В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Від енергетичної безпеки до екологічної небезпеки – один крок! Буковинський погляд на будівництво Дністровського каскаду ГЕС

593

В Україні вистачає проблем енергетики, які негативно впливають на зміцнення її енергетичної безпеки… Про них, як вони вирішуються, а правильніше буде сказати, що, на жаль, не вирішуються або коли зрідка й вирішуються, то як мокре горить, проаналізовано в моїй статті "Хто винен?".

Ми ж детальніше зупинимося на одній проблемі, пов’язаній лише з гідроенергетикою.

Гідроенергетика і влада

У названій вище своїй публікації я вже зазначав, що досі чинним є розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року" № 1071 - р від 24 липня 2013 року за підписом Миколи Азарова – тодішнього Прем’єр - міністра України та соратника Віктора Януковича (обидва "дєятєля" після Революції Гідності втекли до Московії, бо були вірними лакеями Путіна), оскільки КМУ не виконав Указ Президента України № 298/2015 від 28 травня 2015 року, згідно якого нова Енергетична стратегія України мала бути ухвалена урядом до 15 липня 2015 року.

Про деякі проблеми енергетики, а саме розвиток відновлювальних джерел енергії, говорить і Указ Президента України № 448/2014 від 1 травня 2014 року, але він відштовхується ще від Енергетичної стратегії України Азарова.

Попри повторені вимоги Указів Президента України № 37/2017 від 16 лютого 2017 року та № 62/2017 від 15 березня 2017 року КМУ так до цього часу і не ухвалив нову Енергетичну стратегію України.

Натомість 13 липня 2016 року Кабінет Міністрів України без широкого громадського обговорення прийняв розпорядження "Про схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року" № 552 - р, поставивши воза поперед коня, бо будь - якій програмі конкретних дій має передувати стратегія – комплексний загальнонапрямний документ. В даному випадку – це нова Енергетична стратегія України, де повинні бути зафіксовані пріоритети розвитку енергетики загалом і відновлювальної енергетики зокрема, котра не обмежується лише гідроенергетикою, а й включає також вітрову та сонячну. Але уряд, попри наявність чималих загроз для людей, флори, фауни, довкілля, зупинився (зробив акцент) якраз на гідроенергетиці – будівництві нових гідроелектростанцій (ГЕС), хоча і згадав у вказаній Програмі про підвищення ролі вітрових та сонячних електростанцій (ВЕС, СЕС), оскільки нема куди дітися – цього вимагають Угода про асоціацію з ЄС і Протокол про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (в країнах ЄС – досить жорстке природоохоронне законодавство, вони дбають про збереження довкілля, а українська влада, попри те, що Україна хоче вступити до ЄС, поступає навпаки, схвалюючи вказану вище Програму і тим самим йдучи врозріз з європейськими підходами).

Так ось, зазначена Програма розвитку гідроенергетики (до речі, вона називає події в окремих районах Донецької та Луганської областей не російською гібридною агресією, а конфліктом на сході України, тобто внутрішньоукраїнською проблемою), ігноруючи Указ Президента України № 298/2015 від 28 травня 2015 року, базується на Енергетичній стратегії України Азарова і передбачає: "Будівництво каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій.

Значний невикористаний економічно ефективний гідроенергетичний потенціал р. Дністер розташований в Карпатському регіоні, який є енергодефіцитним (чому ж для нього центральна влада обрала саме гідроенергетику, а не масове спорудження ВЕС і СЕС та кредитування, під символічний відсоток, людей для широкого встановлення ними сонячних батарей доступної ціни на своїх помешканнях?; вітрова і сонячна енергетика є вкрай потрібною для всієї України, в першу чергу малі, міні -, мікроелектростанції з децентралізацією енергосистеми держави – примітка моя)…

На підставі виконаних ПАТ "Укргідропроект" попередніх проектних робіт розглянуто проект будівництва каскаду із шести руслових (греблевих – примітка моя)/дериваційних (подача води до ГЕС здійснюється трубами або напірними каналами – примітка моя) низьконапірних (напори 8 – 9 метрів) гідроелектростанцій (потужність руслових буде по 60 МВт кожна, а дериваційної – 86 МВт, що виключає їх зі списку мікро - (200 кВт), міні - (більше 200 кВт і не більше 1 МВт) та малих (більше 1 МВт і не більше 10 МВт) ГЕС, а лише вони можуть працювати за "зеленим" тарифом згідно статті 1 Закону України "Про електроенергетику", та відносить до великих (умовна назва) ГЕС – примітка моя) з розміщенням протипаводкових ємностей у водосховищах вище нормального підпірного рівня…

Орієнтовна вартість будівництва становить 1100 млн. євро (попередні проектні роботи ПАТ "Укргідропроект" станом на 2014 рік) (на той час – це 20,185 млрд грн, з яких 18,1665 млрд грн складають кредити міжнародно - фінансових організацій, тобто черговий кредитний тягар знову лягає на плечі українських громадян, а ділки від будівництва, енергобарони, лобісти даного проекту вкотре наживатимуться – примітка моя), станції будуть розташовані на ділянці верхнього Дністра (не лише верхнього, а й фактично середнього – примітка моя) в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях від с. Довге до виклинювання водосховища Дністровського гідровузла довжиною близько 220 кілометрів".

Життя як у раю? Ні, схоже шкоди більше, ніж користі!

Читаючи Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, хочеться плакати від щастя, бо згідно неї виходить, що жителі не лише Карпатського краю, а й ледь не всієї України після будівництва шести ГЕС на річці Дністер житимуть, як у Бога за пазухою, в раю.

Невже жителі міста Новодністровськ Чернівецької області, котре появилося завдяки будівництву Дністровської ГЕС (комплексного гідровузла, до якого входять Дністровська ГЕС - 1 і нижче неї Дністровська ГЕС - 2, що створила буферне водосховище для забезпечення роботи гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) та власне самої ГАЕС) так живуть?! Звісно, що ні! Проблем у них, на жаль, вистачає, як і у багатьох інших новостворених населених пунктів енергетиків після завершення будівництва великих гідроенергетичних споруд.

Але ж ті люди, що розробляли й затверджували (другі особливо відповідальні, бо є владою) вказану Програму, не кажуть ні цього, ні наступного:

1) на скільки збільшиться водне дзеркало штучних водосховищ після спорудження гребль, яке приведе до збільшення випаровування води в теплий період року і зміни мікроклімату?;

2) скільки земель, цвинтарів буде затоплено цими водоймами, практично величезними ставками?;

3) що буде з тими багатовіковими населеними пунктами Івано - Франківської, Тернопільської, Чернівецької областей, котрі розміщені вздовж Дністра та потрапляють в зону затоплення, скільки таких населених пунктів?;

4) що буде з моїм рідним селом Митків Заставнівського району Буковини, де я закінчив початкову школу?;

5) що станеться із сусіднім селом Брідок тієї ж Заставнівщини, в якому я закінчив восьмирічну школу, після зведення біля нього ГЕС?;

6) скільки людей доведеться відселити із затоплених їхніх поселень, де вони живуть століттями?;

7) в яку суму грошей державній казні, тобто нам з вами самим – українським платникам податків, обійдеться відселення,спорудження житла на новому місці?;

8) хто є тим "розумником", котрий придумав цинічний спосіб порятунку людей від повеней, з якими вони живуть століттями, методом їх виселення із насиджених місць, що зазнають затоплення внаслідок будівництва каскаду ГЕС?;

9) яку долю е/е від загальноукраїнської кількості продукуватимуть заплановані шість ГЕС, бо окремі енергетики говорять про мізер, то навіщо тоді таке "щастя"?;

10) який коефіцієнт корисної дії (ККД) гідрокаскаду буде в посушливі роки і який тоді буде дефіцит води нижче водосховищ?;

11) хто назве розмір техногенного навантаження на береги, дно Дністра при будівництві такої кількості складних об’єктів і які можуть бути його наслідки?;

12) як затоплення вплине на верхньосередньодністровську рідкісну флору, включаючи релікти, ендеміки, по обидва береги річки?;

13) що станеться з дністровською фауною, зокрема іхтіофауною, оскільки риби не здатні перестрибувати греблі ГЕС, мігруючи, в тому числі й під час нересту?;

14) чи приведе сповільнення течії перед греблями до замулювання дна водосховищ, накопичення там шкідливих речовин, цвітіння їхнього водного дзеркала, а якщо приведе, виходячи з досвіду експлуатації Дністровської ГЕС, то які це матиме наслідки для екології, навколишнього середовища?;

15) яка кількість і якість води поступатиме до Одеської області та сусідньої Молдови?;

16) хто відповідатиме за руйнацію первісної краси верхньої й середньої частини Дністра, його стінок, одного з семи природних чудес України – Дністровського каньйону, знищення унікальних ландшафтів (подивіться мій матеріал "Краса врятує світ?")?;

17) скільки буде підтоплено, затоплено археологічних пам’яток, пам’яток архітектури?;

18) що буде з туризмом і рекреацією?;

19) куди подінуться національні природні парки, включаючи "Дністровський каньйон", функціонуючі в зоні планованого будівництва ГЕС, оскільки стаття 7 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" гласить: "На землях природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико - культурного призначення забороняється будь - яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико - культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням", а стаття 21 цього ж Закону вказує: "На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь - яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку" (крім того, як бути із Законами України "Про Червону книгу України" і "Про тваринний світ"?);

20) який природний спадок Україна залишить майбутнім поколінням – збережений, доглянутий, не потоптаний бездумною індустріалізацією чи сплюндрований варварською господарською діяльністю (хіба заподіяної українству шкоди діючими великими ГЕС, ГАЕС не достатньо?!), спрямованою на досягнення, як може хибно видаватися на перший погляд, благої мети, бо благими намірами вимощена дорога в пекло?;

21) невже ніхто з відповідальних осіб в Україні не усвідомлює, що підхід "Після нас – хоч потоп", оскільки переважання збитків над користю від будівництва нових Дністровських ГЕС є очевидним, характеризує варварів, а не Homo sapiens (раджу всім апологетам спорудження каскаду шести ГЕС над цим задуматися та не зараховувати автоматично всіх його противників до списку агентів Москви (наявність їх не виключена, як і у владі, між іншим, але справді реальну агентуру треба виявляти й позбуватися), бо від такого загальникового підходу смердить необільшовизмом або неонацизмом, котрі фактично нічим не відрізняються один від другого)?!;

22) чому влада порушує права та свободи людини, передбачені статтею 3 Конституції України (складається таке враження, що в реальному житті Конституція України не діє, як сказано в моїй однойменній статті)?;

23) чому влада не виконує дві статті Конституції України: "Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України…, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави", "Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"?;

24) як владі, котра має реально дбати про український народ (в моїй статті "Дбають" про український народ" показано, що відбувається насправді), бути з відповідальністю "перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…", зафіксованій у преамбулі Конституції України, виконанням Конституції України і діючих Законів України, які їй відповідають?!;

Всі ці питання свідчать про наявність багатьох, фактично нерозв’язуваних, проблем, якщо справа дійде до практичної реалізації розпорядження КМУ № 552 - р в розрізі Дністра.

Хтось може ще запитати чи потрібні додаткові мости через річку Дністер? Так, мости потрібні, але греблі ГЕС не потрібні!

У верхньосередньодністровському ареалі люди, земля, екологія можуть опинитися під загрозою!

Частину Буковини, Івано - Франківщини, Тернопільщини затоплять (підтоплять)!

Дністер знищать?!

Енергетична безпека, побудована на екологічній небезпеці, українцям не потрібна!

Межа між безпекою та небезпекою – мізерна: один крок і рай перетвориться в пекло!

Буковина мовчить, бо благоденствує?

Органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради: саме їм разом з місцевими органами виконавчої влади належать, згідно статті 10 Закону України "Про електроенергетику", повноваження щодо "погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об'єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади") подністрянських населених пунктів Івано - Франківської, Тернопільської областей дуже активно обговорюють питання будівництва каскаду ГЕС на Дністрі та висловлюють занепокоєння тими ж проблемами, що й я, і незгоду із запланованими роботами. Справа розглядалася Івано - Франківською та Тернопільською обласними радами, які направили до Києва центральній владі, в КМУ зокрема, відповідні звернення, щоб не дати потенційній загрозі жителям, довкіллю Карпатського краю стати реальністю через можливе спорудження шістьох ГЕС, тобто своїми рішеннями вони заборонили їхнє будівництво на територіях відповідних областей.

Лише на Буковині – переважно тишина. Чому ж так?! Адже перша ГЕС за планом має бути біля села Устя Борщівського району Тернопільської області, а на правому березі Дністра – це Заставнівський район (тягнеться до міста Заліщики Тернопільщини) Чернівецької області, тому всі буковинські подністрянські села вище цієї ГЕС до Брідка потрапляють під потенційну загрозу затоплення (підтоплення). Далі вгору, як я вже говорив, планується друга ГЕС поруч з селом Брідок, що затопить (підтопить) розміщені вище від нього (загрозлива зона тягнутиметься майже до Заліщиків) прибережні буковинські села. Їхні жителі, починаючи вище від Устя, депутати сільських рад повинні перейматися своїм майбутнім і не стати співучасниками власного (звісно, не фізичного) знищення разом з унікальним довкіллям Дністра. Так само має поступити Заставнівська районна рада (відповідний тон зобов’язані задати депутати – представники подністрянських громад), спонукаючи виконавчу владу (райдержадміністрацію) захищати інтереси людей. Крім того, своє слово на захист Дністра повинна сказати Чернівецька обласна рада, бо він є безцінним надбанням не лише прибережних районів Буковини, а й всієї Чернівецької області.

Не мають стояти осторонь і народні депутати України, в першу чергу ті, які обрані в Івано - Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Хай не на словах, а на ділі продемонструють свою любов до батьківської землі й рідної природи і піклування, шляхом збереження довкілля, про майбутні покоління.

Дністер – це неповторна перлина всієї України та Європи!

Дністер, неспотворений новими будовами, треба зберегти для нащадків!

Що говорять керівники екологічних міністерств України і Молдови?

Свого часу в. о. Міністра екології та природних ресурсів України Сергій Курикін, реагуючи на звернення Міжнародної благодійної організації "Екологія – Право – Людина" № 727 від 4 грудня 2015 року з проханням не допустити будівництва каскаду ГЕС на Дністрі в межах об’єктів природно - заповідного фонду, направив листа Івано - Франківській, Тернопільській, Чернівецькій облдержадміністраціям, в якому вказав: "У разі здійснення будівництва буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку "Дністровський каньйон"… Практично ріка Дністер перетвориться на каскад водосховищ, а тому втратить свою туристичну привабливість…

Дністер також втратить своє значення, як меридіональний природний коридор загальнодержавного значення, який є одним з основних комунікаційних елементів національної екологічної мережі та унікальним оселищем для багатьох видів риб, занесених до Червоної книги України…

Наміри України побудувати каскад гідроелектростанцій на Дністрі можуть мати і політичні наслідки, адже він є середовищем існування видів риб, занесених до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція).

Крім того, 29 листопада 2012 року у м. Рим під час 6-ї сесії Наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Україною і Молдовою був підписаний Договір між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер…

Договір вже ратифіковано Молдовою…

Слід зазначити, що наміри будівництва каскаду гідроелектростанцій в українській частині басейну річки Дністер вже викликали значний суспільний резонанс в Молдові…

Крім того, території вищезазначених національних природних парків є об’єктами – кандидатами Смарагдової мережі Європи, створення якої на території України передбачено Угодою про асоціацію між Україною… та Європейським Союзом… Порушення природного стану цих об’єктів може привести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС.

Зважаючи на викладене, просимо вжити заходів щодо недопущення порушення природоохоронного законодавства і знищення територій та об’єктів природно - заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі та збереження його природних багатств для прийдешніх поколінь".

Позиція очільника на той час Міністерства екології та природних ресурсів України Сергія Курикіна є чіткою й однозначною: спорудження Дністровського каскаду ГЕС є шкідливим.

Міністр екології Республіки Молдова Valeriu Munteanu 12 січня 2017 року направив листа № 03 – 18/06 Міністру енергетики та вугільної промисловості України Ігору Насалику і Міністру екології та природних ресурсів України Остапу Семераку, яким висловив занепокоєння можливим будівництвом каскаду ГЕС і вимогу врахувати інтереси Молдови, оскільки Дністер – основне джерело прісної води для неї. Він також заявив, що Молдова вже відчула на собі вплив Дністровської ГЕС, яка в 2008 та у 2010 роках не захистила від повеней, а в 2015 і у 2016 роках призвела до посухи (хто там ще, крім розробників та ухвалювачів Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, говорить, що Дністровський каскад запланованих до будівництва шести ГЕС рятуватиме жителів відповідної місцевості, включно з територією вище нього (хоча річки не течуть вгору, а вниз :)), від повеней і посух?!).

Прем’єр - міністр Республіки Молдова так само солідарний з позицією свого Міністра екології.

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, перебуваючи з робочим візитом у Чернівцях, на брифінгу 7 квітня 2017 року заявив: "Коли ми говоримо про гідроенергетику, то будь - яке рішення повинне прийматися на підставі державної екологічної експертизи...

Уряд прийняв рішення приступати до реалізації гідроенергетичних проектів на Дністрі виключно за результатами Державної екологічної експертизи. Державне підприємство "Укргідроенерго" разом з Міністерством енергетики, яке керує цим державним підприємством, зобов’язані провести таку експертизу…

Розраховую на підтримку органів місцевого самоврядування і громадськості, щоб норми закону про Державну екологічну експертизу були дотримані".

Епілог

Чому прекрасна ріка Дністер, незважаючи на вже існуючу важку рану у вигляді Дністровського комплексного гідровузла (місто Новодністровськ) має постраждати ще сильніше через будівництво Дністровського каскаду шести ГЕС?!

Чи не стане каскадна рана смертельною для Дністра?

Чи не бояться гріха бажаючі зранити, понівечити долі дністрян і Дністер?

Чи не впаде Божа кара на голови тих, хто хоче завдати непоправної шкоди Дністру, подністрянським жителям, всім цінителям краси древнього Тираса – Дністра?

Невже в Карпатському краї, на Буковині, Івано - Франківщині, Тернопіллі, як і по всій Україні, не віють вітри й не світить Сонце?!

Українські люди, владо (центральна, обласна, місцева, представницька й виконавча, депутати всіх рівнів), шануйте та виконуйте Закони і Конституцію України, яка закликає усвідомлювати "відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…"!

Президент України, котрий є гарантом додержання Конституції України (стаття 102), прав і свобод людини та громадянина, має сказати своє слово на захист Українського народу і Дністра!

Р. S. Закон України «Про основи національної безпеки України» № 964-IV від 19 червня 2003 року зазначає: «Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України.

На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є: …

в екологічній сфері:

нераціональне, виснажливе використання мінерально - сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних; …

погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води…

Стаття 8. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки.

З урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на… радикальному поліпшенні екологічної ситуації.

Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є: …

в екологічній сфері: …

поліпшення екологічного стану річок України… та якості питної води».

Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» № 2411-VI від 1 липня 2010 року гласить: «Стаття 9. Засади внутрішньої політики в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки.

1. Основними засадами внутрішньої політики в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки є:

забезпечення конституційних прав громадян на безпечне довкілля, створення екологічно і техногенно безпечних умов життєдіяльності населення, посилення просвітницької діяльності з інформування населення про екологічні норми і стандарти;

збереження навколишнього природного середовища, вдосконалення національної екологічної політики, стимулювання розвитку екобезпечних технологій».

Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України № 287/2015 від 26 травня 2015 року на виконання Конституції України, Закону України «Про основи національної безпеки України» № 964-IV від 19 червня 2003 року й Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» № 2411-VI від 1 липня 2010 року та яка є обов’язковою до виконання владою, включаючи КМУ, вказує: «4.10. Забезпечення енергетичної безпеки.

Пріоритетами забезпечення енергетичної безпеки України є: …

диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Росії у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки…

4.14. Забезпечення екологічної безпеки.

Пріоритетами забезпечення екологічної безпеки є:

збереження природних екосистем, підтримка їх цілісності та функцій життєзабезпечення;

створення ефективної системи моніторингу довкілля;

ресурсозбереження, забезпечення збалансованого природокористування».

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости