У великодньому кошику не має бути алкоголю – етнограф

За українською традицією, до великоднього кошика не клали спиртні напої. Не вживали їх і під час розговляння. Про це під час прес-конференції в "Обозревателе" розповіла етнограф, Заслужений працівник культури України Надія Зяблюк.

Видео дня

Як розповіла етнограф, найголовніша страва, що клалася у кошик – великодня паска. До так званих "ритуальних" страв, які треба було обов’язково спожити при розговлянні, також належали крашанки – саме крашанки, а не писанки, - підкреслила вона. "Крашанки роздавали дітям і тим, що приходили вітати із святами". "Подекуди крашанку розрізали на стільки частин, скільки людей було за столом – на маленькі шматочки".

До кошика також клалися страви із свинини – запечене ціле порося, або його "муляж", або шинка. "Мало бути й сало – сире, не солене – для того, щоб впродовж року можна було ним лікуватися". Було й звичайне солене сало, "яким розговлялися".

Обов’язковим елементом кошика був хрін – "його також посвячували і їли з яйцями".

В кошику також було багато різного зерна, яке згодом, зокрема, використовувалося для лікування. Був там і мак, яким захищалися від нечистої сили. "Ним обсипали оселю – особливо тоді, коли були "ходячі покійники" - тобто якщо мешканці бачили померлого родича або навіть упиря-вампіра. А посвяченим пшоном пригощали маленьких курчат.

При цьому великодній кошик накривали "тим самим рушником впродовж багатьох років", таким чином він набував властивостей оберігу й використовувався для лікування й інших потреб.

Разом з тим, алкогольні напої ніколи не були присутні у великодньому кошику. "Але з часом цінності девальвувалися і сьогодні дуже часто можна побачити, як люди посвячують вино". В цьому контексті етнограф зазначила, що раніше православним християнам не дозволялося розговлятися алкоголем. Натомість "можна було випити свяченої водички".

Нагадаємо, раніше етнограф розкрила таємницю "свяченого ножа".

Нагадаємо також, цього року православні святкуватимуть Великдень 5 травня.