Ялинку прикрашають гірляндами, а партійні списки – зірками
Як не намагаюся, не можу уявити Софію Ротару на трибуні Верховної Ради.
Ну, хіба що вона б заспівала у перший мікрофон… Чи темпераментну “дику” Руслану, яка сидить годинами в парламентській залі і тисне на кнопки! Чи кремезного двометрового Кличка на тлі середньостатистичного (метр сімдесят) депутатського корпусу? Хоча тут моя уява пожвавилась: було б цікаво подивитися, як він укладає на підлогу політичних опонентів… Але, як відомо, Богові Боже, а кесарю - кесареве. І біда, коли пироги пектиме швець…
У перших п’ятірках кількох виборчих списків красуються імена зірок шоу-бізнесу і спорту. Софія Ротару у блоці Литвина, Руслана в “Нашій Україні”, Віталій Кличко на чолі блоку “Пори” і ПРП. Є своя штатна зірка і в Партії регіонів – “золотий акордеон” Ян Табачник під двадцятим номером. За великим рахунком, у тому, що політичні сили залучають до своїх списків зірок шоу-бізнесу, особливої сенсації немає. Ця практика не нова. Зірок у всьому світі, і Україна не виняток, ангажують на час виборчих кампаній. Це ж врожайний період для артистів. Ніхто так не розщедрюється, як політик в період виборів. Минула президентська виборча кампанія була яскравим прикладом цього. Зрештою, і артисти, і політики мають багато спільного – вони працюють на публіку, тож чому б не об’єднати зусиль?..
Традиція прикрашати партійні списки яскравими особистостями має давні корені. Ще з незапам’ятних радянських часів, коли сіру й безлику партійну номенклатуру – депутатів Верховної Ради - розбавляли артистами і космонавтами, такими собі весільними генералами. Попит на зірок не впав і в часи незалежності України. Пам’ятаю, на виборах до Верховної Ради України у 1998 році Народний рух включив у першу десятку свого партійного списку Ніну Матвієнко. А одразу після виборів (Рух тоді пройшов до парламенту) співачка відмовилась від депутатського мандата, сказала, що її справа співати, а не закони приймати. Зрозуміло, що народна артистка України з самого початку не планувала змінювати фах, вона була у списку як наживка… На яку, вочевидь, клюнули. Думаю, і теперішні “наживки”, тобто зірки естради, не збираються в зеніті слави припиняти свою творчу кар’єру. Ні парламент, ні політика їх, звичайно, не цікавлять. Швидше за все, після виборів вони відмовляться від мандата, бо ні психологічно, ні фізично виконувати функції народного депутата не готові. Їх не те що в парламенті, в Україні застати буде важко. Сама Руслана кілька місяців тому казала мені, що українська політика її не цікавить, вона вже є людиною світу… Та є така приказка: якщо ти не цікавишся політикою, вона зацікавиться тобою. Ось Русланою й зацікавились, бо “Нашій Україні”, як, втім, і блоку Литвина, конче бракувало у списку харизматичних особистостей, які мали б, з одного боку, прикрасити список, як яскраві новорічні іграшки, а з другого - компенсувати невиразність сірих або ж одіозних політиків. Їх треба кимось прикрити, затьмарити…
Про що це свідчить? Про кризу кадрів в українській політиці, про дефіцит авторитетних, незаплямованих особистостей, про меншовартість наших політиків. Це ж просто абсурд, коли лідер партії, політик з багаторічним стажем, відомий економіст, міністр всіх урядів Віктор Пинзеник ховається у списку за широку спину популярного спортсмена-боксера. Це треба не лише себе зневажати, а й виборця. Виходить, свого авторитету бракує, треба виїжджати за рахунок чужого!.. Що це, як не спекуляція чи паразитування на чужій славі, яка, до того ж, не має нічого спільного з діяльністю тої чи іншої політичної сили?
Політики дуже помиляються, якщо розраховують, що народ дивитиметься лише на “вітрину” списку і не поцікавиться, хто ж там сховався у “підсобці”. А там часто залежалий, зіпсований товар, неліквід…
Наталія БАЛЮК, "Високий Замок"