Віктор Мусіяка

30 червня на «Оглядачі» відбулась прес-конференція професора права, народного депутата двох скликань Віктора Мусіяки на тему: «Яку Конституцію потребує сучасна українська держава?»

Віктор Мусіяка: Я не бачу актуальності в такому питанні – «Яку Конституцію потребує держава». У нас є діюча Конституція, і її треба просто виконувати. Перш за все, тим, хто зараз має важелі влади, влада має демонструвати повагу до Конституції і виконувати її. Весь законодавчий масив, який зараз є, для органів влади має бути також обов’язковим до виконання. Це загальна формула, яка забезпечує дієвість Конституції.

Ми всі знаємо про проблеми, які пов’язані із деякими процесами навколо Конституції, які відбувалися у 2004 році. Протягом п’яти років ми весь час знаходимося перманентно в такому стані. Незрозуміло – чи це процес конституційний, чи це, швидше, неконституційний процес?

Все це свідчить про одне – що Конституція на 18-році існування незалежної держави не стала тим політично-правовим підмурком для нашої держави. Коли ми говоримо про народ, про його волю, про його суверенітет, як формулюють різні автори, люди, які працюють в цій сфері, намагаючись знайти найбільш сприйнятні формулювання, - народ знаходиться в ролі того, хто нібито освячує все те, що відбувається, але він ніяким чином не володіє тими механізмами, реальними конституційно-правовими, які б дали йому можливість реально вплинути на налагодження такого конституційно-правового поля функціонування держави з точки зору реальності її функціонування в межах Конституції.

Ясно, що є вибори, ясно, що є у нас Закон про референдум – всеукраїнський і місцевий. Як ви знаєте, було два референдуми вже в нову добу. Але справа в тому, що механізм референдуму або виборів є ефективним і таким, що дає можливість безпосередньо впливати на формування органів влади або на стан справ в державі, - викривлений, він абсолютно не відповідає реальному призначенню цих форм.

Я, наприклад, вже давно говорю про те, що у нас немає реально вираженої волі народу в результаті виборів, тобі інструменти підведення підсумків виборів знаходяться в руках тих людей, які знаходяться при владі. Всі ці сервери, комісії, суди… Ви чули, щоб останні вибори супроводжувалися, як це було раніше, масштабними рішеннями судів про перерахування бюлетенів? Хто відкривав ті мішки, в яких реальна воля людей? Все це малюється в протоколах, а до перерахування бюлетенів суди, як правило, не допускають.

Люди в значній мірі перестали вірити у результативність, ефективність таких форм. Але, з іншого боку, і змінити щось можна тільки тоді, коли від такого негативного сприйняття того, що відбувається у суспільстві, з’являться і оформляться відповідним чином громадські рухи, громадські організації, воля народу на те, щоб врешті-решт визначати характер організації влади і характер організації життя в державі.

MigNews : Ви говорите про те, що непогано обирати Президента у парламенті. Водночас, Ви говорите про те, що за Президентом потрібно залишити право розпуску парламенту. Якщо дійсно Президент може розпустити парламент, то за яких умов?

Віктор Мусіяка : Як правило, більшість політичних діячів не приймали цю ідею, включаючи Президента і його соратників. Але коли мова йшла про те, що її необхідно реалізовувати, то говорили про те, що не цей парламент має обирати.

До речі, коли ця зміна буде внесена до Конституції, то необхідно, щоб по остаточному варіанту змін до Конституції відбулися вибори на основі цієї нової редакції – вибори до всіх органів влади і суб’єктів влади: до парламенту, місцеві вибори мають відбутися.

Це має бути зрозуміло людям, коли вони будуть обирати новий парламент – що цей парламент буде обирати Президента. Я при цьому маю на увазі, що будуть і механізми достатні для контролю за виборами, що воля народу буде виражена більш-менш чітко. Я зараз не хочу говорити про деякі ідеї – є дуже цікава ідея здійснювати електронні вибори. Є система, яка дає величезний ступінь захисту подачі голосів, за годину вже можна мати результати. Але я думаю, це окрема тема.

Які підстави для дострокового припинення повноважень парламенту? Я думаю, що необхідно залишити підставу, яка стосується формування уряду. Зверніть увагу: 90-та стаття говорить про підстави формування складу всього уряду. Зверніть увагу також ще на одну річ. Хто визначає склад уряду? Парламент. Скільки має бути міністрів, віце-прем’єрів, з яких напрямків має визначати парламент. Хоча Конституцією передбачено, що Кабмін може створювати нові міністерства. Це взагалі неприйнятна річ. Ясно, що парламент має визначати, чи потрібні ці міністерства. Але врешті-решт перед тим, як формувати весь склад уряду, необхідно визначити, який склад уряду взагалі має бути. Мають бути призначені всі міністри, всі віце-прем’єри, прем’єр-міністр. Якщо цього не відбулося, це є підстава формування протягом двох місяців, можливо 30 днів дати. Я думаю, що ця підстава достатня.

Що стосується 30 днів, що не можуть провести засідання. Це підстава доволі специфічна, її у 1997 році ледь-ледь не використали для дострокового припинення повноважень. Був момент, коли збігалися, зліталися, сходилися, з’їжджалися з усіх боків депутати під час відпустки, тому що 30 днів сесія юридично нібито продовжувала роботу, але їх не було, пленарні засідання не проводили. І декілька днів залишилось до спливу 30 днів. Міг бути розпуск парламенту по цій підставі. Вона нібито нереальна, але може бути реальною. Я не наполягаю на тому, що необхідно залишити ту підставу, що стосується формування коаліції. Треба подумати, чи потрібна коаліція, чи ні. Зараз про це говорять. Можливо, просто більшість. Я б залишив вимогу про коаліцію, але інші формулювання зробив би для того, що таке коаліція і як вона має формуватися. Коаліція має забезпечити прийняття законів, формування уряду і постійне підтримання його в нормальному, передбаченому Конституцією, складі. Ці підстави мають бути виключними, звичайно.

Те, що Президент буде обиратися у парламенті, не значить, що він буде залежний від парламенту. Більше того, президентські повноваження можна зробити так, щоб вони перекладалися на термін дії і наступного парламенту. Тоді наступні вибори президента у парламенті – він не буде напряму навіть в цьому сенсі залежати від того, що його обрав цей парламент. Це вже залежить від людини, яка буде обрана на цю посаду. Він не буде, як сьогодні, гарантом Конституції. Це неможливо. Гарантом конституційних прав і свобод громадянина може бути тільки вся система влади і місцевого самоврядування, якщо вона діє відповідно до Конституції і законів в цих рамках і забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина. Одній людині це не під силу. Але їм хочеться, щоб їх так називали, щоб їх такими вважали, особливо в часи, коли необхідно вирішувати конкретні проблеми.

Запитання з залу: Конституція була прийнята на підставі Акту про державний суверенітет України. Може, є сенс прийняти декларацію про народний суверенітет, і тоді народ буде визначати всі засади і стане з суб’єкта об’єктом права, і тоді він буде визначати ті параметри і ті зобов’язання держави, які дадуть можливість реалізувати ту модель, про яку ви сказали – чи то парламентську, чи то президентську, але вона буде сервісною.

Віктор Мусіяка : Коли мова йде про таку ідею, я маю підкреслити: сьогодні, коли ми говоримо про потреби змін до Конституції чи нової Конституції, я впевнений в тому, що зміни треба готувати, спокійно їх внести, і це буде відповідати і Акту про державну незалежність. Але сьогодні все-таки постало питання, яке вимагає якоїсь реакції – можливо, навіть такої, як ви говорите. Народ все більше відсторонюється від влади, від контролю за владою. Відповідальність влади перед народом абсолютно ефемерна, навіть сама можливість. І тому така ідея може бути надзвичайно актуальна.

Все більший загал шукає форми, як виразити своє ставлення до того, що відбувається. Але треба шукати форми, в яких народ може виразити свою волю таким чином, щоб вона була врахована, і щоб ця воля була зверху, над волею всіх інших суб’єктів, які здійснюють владу.

Непогано було б, якби була скликана Конституційна асамблея – спеціальний орган тільки для опрацювання змін до Конституції. Провести через парламент і вивести остаточно на референдум, і народ би освятив кінцево все те, що було зроблено в цій Конституції. Ця Конституційна асамблея могла б бути виразником волі народу.

Люди, які будуть пропонуватися до цього органу, повинні брати на себе зобов’язання не кандидуватися 5-10 років в органи влади – ні на обрання, ні на призначення. Це було б виразом того, що народ сам формує орган, який буде опрацьовувати остаточну редакцію Конституції, і йому ж винесе для остаточного затвердження.

Це теж міг би бути механізм, який би «здетонував» в хорошому сенсі інтерес широкого загалу до того, що дехто відкрив би для себе з приємним здивуванням, що він теж може брати участь у формуванні системи влади у державі.

Читайте також:

Избрание президента в парламенте – европейский выбор Украины

Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:

Конституция Ющенко: Закон - это то, что я говорю!

Мусияка: Коррупция непобедима

Мусияка: Парламент будет выбирать Президента?

Мусияка: Ющенко со своей Конституцией