Роман Костюк: "Ґринджоли" підтримували народ, а не політиків"

Роман Костюк: 'Ґринджоли' підтримували народ, а не політиків'

До середи, 16 листопада, залишалося загадкою – чи виступатиме група-символ Помаранчевої революції “Ґринджоли” на майдані Незалежності 22 листопада?

У переліку виконавців, які братимуть участь у святковому концерті, організатори івано-франківських “революціонерів” не згадували. Або мали їх на увазі під словами “та інші”. У вівторок режисер святкування річниці революції Тарас Грималюк сказав кореспонденту “ВЗ”: “Ґринджоли”? Напевно, будуть. Як і інші молоді групи, які торік співали на Майдані”. А вже наступного дня підтвердив: “А як же без них? Звичайно, що будуть”. Директор групи “Ґринджоли” Оксана Павлик в середу розставила крапки над “і”: “Так, хлопців щойно офіційно запросили. Залишилося узгодити з організаторами технічні питання”. Очевидно, українці, які зберуться на Майдані наступного вівторка, таки почують гімн Помаранчевої революції “Разом нас багато” в авторському виконанні.

Видео дня

Про те, який слід у групи “Ґринджоли” залишив рік, що минає, - наша розмова з гітаристом команди Романом Костюком.

- Романе, повернувшись подумки на рік назад, скажи, яке найсильніше враження з “помаранчевих” днів у тебе залишилося?

- Найсильніше враження - дух, з яким люди під час Помаранчевої революції виходили на площі своїх міст. Людей об’єднувала одна ціль: всі прагнули справедливості, демократії, свободи, правди… Важливо, щоб цей дух зберігся у серцях людей назавжди. Дух майданів повинен і надалі гуртувати людей, спонукати до подальшої боротьби. Українці вже вибороли собі свободу слова і демократію. А ми як музиканти, громадяни і патріоти України, написавши пісню “Разом нас багато”, долучилися до згуртування народу і допомогли вистояти йому в ті складні часи.

- Дедалі більше відчувається розчарування народу…

- Ніхто не казав, що буде легко. У житті все потрібно виборювати. Марно чекати змін за порухом чарівної палички. Завдяки свободі слова тепер можна говорити все, що завгодно. Але з часом багато з цих проговорених речей не підтверджуються. Крім того, попередня влада привчила людей до думки, що в країні – все добре. Люди ще морально не звикли до непорозумінь між політиками. Тому складається загальне враження, що все погано. Але це не так. Рік – занадто короткий термін для кардинальних змін.

- Чи змінилися твої політичні погляди за останній рік?

- Я - у першу чергу музикант. Група “Ґринджоли” під час Помаранчевої революції підтримувала в першу чергу народ, а не політиків. У пісні “Разом нас багато” ми співали про Віктора Ющенка, бо саме він у той час уособлював демократію, свободу слова. Ми як люди і як музиканти не змінилися. 22-25 листопада відзвітуємо перед народом про те, що зробили за цей рік, - відбудеться презентація нашого першого альбому “Хай буде так”, в який увійде 15 пісень. Яких стилів? Різних. Там будуть і ліричні балади, і хіп-хоп, і реггі.

- Презентацію альбому приурочуєте до річниці Помаранчевої революції?

- Певною мірою. Випуском альбому підтверджуємо, що група “Ґринджоли” не стоїть на місці. Паралельно з виходом збірки розпочнемо зйомки кліпу на пісню “Весілля”. У нас з’явилося ще двоє музикантів - бас-гітарист Дмитро Малічев і барабанщик Сашко Бабічев. Тепер нас п’ятеро.

- Який досвід залишився у “Ґринджол” після участі в конкурсі “Євробачення”?

- Під час нещодавнього святкування 50-річчя “Євробачення” у Копенгагені нас назвали в переліку найоригінальніших учасників конкурсу за півстоліття. Довкола нас було дуже багато шуму, а виявилося, що ми європейцям запам’яталися. Просто після ейфорії від Русланиного першого місця нашу 20-ту сходинку українці не сприйняли.

- “Ґринджоли” стали героями багатьох анекдотів…

- Героями анекдотів стають відомі люди. Будь-яка реакція – позитивна чи негативна – свідчить про зацікавленість людей. Гірше, коли немає жодної реакції.

- Пригадую нашу з вами розмову у “помаранчеві” дні. Тоді ви з Романом Калиним нарікали, що до провінційних груп в Україні нікому немає діла, були розчаровані нашим шоу-бізнесом. Щось змінилося?

- Мало що. Ситуація зміниться лише тоді, коли в українських радіо- і телеефірах звучатиме більше україномовних пісень. Виникне потреба в оригінальних виконавцях, в нових іменах. Їх вишукуватимуть по Україні. Адже треба буде заповняти ефіри. А так - маємо певну кількість виконавців, яких можна перерахувати на пальцях. Плюс російські співаки. І вони займають увесь шоу-бізнесовий простір. Та, гадаю, ситуація зміниться. Уже тернопільське “УХ-радіо” цілодобово крутить виключно українську музику. Ефір івано-франківського “Західного полюсу” на 60-70 відсотків складається з українських пісень.

- До “Ґринджол” уваги побільшало чи до вас досі ставляться, як до однієї з сотень провінційних груп?

- Зараз уже немає такого ажіотажу довкола нас, який був під час “Євробачення”, але до нас досі звертаються іноземні журналісти, просять дати інтерв’ю. З виходом дебютного альбому, думаю, до “Ґринджол” знову з’явиться інтерес.

- Пам’ятаєш провальний концерт вашої групи у Львові, який відбувся одразу після “Євробачення” і на який прийшли поодинокі слухачі?..

- Звичайно, пам’ятаю. Цей “провал” стався через погану рекламу концерту. Як часто зараз гастролюємо? Наприкінці літа – початку осені мали багато концертів у Польщі. І ніде не було так мало публіки, як у Львові…

- Як гадаєш, ви вповні використали шанс, який вам дали спершу Помаранчева революція, а згодом - “Євробачення”?

- Аналізуючи те, що сталося, думаю, ми зробили все можливе.

- Чим, окрім творчості, зараз живете?

- У нас є сім’ї. Моя сім’я і сім’я Романа Калина живуть в Івано-Франківську. Тому ведемо своєрідний кочовий спосіб життя – між Івано-Франківськом і Києвом.

На фото: А могла річниця Помаранчевої революції відбутися й без “ґринджол”...

Галина ГУЗЬО, "Високий Замок"

www.wz.lviv.ua