Москальська "вундервафля" та подяка дідуньо Брєжнєву

26.1т

Нещодавно диванними фронтами пронеслась згадка про якусь нову чудо-зброю, або як каже жорстоко перекручуючи німецьку один мій побратим "вундер-вафлю", яка нібито вибухає без жодного звуку, але руйнує всьо що видно :-) ну, не будемо відсилати до шкільних підручників з фізики, з яких витікає неможливість вибуху без звуку, тим більше що цей фейк не перший, і певно не останній – переляк щодо "аааа, нової суперзброї москалів!" струшує соцмережі з певною регулярністю.

Натомість тим, хто провів на фронті бодай якийсь час, очевидно, що армії по обидва боки воюють практично однаковою зброєю. Однаковою старою зброєю радянського зразка, яку б я не посоромився назвати БББ – "Бальшим Брєжнєвським Брухтом" :-) Коли у 2014 році ми отримували зброю, то з цікавістю досліджували, у кого дата вироблення "інструменту" старша за його рік народження, а у кого – менша. З’ясувалося, що ні в кого з нас не було зброї, молодшої, аніж він сам, а мені, до слова, вже таки за сорокошник...

Нас рятує те, що за радянськими планами щодо Третьої світової війни, Україна мала бути передовою базою, з якої починався великий радянський наступ на Європу. Саме тому за часів таваріща Брєжнєва наші склади забили під зав’язку усім тим озброєнням, яке в "совку" вважалося найкращим. Набили так щільно, що за чверть століття наше Міноборони не спромоглось до кінця розкрасти, хоч крало ретельно та масштабно, і нам таки ще вистачило спадку від Третьої світової на нашу невелику, але Вітчизняну. Але кількість – одне, а от якість це дещо інше, совкова зброя ніколи не була якісною, а наразі ще й давно застаріла. Та на щастя, ми і воюємо не з НАТО – по той бік ситуація геть нічим не краща, Росія використовує таке ж совкове озброєння, тобто фактично з обох боків йде масштабна утилізація спадку від "доктрини Брєжнєва", без заміни її новим поколінням озброєнь.

- Берімор, чому над морем стільки ворон?

- Це чайки, сер!

- А чому вони чорні?

- "Адмірал Кузнеєцов", сер!..

А як же "Чорні орли" та всяка інша "русіше вундервафля"? Існує, в одиничних екземплярах на заводах, та у просторах мас-медіа. Вся пропаганда, яка розповсюджується Росією про новітній "Оборонпром" - повна лажа, типовий путінський "розводняк", розрахований в першу чергу на свій електорат, по-друге на залякування широких народних мас (експерти в курсі реального стану речей) в Україні та інших потенційних жертвах агресії. По-перше, новітня зброя, яку вони випускають – експериментальні зразки, яких рахують одиницями (можливо, десятками). Час від часу їх дійсно відвозить на Донбас і в Сирію для випробування – яке за всіма правилами триває не більше кількох днів. Місцевим мавпам із Донбабви таку зброю в руки не дають – випробовують її винятково російські кадровики, після чого швидко її забирають і везуть назад, аби написати рапорти про те, як показали себе "новинки". Така практика у світі не нова: всі війни велись зброєю, яка вже була наштампована масово, а нову випробовували зовсім трішки. І те, що себе гарно показало з нового – до наступної війни штампували масово.

На початку бойових дій на Донбасі росіяни взагалі намагалися діяти завуальовано: використовувати таку ж зброю, як і українська армія, аби зробити вигяляд, що все, що вони мають – "трофеї, здобуті в бою" у ЗСУ. Вже тоді це звучало смішно і, зрозуміло, цей міф довго не прожив. Ще коли я був на фронті, під кінець літа 2014, навпроти нас з’явилися останні російські модифікації радянських танків Т-72, яких в Україні просто нема. Тоді всі зрозуміли: росіяни перестали соромитись і в хід проти нас пішла штатна техніка, яка стоїть на озброєнні армії РФ. Але вся ця техніка не є чимось кращою ніж наша, це так само модернізації старих радянських машин (ми, наприклад, модернізуємо Т-64, а вони Т-72, але і перше, і друге – базова розробка 60-70 років).

Саме тому повідомлення у ЗМІ про те, що терористи воюють використовуючи проти українців "Чорний орел" (російський проект перспективного основного бойового танка. – Ред.) – нісенітниця. Якщо він і був – то не більше трьох-п’яти екземплярів і всього декілька днів, після чого його забрали назад, у Росію.

Як же насправді показує себе рособронпром чудово видно і з "Адмірала Кузнєцова" з його пожежними машинами на палубі та потонулими без жодної чужої допомоги літачками, і з ракетних стрільб з Каспію по Сирії з точністю попадання ракет "плюс – мінус три країни" - їх збирали крім Сирії ще й по Іраку та Ірану…

Чи у нас з цим краще? Як не дивно, але таки трохи краще – ми не під санкціями, тому легко заміняємо російські комплектуючі більш сучасними західними, тоді як замінити українські компоненти російським заводам у ізоляції вкрай важко. Тому ракети "Південмашу", якими Кривавий Пастор нещодавно тролив Пуйло, таки летять куди їх шлють, а не де око бачить :-) Але з точки зору фронту різниця незначна, бо у нас нові вироби так само поки що рахуються одиницями, а не тисячами…

Так що в реальному світі воюємо і ми, і вони старим залізяччям, приготованим свого часу на випадок Третьої світової. Погодьтеся, це навіть символічно, позаяк російська пропаганда подає все, що відбувається, як "реванш за програну Радянським Союзом холодну війну"… Так що тільки танчики, тільки хардкор! :-) І ніякої тобі "вундервафлі".

Читайте все новости по теме "АТО на Донбассе" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги