коли б ще знайшли час для плідних переговорів заклопотана урядовими справами прем’єр Тимошенко й заклопотаний політичною реформою голова соцпартії Мороз. Коли всі розбіглися на обід, ця парочка прямо на сцені натхненно спілкувалася і спілкувалася з годину.
Друге. На зборах місцевого самоврядування було продемонстровано готовність низів боротися з корупцією в верхах. Коли Ігор Тарасюк, який отримав у спадок від Бакая найкорупційнішу у світі ДУСю, хотів взяти з накритого для фуршету столу тістечко… ( до речі, зауважимо, стіл той стояв у Палаці "Україна», який є власністю ДУСі), дівчата-офіціантки грізно його попередили: «Не можна, лише після двох».
«От так поступають при новій владі з головним завгоспом країни», - сумно зітхнув Тарасюк, однак тістечко все-таки з’їв.