"Донбас – це найбільший яскравий регіон України, де найменше люблять лузерів"

Текст виступу Олександра Палія під час круглого столу на сайті «Оглядач». Круглий стіл політологів відбувся 11 листопада.

Мабуть всі згодні з тим, що ці вибори будуть мати новий формат порівняно з попередніми парламентськими виборами. Ці вибори будуть набагато більш принциповими, і швидше за все вони будуть не менш принциповими, ніж вибори президента, які мали місце 2004 року. Оскільки основні функції, ті, які стосуються безпосередньо людей, безпосередньо громадян, будуть передані до Верховної Ради. І тут з новими повноваженнями Президент, якщо він не здійснив переформатування політичного простору в Україні, з використанням відповідних важелів, які в нього були цілий рік, використанням силових структур і т.д, він не здійснив. Навпаки, він пішов на певні поступки різноманітним олігархічним групам, і після цих виборів у Президента, швидше за все, вже не буде жодної можливості здійснити це переформатування.

І щодо ролі Президента на цих виборах. Швидше за все Президент обере роль спостерігача, але не повністю відстороненого спостерігача, а такого спостерігача, який буде допомагати тій партії, яку він очолює, хоча і символічно, тобто НСНУ. В принципі, це природно. І той факт, що вчора Президент заявив, що не очолюватиме новий блок на чолі з НСНУ, а лобіюватиме очолення цього блоку Юрієм Єхануровим, означає, що Президент обрав саме таку тактику. І тут основна інтрига цих виборів буде полягати в тому, які результати отримають дві сили: НСНУ і Партія регіонів. Тобто, це основна інтрига. З Юлією Тимошенко в принципі все зрозуміло, і та ніша захисників ідеалів Майдану, яку вона обрала, цілком природна, і тут нововведень в цій кампанії важко очікувати. Що стосується очолення списку Єхануровим, то, на мій погляд, це досить сильний крок, оскільки Єхануров має ту властивість, що він взагалі мало говорить і в зв’язку з цим він мало говорить дурниць. І у нас в суспільстві є така тенденція до розгляду влади, як утворення утаємничене, дещо навіть сакралізацією притрушене, в зв’язку з тим, суспільство часто додумує про тих чи інших політиків, і тоді, коли ці політики мовчать і роблять «задумчивую мину», то виходить найкращим чином для тих політиків і тих політичних сил, які вони очолюють. Дуже довго, до речі, така позиція вдавалася Президентові Ющенку, і він був успішний в ній.

Але в той же час в НСНУ є ціла низка проблем, які пов’язані з тим, що були скандали в цій силі, і негативний месидж, який залишився у суспільства в результаті цих скандалів, він ще не подоланий, і якщо до виборчої кампанії Президенту і прем’єру вдасться зламати цей ефект, то, звичайно, це буде великим досягненням.

Однак, проблема Партії регіонів, яку очолює Янукович, насправді не менша, а навіть більша, ніж у партії влади, у НСНУ. Вона полягає в тому, що після провалу, який спіткав Януковича минулого року, його динаміка позитивна, тобто він рухається до підсилення. Але тут є одна дуже велика проблема в тому, що він досі перебуває в парадигмі програвшого політика, фактично, лузера. І це є досить небезпечним і руйнівним для нього саме в його базовому регіоні, в Донбасі. Напевно, Донбас – це найбільший яскравий регіон України, де найменше люблять лузерів. І в зв’язку з цим активізація конкурентів – Комуністичної партії і блоку Вітренко в Донбасі – вона, як мені здається, досить небезпечна для Партії регіонів і загострення цієї риторики між цими політичними силами ми будемо спостерігати з наближенням до виборів. Крім того, якщо врахувати, що фактично сила Януковича є одною з найбільш регіонально орієнтованих (базовим регіоном є Донбас, інші регіони відіграють допоміжну роль у його кампанії), то масштаби цього руйнівного впливу на електорат Януковича можна оцінювати досить серйозно. Крім того, Партію регіонів можуть спіткати проблеми, пов’язані з тим, що ця партія фактично не має інших облич, вона не має, на кого ставити, крім Януковича. І справжня загроза для Януковича може виникнути тільки тоді, коли у Партії регіонів з’являться інші, більш конкурентноздатні обличчя, постаті і т.д. І ту активізацію Рината Ахметова, яку ми останнім часом помічали, — він намагався говорити, як публічний політик, він намагався виступати в той чи інший спосіб, тобто представляти себе в тому числі, як політика, а не лише, як бізнесмена, — це може свідчити про те, що частина Донецької еліти намагається змінити той негативний імідж Януковича-лузера і замінити його на більш прийнятний для донецької політичної еліти, більш виграшний для перспектив донеччан увійти у майбутній уряд.

Все таки треба враховувати, що якщо Янукович очолить Партію регіонів, Ющенко буде робити все, щоб не допустити його в уряд, як би там не було. Але ті люди, які є в економічно-політичній еліті Донбасу, вони хочуть бути в уряді будь-якою ціною. І мені здається, що якби якась була виграшна персона в Партії регіонів, в політичній еліті Донбасу, вони вже давно замінили би Януковича на якусь більш оптимальну кандидатуру для політичних перспектив цього регіону.