newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Блог | Об Израиле и военной экономике: почему Украине следует последовать примеру

Об Израиле и военной экономике: почему Украине следует последовать примеру

Украине необходимо в перспективе создать военную экономику, по примеру Израиля. Об этом заявил премьер-министр Украины Денис Шмигаль в интервью Financial Times.

О примере Израиля и я неоднократно писал в своих статьях. Полностью здесь поддерживаю премьер-министра. Но не в перспективе, а уже сегодня, в настоящее время, потому что в перспективе уже может быть многое потеряно. Пример Израиля показателен и для Украины.

Далее текст на языке оригинала.

Ізраїль має тривалий досвід управління економікою під час війни, аналіз якого може бути надзвичайно корисним для України.

З 7 жовтня 2023 р. після нападу ХАМАС Ізраїль розпочав військову операцію "Залізні мечі". За офіційними оцінками, поточна війна коштує економіці Ізраїлю 270 млн дол на день, а сумарні фіскальні витрати на ведення війни оцінюються в 48 млрд дол. у 2023-2024 рр.

Центральний банк Ізраїлю очікує, що із-за війни приріст реального ВВП знизиться і складе 2% в 2023 р. та 2,8% в 2024 р. порівняно з 3% росту в обох роках в довоєнних прогнозах. На кредитному ринку спостерігається тенденція уповільнення банківського кредитування малого та мікробізнесу. Для підтримки економіки центральний банк Ізраїлю активував низку цільових інструментів політики для підтримки процесу надання кредитів цьому сегменту. Також підтримка реального сектора економіки Ізраїлю здійснюється через масштабні бюджетні програми компенсацій бізнесу за втрачені доходи через війну.

Для підтримки можливостей Уряду здійснювати внутрішні запозичення Центральний банк Ізраїлю запустив програму викупу державних облігацій на вторинному ринку (через репо трансакції з інвестиційними фондами, пенсійними фондами іншими фінансовими установами). Це призвело до зниження дохідності державних облігацій та підвищення їх ціни, що полегшило Уряду нові запозичення. Якщо на початку війни дохідність 5-річних державних облігацій з фіксованою дохідністю на вторинному ринку складала 4,5% річних, то станом на кінець листопада - 4,0% річних. У кінці листопада дохідність 10-річних державних облігацій Ізраїлю була нижчою від дохідності облігацій Казначейства США такої ж строковості.

27 листопада Центральний банк (ЦБ) Ізраїлю залишив ключову процентну ставку без змін на рівні 4,75% річних. Ряд аналітиків очікують зниження ключової процентної ставки ЦБ Ізраїлю на 0,25 відс.п. протягом наступних 6 місяців. Інші заходи, що вживалися ЦБ Ізраїлю від початку операції "Залізні мечі":

– програма підтримки державних облігацій через репо трансакції з інституційними установами (викуп держоблігацій під зобов’язання їх зворотного викупу);

– програма підтримки корпоративних облігацій через репо трансакції з інституційними інвесторами (викуп облігацій на вторинному ринку);

– програма пільгового рефінансування банків, які видають обумовлені кредити для МСБ за зниженими процентними ставками вартістю 2,5 млрд дол.

Порівняння нинішніх дій ЦБ Ізраїлю та дій НБУ з другої половини 2022 року (як реакції на структурні шоки економіки під час військових дій) наведено в таблиці.

Таблиця – порівняння заходів ЦБ Ізраїлю (2023) та НБУ (2022-2023)

Инструмент

ЦБ Израиля

ЦБ Украины

Ключевая ставка

Без изменений

Повышение на +15 проц.п.

Режим обменного курса

Плавающий

Фиксированный/Плавающий

Валютные интервенции

Да

Да

Льготное рефинансирование банков

Льготные кредиты под условные банковские ссуды для малого и микробизнеса, 3 млрд долл.

Нет

Выкуп государственных облигаций на первичном рынке

Нет

Да, 10 млрд долл.

Выкуп государственных облигаций на вторичном рынке

Да

Нет

Выкуп корпоративных облигаций на вторичном рынке

Да

Нет

Висновки однозначні. Нам залишається багато зробити для становлення воєнної економіки сучасного типу.

В широкому сенсі "воєнна економіка" розуміється як економічна діяльність, що ведеться у країні під час війни, та включає мобілізацію, виробництво і розподіл економічних ресурсів на військові заходи, а також функціонування цивільних виробництв для підтримки життя людей.

Іноді термін "воєнна економіка" вживається у вузькому сенсі і включає військово-економічні відносини, що складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів військового призначення.

Воєнна економіка – це економіка державних стимулів. Тому першочергове завдання у забезпеченні її функціонуванні належить державній політиці. Від того, наскільки ефективно держава сформує комбінацію державних інструментів, в кінцевому підсумку і залежить ефективність економічної моделі воєнного суспільства, його здатності підтримувати життєдіяльність та забезпечувати фронт усім необхідним.

Що зробили як державні інституції так і приватний сектор для ефективного функціонування воєнної економіки? Уряд, Національний банк, місцеві органи влади…. У кожного свої завдання.

Симбіоз держави і приватного сектора у справі посилення вітчизняного ОПК на сьогодні виглядає оптимальним рішенням. Але такий симбіоз не заперечує факту підвищення ролі держави в управлінні і контролі за використанням різних видів ресурсів.

Має бути чітко визначена роль наукової сфери у формуванні воєнної економіки, вклад наукової сфери, академій наук у виробництво військової техніки і технологій. Чи все таки надія на трансфер технологій? А власні розробки?

Тому провідну роль Уряду в цих процесах потрібно вітати і підтримувати. В тому числі подивитися, де місце Банку Ізраїлю в період війни. Ще така цікава інформація з Ізраїлю. В листопаді Уряд (!) продовжив повноваження Голови ЦБ Ізраїлю. За довіру той дуже дякує прем’єру і міністру фінансів. Нема там ніякої незалежності ЦБ від когось. Від кого?

Є ДЕРЖАВА!!!!!

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...